Проза поета: рецензія на роман Ігоря Павлюка «Мезозой»

Проза поета: рецензія на роман Ігоря Павлюка «Мезозой»

Вірші в романі — це форма вираження духу героя роману. Тут промовистий приклад з романом «Доктор Живаго» і його однойменним героєм Юрієм Живаго. Український письменник Ігор Павлюк останнім часом втілює авторське Еґо саме у формі роману з інкрустованими в нього віршами.

Лишіть мене у пам’яті на потім: рецензія на збірку Сергія Татчина «Любити»

Лишіть мене у пам’яті на потім: рецензія на збірку Сергія Татчина «Любити»

От дочитано останню сторінку книжки, і тебе огортає смуток, що оповідь добігла кінця. Але і якесь м’яке світло (незважаючи на наявні тут, як і належить справжній поезії, сумовиті часом інтонації), залишає — ніби відсвіт зірок, що зронив у твою душу автор.