Помилково вважати, що відвідувач традиційної вже виставки, який потрапив на неї уперше, перебуває у більш виграшному становищі, ніж її завсідник. У зв’язку із цим як не провести паралель із Японією?
«Моя персональна виставка акварелей тут, на Тарасовій горі у Каневі, — це важливий, але все-таки етап всеукраїнського мистецького проекту «Земля із небом гомонить», — уточнює Анатолій Марчук.
Що з того, що хтось бачив ірпінську заплаву не такою? Автор акварелі, якому за видатні творчі здобутки президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін щойно вручив срібну медаль, на все має свій погляд — до цього вже треба звикнути.
Суто «англійська» погода того дня у Каневі, як, утім, і по майже всій Україні, — безперервна мжичка, що раз у раз переходила у рясніший дощ із рвучким холодним вітром, — це що, був знак?
Незвичним і водночас уже символічним виявився другий етап Восьмої художньої виставки «Карикатуристи України» під дещо грайливим девізом «Ла-ла-ла!». Відкриття її відбулося ще навесні в Центральному будинку художника.
На городi бузина, а в Києвi дядько.
Народна приказка
Можна, звичайно, посадити сосонку чи дубок самотужки. Але краще не порушувати усталених у Дібровському лісництві Клавдіївського лісового господарства порядків. І включитися у загальний ритм роботи, скооперувавшись із «мечоносцем», якщо хочеш власноруч садити малесенькі деревця, або із саджальником, коли маєш бажання попрактикуватися із «середньовічною зброєю».
Проголошення «Черповодської народної республіки» поки що не сталося. І Кремль про цей анклав у серці Шевченкового краю нi сном ні духом не відає. Хоча спостерігачі від ОБСЄ, якби тут були, могли б, починаючи від 2011 року, зафіксувати цілу низку діянь, що цілком підпадають під категорію терактів.
Відкриття VIII художньої виставки «Карикатуристи України» під трохи авантюрним і багатозначним девізом «Ла-ла-ла», що нещодавно відбулося у галереї «Майстерня» Центрального будинку художника, зібрало як ніколи багато публіки — братів і сестер по цеху, журналістів, письменників, просто небайдужих.
Український медіа-простір нагадує нині не дуже готовий до вжитку шашличок. Начебто й не пісний, і щодо солі кухар не дав маху... Чого ж не вистачає? «Перцю»!
