Перевтомлені сонцем
Україна згадала про 70-ту рiчницю Великого терору — кількома словами від Президента Ющенка. Для більшого «подвигу» часу, як завжди, не вистачає Наталія ЛЕБІДЬ   

Президент України Віктор Ющенко від імені держави висловив повагу до пам'яті всіх невинних жертв Великого терору 1937—1938 років, передає прес-служба глави держави. «Ми поділяємо біль кожного народу, чиї найкращі сини та дочки стали жертвами тоталітарного режиму», — говориться в месиджі Ющенка. Насправді ж жертвами режиму ставали не тільки найкращі, а й цілком звичайні «сини і дочки». Бо, як слушно зауважив в коментарях для «УМ» політв'язень брежнєвської доби Василь Овсієнко, «це в наш час КДБ доправляло до таборів найякісніші «кадри» — людей, які вже були відзначені певними якостями і могли в теперішньому чи майбутньому зашкодити радянському устрою. Сталінські ж репресії передбачали нищення цілих верств населення — згідно з плановими чистками». Штампи і шаблони у виконанні президентської прес-служби не справляють враження безнадійних промахів, але вони водночас є досить промовистими сигналами про те, що захід проведено на необхідному декларативному рівні. Тобто все згадано, висловлено і оплакано. А відтак — забуто.