«Немає й Бога, тільки я!»

05.01.2004
«Немає й Бога, тільки я!»

(Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.)

      Читаючи своє новорічне звернення до народу, Президент Кучма — і це помітили майже всі — мав зовсім не характерний для авторів таких промов вираз обличчя, це радше була напружена гримаса людини, якій належить зробити щось неприємне, а не просто привітати співвітчизників із приходом Нового року (до речі, року, в якому гарант нарешті зможе відпочити на пенсії). Далебі, розслабитися під ялинкою Леонід Данилович зміг, мабуть, лише в курортному Баден-Бадені, а під час запису новорічної промови явно кипів реаліями політичної боротьби — вчорашньої, сьогоднішньої і завтрашньої. Л.Д. повідомив увіреній йому країні, що в 2004-му «катаклізмів не буде, не буде і революцій, від яких Україна більш ніж натерпілася. Унаслідок політичної реформи, яку ми нарешті завершимо, система влади стане більш відповідальною, демократичною, більш європейською і тим самим — більш ефективною». При цьому «влада буде жорсткою і послідовною, аби не дати розхитати українського човна і зробити його розмінною картою в торгах чужих до України сил».

      Якою може бути і є «рідна» влада з не надто людським обличчям, українці ще раз пересвідчилися 30 грудня, коли було оголошено вердикт Конституційного Суду про можливість Леоніда Кучми балотуватися на виборах Президента ще й у 2004 році. Проконсультувавшись із юридичними вузами й узявши до уваги їхній пропрезидентський «одобрямс», КС таки вирахував, що один із двох термінів, які вже відбув на посту гаранта Конституції Кучма, не рахується. І те, що його обирали «на царство» у 1994-му та 1999-му, не є завадою обранню втретє, що насправді забороняє «гарантована» Леонідом Даниловичем Конституція. Мотивація — бо нову Конституцію було прийнято лише в 1996 році, а все, що відбувалося у відповідності до старого Основного закону — від лукавого.

      «Особа, яку вперше було обрано на посаду Президента України за чинною Конституцією в 1999 році, має право балотуватися на чергових виборах Президента у 2004 році», — сказано у вердикті Конституційного Суду. Суддя-доповідач Василь Німченко після засідання пояснив журналістам рішення КС тим, що «з прийняттям Конституції весь законодавчий масив був або скасований, або втратив законодавчу чинність». На питання, що ж тоді робив Леонід Кучма з 1994-го по 1999 роки, Німченко, не ніяковіючи, сказав: «Він виконував функції Президента за повноваженнями, визначеними в Конституції».

      Доповідач також пояснив, що, за Конституцією, строк повноважень Президента — 5 років, а «з 1996-го по 1999-й аж ніяк не буде 5 років». Відповідаючи на питання, якщо Кучма переможе і в 2004 році, чи може він балотуватися на виборах Президента в парламенті у 2006-му, Німченко сказав: «Так. Може, бо виходить, що він не відбув 5 років».

      Така ось українська арифметика. Власне, тут можна було б обійтися без коментарів — настільки все примітивно й тупо, так і розвинути антиутопію про те, що було б, якби подібним чином трактували неможливість зворотної дії всіх законів. Бо це що ж, якщо віднедавна в нас діє новий Кримінальний кодекс, то слід забути про всі злочини, вчинені й покарані старим? І таким чином можна зайти в поясненнях та міркуваннях хтозна-куди, адже законодавча база в нас міняється постійно, а та сама «найкраща в Європі» Конституція (якої нібито не було до 1996-го) регламентує всі сфери суспільного життя. Втім, питання, що ж ми робили до 1996 року, навряд чи отримає чіткішу відповідь, аніж те, скільки коштує наш суд. Наразі ж констатуємо, що рішення КС від 30 грудня, прийняте в такий час явно для того, щоб трохи загасити опозиційний резонанс з його приводу, не лише відкриває шлюзи для реалізації плану «Єдиний кандидат від влади на виборах — знову Президент», а й у разі тверезої оцінки Леонідом Кучмою свого жалюгідного рейтингу та відмови балотуватися може виконати важливу стримуючу роль для нинішньої більшості. Адже, не виключаючи можливості висування Л.Д. у президенти аж до кінця травня, Кучмині прибічники триматимуться ближче до нинішнього патрона і менш активно перекидатимуться в табір кандидата від опозиції.

      А ось що думають про рішення КС та його можливі наслідки деякі українські політики.

      Лідер «Нашої України» Віктор Ющенко не був здивований таким рішенням і дипломатично заявив, що «є підстави сумніватися у незалежності судової системи взагалі, і Конституційного Суду зокрема». Адже «ще ніколи так відверто судді не служили інтересам певних кланів, а не законам України». «Сенсації не відбулося. Уже місяць КС готував відповідну атмосферу в суспільстві, збираючи думки «незалежних» експертів, які дивували своєю одностайністю. Але до останнього вірилося, що люди з вищою освітою вміють рахувати до трьох. Тепер в Україні є не лише власні поняття про демократію, а й своє неповторне бачення арифметики», — йдеться в коментарі, поширеному прес-службою блоку Ющенка.

      Заступник голови Комітету Верховної Ради в закордонних справах, також «нашоукраїнець» Ігор Осташ пророкує Конституційному Суду «дуже серйозний підрив авторитету». Він наводить у приклад українському КС Росії, який свого часу у схожій ситуації прийняв рішення про те, що Борис Єльцин перебував на посаді президента другий термін і цим зняв можливість його балотування на третій термін. «КС перетворився на інструмент обслуговування влади в Україні», — цитує Осташа УНІАН. Відтак депутат попереджає суддів і Президента про праведний гнів Європи: рішення буде «дуже негативним симптомом для Ради Європи, Венеціанської комісії і серйозно вдарить по авторитету України».

      Депутат від БЮТі, голова УРП «Собор» Анатолій Матвієнко взагалі називає 11 суддів КС зрадниками, яких перед прийняттям рішення особисто обходив Медведчук, а можливе третє пришестя Кучми — трагедією. Матвієнко пророкує Кучмі багато «колядників», які приходитимуть і благатимуть Президента балотуватися на наступний термін. «Він буде відмовлятися, але потім підуть телеграми, ходоки. Це очікуваний сценарій №2: багатосерійний фільм у жанрі трагедії «Кучма-1», «Кучма-2», «Кучма-3», —каже депутат.

      Лідер Компартії Петро Симоненко в рішенні КС побачив «вади всієї системи політичної влади в Україні». «Для нас, комуністів, абсолютно ясно, що рішення КС або інших органів судової і виконавчої влади, засновані на бажанні «хазяїна», і сьогодні, і надалі неминучі». Врятувати може «радикальна і повномасштабна політична реформа», — говорить головний комуніст у своїй заяві. Симоненко у своєму жанрі закликає «аж до ліквідації посади Президента і переходу до прямого народовладдя», яке «відстоюють сьогодні депутати-комуністи».

      «Коментувати висновок КС спокійно не можна, бо ідеться про юридичний ідіотизм. Вердикт КС говорить про відстуність конституційного судочинства в державі», — сказав «Українській правді» лідер Соцпартії Олександр Мороз. На його думку, вердикт КС «створює нову політичну ситуацію»: «якщо Кучма вирішить балотуватися, це значить, що будуть задіяні фальсифікації та адмінресурс. Інакше люди за нього просто проголосувати не можуть. І якщо він має самоповагу та розуміє ситуацію, то балотуватися не буде». Водночас, на думку Мороза, висновок Конституційного суду є «сигналом для опозиції для об'єднання зусиль у справжній політреформі, а не тому сурогаті, який був проголосований парламентом і знову направлений до КС».

      На думку Мороза, дозвіл Кучмі балотуватися у 2004-му має на меті «підштовхнути голосування змін до Конституції». Лідер СПУ не виключає: в остаточному варіанті буде проголосована норма, що Президента можна обирати парламентом ще цього скликання. Але ж «люди відгукнуться на це рішення і приведуть можновладців до тями».

      Щодо реакції з боку більшості, то за неї відповів координатор президентської більшості у ВР Степан Гавриш. В інтерв'ю УНІАН він заявив, що прийняття рішення про участь у президентських виборах 2004 року — це виняткове право Президента Леоніда Кучми. Водночас коментувати саме рішення КС Гавриш відмовився, посилаючись на те, що... не читав його.

      А мабуть, найдошкульнішою була оцінка рішення КС України із західного боку. Польський президент Александр Кваснєвський вважає, що два терміни, проведені на посаді президента, залишаються двома термінами без огляду на час ухвалення Конституції. Про це він заявив, відповідаючи на питання Польського радіо, пов'язані з резонансним рішенням Конституційного Суду небайдужої полякам України. Як передає Українська служба Бі-Бі-Сі, Кваснєвський висловив переконання, що це розуміє і Кучма. Але «там більшу роль грають інтереси оточення, тих, хто ще не знайшов відповідного наступника і трактує особу пана Кучми як інструмент».

  • У Верховній Раді оголошено перерву

    Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>

  • Почати знизу

    Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>

  • Вiдставили до лiкарнi

    Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>

  • «УДАР» коліном

    Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>

  • Морозу відріжуть зв'язок,

    Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>