Якось на одній із персональних виставок заслуженого художника України, скульптора Петра Антипа «Амазонка — богиня степу» відвідувачів вразили глибоко філософські роботи.

Якось ми зустрілися з молодим АТОвцем Павлом Мамонтовим на столичному залізничному вокзалі, звідки він їхав у Запоріжжя ховати свого загиблого побратима Георгія Саларидзе із позивним «Гюрза-2», з яким воював у полку «Азов».

У столиці в останні роки відчувається брак вільних місць на кладовищах. Тож цією ситуацією намагаються скористатися деякі підприємливі громадяни, пропонуючи за немалі гроші «підселяти» нових мерців у могили вже давно захоронених.

Дивлячись на цю тендітну маленьку жіночку, легко уявити її в ролі казкової Дюймовочки в дитячому спектаклі. І аж ніяк не можна представити в ролі медика, який за кілька років на фронті виніс десятки важких чоловіків із поля бою на Донбасі, рятуючи їхні життя і ризикуючи власним.

Полковник Всеволод Стеблюк відомий серед АТОвців як «Айболить», серед медичного загалу — як доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, заступник начальника Української військово-медичної академії з клінічної роботи.

Юлія Корольова — сучасна ділова жінка, яка створила себе сама і допомагає змінюватися іншим. Утікши від війни в столицю, вона зуміла, як кажуть, «із нуля» налагодити успішну власну справу — стала стилісткою.

— А чому це у вас деякі ляльки без ручки та ніжки? — здивовано запитую Сергія, оглядаючи нову квартиру, в якій він проживає з дружиною, сином, донькою та маленьким песиком.

Російсько-українська війна не лише загартувала наших бійців, а й багатьох із них зробила справжніми героями сучасності, гідними, щоб наслідували їхнiй приклад інші.

Молода київська художниця Яна Хачикян використовує досить неординарні види мистецтва — вона розмальовує... морські камінці, а також прикрашає лавочки у міських парках «портретами» птахів.

У його житті було стільки містичного й непідвладного простій людині, а унікальні досягнення цього киянина взагалі — за межею людських можливостей.