У Солом’янському районі столиці перейменовано вулицю Генерала Тупікова на вулицю Андрія Мельника – полковника Армії УНР, лідера Організації українських націоналістів (мельниківців).

Вулиці Олексія Терьохіна у Подільському районі Києва повернуто історичну назву. Тепер вона знову Троїцько-Кирилівська, оскільки сполучає Кирилівську церкву та Троїцьку площу.

У Шевченківському районі міста Києва дерусифікація продовжується: вулицю Багговутівську перейменовано на вулицю Загорівську – на честь історичної місцевості Києва Загорівщина.

Завершилося голосування в застосунку «Київ Цифровий» за зміну назв станцій кільцевої електрички столиці.

До всіх, хто переймається прахом Ватутіна, який безпосередньо під демонтованим пам`ятником: питання поховання царського міністра-україножера Столипіна на території Лаври навіть не піднімалося.

Пам’ятник генерал-майору НКВС Олексію Федорову біля центрального парку імені Глоби демонтувала міська влада Дніпра на цьому тижні.

Київська міська влада звернулася до Міністерства культури щодо ексгумації та перенесення тіла Миколи Ватутіна. Радянський генерал похований в урядовому кварталі столиці, а пам’ятник, що споруджений над його могилою, був демонтований 9 лютого.

В рамках декомунізації та дерусифікації так званому проспекту Перемоги повернули історичну назву – Проспект Берестейський. Тоді як площа Перемоги відтепер знову має історичну назву - площа Галицька.

У Києві у Маріїнському парку нарешті знесли з постаменту пам’ятник радянському воєначальнику генералу Миколі Ватутіну. Напередодні в Києві демонтували пам'ятник ще одному радянському діячу –льотчику Валерію Чкалову.

Пам’ятники мають асоціюватись у народа з власною історією, з власними перемогами на фронтах, в культурі, науці. Пам’ятники мають створювати сакральне поле в наших містах і бути дороговказом для наших дітей. Пам’ятник чужинцю – це не пам’ятник, бо ми не пам’ятаємо цих людей, це ідеологічний маркер.