Внученята Герострата
Кияни — темні люди, навіщо їм культурні пам'ятки, — заявив музейникам секретар Київради Довгий
Олег СНІГУР
Останні два роки йде нечуваний наступ на культурну спадщину Києва. Про це заявили на спільній прес-конференції директор музею «Київська фортеця» В'ячеслав Кулініч, директор Національного Києво-Печерського заповідника Сергій Кролевець та народний художник Анатолій Гайдамака. Оскільки нищення споруд комплексу п'ятої башти Київської фортеці не припиняється, а міськрада розглядає нове землевідведення, вже на території фортечної башти № 4, керівники музеїв та митці підписали звернення до Генерального секретаря ЮНЕСКО та до керівництва нашої держави.
За словами В'ячеслава Кулініча, хоч руйнування телеграфного парку XIX століття набуло розголосу, будівельні роботи там не припиняються, і зараз екскаватори знищують цегляні підземні ходи, які пролягали під будинками телеграфу. Натомість адміністрацію заповідника «Київська фортеця» накрила хвиля «планових» перевірок. «Доходить до звільнення з роботи тих, хто хоче зберегти пам'ятки Київської фортеці, — каже пан Кулініч. — Я вже маю багато погроз різного характеру — і професійних і навіть такого плану, мовляв, подумайте про сім'ю, ми знаєм, де ви живете і таке інше».
Історичну спадщину, вважає пан В'ячеслав, міська влада приносить у жертву своєму богу, ім'я якому Дерибан: «Незважаючи на постанову Верховної Ради 2004 року про те, що всі земляні й кам'яні пам'ятки Київської фортеці мають бути передані музею, що вони є пам'ятками національного значення і не підлягають приватизації, міська влада все ж таки продає саме земляні пам'ятки Київської фортеці як звичайні земельні ділянки». На минулій сесії, незважаючи на протести «музейників», міськрада «відвела» ділянки по вулиці Січневого повстання №1 та №38—40. Остання розташована в межах охоронної зони Києво-Печерської лаври – заповідника всесвітнього значення. На сьогоднішній сесії Київрада розгляне питання здачi в оренду на 25 років ділянки, яка означена як люнет (земляний бастіон) Київської фортеці. Це пам'ятка XVIII століття, таких люнетів залишилося тільки три.
Сергій Кролевець повідав іншу історію, як 2004 року, за договором обміну, Міністерство оборони віддало ділянку заповідної території Старопечерської фортеці та Києво-Печерської лаври одній із харківських фірм за 194 квартири у Харкові. Воістину «достойний» спосіб забезпечити військовослужбовців житлом! «Три гектари заповідника віддано за майже двісті квартир, — обурюється пан Кролевець. — Уся територія Києво-Печерського заповідника становить 23 гектари. Тобто решту можна продати за півтори тисячі квартир у Харкові».
Тим часом чиновники не приховують кредо своєї «культурної політики» Пан Кулініч наводить прикметну історію: «Я мав зустріч із Олесем Довгим (заступником голови КМДА. — Авт.), і на цій зустрічі ми були не самі, і я почув таку фразу: «Кияни — темні, забиті люди. Їм не потрібні пам'ятки, їм потрібен шматок хліба».
