Київська міра «Океану»

Київська міра «Океану»

Після туру на підтримку попереднього альбому «Океану Ельзи» «Глорія», коли Вакарчук двічі «порвав» київський Палац спорту, минуло півтора року. Але звання найпотужнішої групи України і досі (як дехто вважає, радше, за інерцією) залишається за «океанами». 22 травня, уже в рамках туру на підтримку наступного альбому «ОЕ» — «Міра», в Палаці Спорту — знову «биток». Такий результат і далі не під силу нікому з вітчизняних гуртів. Крім того, людей на «океанів» у ПС прийшло навіть більше, ніж, наприклад, на світових зірок The Black Eyed Peas.

Капітально-естетична підготовка

Капітально-естетична підготовка

Напередодні закінчення сезонів презентацій, літніх фестивалів та відпусток, стоси компактів українських меломанів збагатилися чималою кількістю нових альбомів: «Мати» від «Оркестру Янки Козир», два дебютника — «ЛітераDYPA» презентували «ТіК», а «Смарагди» — «Самі Свої». Ми ж зупинимося на Werewolf від Esthetic Education та на «Капітал» від білоруського гурту «Ляпіс Трубецькой».

А ти де? А я у пластиліні!

Потреба змінити формат українських відеокліпів була і залишається неймовірно великою. Ноги і цицьки у 21-му відео уже не відрізнялися від кадрів у 35-му; кліпам бракує яскравої колористики і позитивних емоцій, крім того, після перегляду глядач зазвичай отримує не естетичне задоволення чи хороший настрій, а запитання на кшталт «що митець хотів сказати своїм твором?» та посвячення у чиюсь життєву драму. Тенденцію зауважили ТНМК, чий останній кліп на пісню «Молодець» уже містить комп'ютерну графіку з яскравими кольорами, хоча від довгих ніг і трусів не відмовилися. Пластилін у відео використовував Олег Скрипка, а веселі мальовані кліпи були свого часу в «От вінта», «Моторолли», «Тартака», «Флайзи», «Таліти кум» тощо. До речі, Юля Міщенко нещодавно порадувала цікавим мальованим відео на пісню «Я люблю поїдати мужчин», який знімала студія JAZZ production. Декорації для його зйомок створювалися «руцями»: наприклад, шубу для Юлі виготовили зі звичайних серветок.

Літкласика у форматі МР3

Літкласика у форматі МР3

Донедавна про аудіокниги, які з'явилися у всьому світі з появою МР3-файлів, в Україні чули одиниці. Ми сприймали художні твори в традиційний спосіб — читаючи у книжках, або ж переживали їх разом із героями кінофільмів, в основу сюжету яких лягли романи та повісті. Аудіокнига — це середнє арифметичне між кіно та книжками, тобто записані на електронні носії літературні твори у виконанні професійних акторів. Звичайно, аудіосприйняття літератури не замінить класичного читання з улюбленим пледом та чашкою какао. Втім література в такому форматі вже давно завоювала своїх прихильників серед активних людей, які багато часу проводять у машині, і яких не влаштовують пропозиції радіостанцій. Такі книги можуть слухати діти, поки мама займається домашніми клопотами, студенти, які пропустили важливу лекцію, чи ті, хто зібрався машиною на відпочинок. На один компакт, залежно від ритму читальника, може вміститися близько 14—15 годин запису. Начитаний твір поділено на невеликі файли, щоб зручніше було прослухати якусь улюблену чи не почуту частину ще раз.
Одним iз перших випуском аудіокниг в Україні почав займатися Юрій Крилівець, директор видавництва «Книга вголос». Тут озвучують переважно класиків української літератури: Лесю Українку, Миколу Гоголя, Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Ольгу Кобилянську, до 150-річчя Франка в аудіоформаті вийшов його тритомник. У каталозі записаних книг є і Ярослав Гашек («Пригоди бравого вояка Швейка»), Льюїс Керол («Аліса в Країні чудес»), Редьярд Кіплінг («Мауглі») та інші. «УМ» зустрілася з Юрієм Крилівцем та розпитала про процес впровадження аудіокниг в українські реалії.

Кузьма — персона нон грата?

Кузьма — персона нон грата?

Комунальники вже ретельно поприбирали місця наймасовіших гулянь із нагоди отриманого 345 років тому Івано-Франківськом (тоді Станіславом) Магдебурзького права, проте місто досі гуде, обговорюючи виступ Кузьми «Скрябіна» на фінальній і головній події свята — концерті біля міського озера. Від вульгарних реплік та анекдотів, якими фронтмен «Скрябіна» присмачував культурну програму в ролі конферансьє, шаленіли маси підлітків, що зібралися на розрекламоване дійство під відкритим небом, і ніжилися їхні батьки та організатори святкування. До всього, концерт транслювала у прямому ефірі одна з місцевих телестудій. У фіналі Кузьма зі сцени закликав підігріту алкоголем молодіжну аудиторію починати кохатися і співати разом його переінакшену пісню з нецензурними вставками.

«Молитва» за Вєру

«Молитва» за Вєру

І на їхній вулиці настало свято: перемога на «Євробаченні», яка весь час вислизала від представників балканських країн, нарешті знайшла своїх героїв. Цьогорічне «Євробачення» не тільки відновило справедливість, а й довело, що це все-таки вокальний конкурс і представники Молдови, Сербії, Грузії, Словаччини, Вірменії, Угорщини та інших країн тому приклад.

«Схід є Схід, а Захід є Захід»

«Схід є Схід, а Захід є Захід»

«Мене сьогодні зневажили! Не Кіпр? Не Андорра? Не Швейцарія? Замість них три учасники з колишньої Югославії та чотири вихідці з Радянського Союзу!» — таке і схожі повідомлення з'явилися на численних інтернет-блогах «Євробачення» одразу після закінчення півфіналу в четвер вночі. Бабуся-Європа шокована! З 28 учасників півфіналу до фіналу потрапили десять: Туреччина, яка, зважаючи на діаспору в усіх країнах Європи, часто голосує уже тільки з патріотичних міркувань, та дев'ять (!) країн так званого Східного Блоку: Білорусь, Македонія, Словенія, Угорщина, Грузія, Латвія, Сербія, Болгарія і Молдова.
Півфінал був відверто гнилим. 28 посередніх учасників і дві години вже практично нічного ефіру перед робочою п'ятницею стали справжнім випробуванням. Організаторам слід серйозно задуматися, що робити з такою кількістю учасників «Євробачення», які щороку прибувають із новою силою. На прес-конференції, яку традиційно проводить оргкомітет конкурсу — Європейська мовна спілка, повідомили, що наступне «Євробачення» пройде без змін у форматі, але у 2009 році планують ввести два півфінали, участь у яких визначатимуть жеребкуванням.

Сумніви навколо «Київкінофільму»

26 квітня депутати Київради прийняли рішення про реорганізацію та об'єднання в комунальне підприємство «Київкінофільм» 19 муніципальних кінотеатрів Києва. Рішення централізовано управляти 11 дорослими («Братислава», «Лейпциг», «Ленінград», «Молодіжний», «Росія», Київська Русь», «Флоренція, «Жовтень», «Екран», «Імені Шевченка» та «Імені Гагаріна») та вісьмома дитячими кінотеатрами («Єреван», «Алмаз», «Старт», «Факел», «Імені Чапаєва», «Пролісок», «Промінь», «Салют») у міськраді аргументують реальними в майбутньому прибутками до бюджету міста від прокату, підвищенням якості та конкурентоспроможності українського кіно.

Курс євро-2007

Курс євро-2007

Тим часом «УМ» продовжує розповідати про цьогорічних учасників конкурсу. Цього разу: про сусідів України — російське тріо «Сєрєбро» та грузинську учасницю Софіко Халваши, про представницю Боснії та Герцеговини та рок-гурт із Франції.

В «Мірі» — мир

В «Мірі» — мир

Через півтора року після виходу «Глорії» — платівки, яку багато хто називає найкращою в дискографії «Океану Ельзи» — музиканти презентували новий альбом «Міра». За даними рекордингової компанії Moon Records, яка тепер видає «ОЕ» (раніше група працювала з іншим рекордингом — Lavina Music), попередньо альбом замовили в кількості 170 тисяч носіїв (касети і компакти), відтак він автоматично досягнув рекордних продажів і став платиновим.