Антон Ковалевський обмежився 13-м місцем. (Фото РЕЙТЕР.)
Суперсенсація, що вимальовувалася після першого дня змагань у чоловіків, коли на чолі турнірної таблиці опинився чех Томаш Вернер, не відбулася. У довільній програмі француз Брайан Жубер поставив усе на свої місця, хоча й виступив не найкращим для себе чином. Утім, за відсутності чемпіона світу Стефана Ламб'єля, Брайан міг собі це дозволити — його загальна перевага над суперниками більш ніж відчутна.
Щоправда, й 20-річний чех заслуговує на дифірамби. Вернер не став, як це часто трапляється у подібних випадках, спрощувати програму — навпаки, намагався продемонструвати весь свій технічний арсенал, у тому числі й стрибок у чотири оберти. І хоча вдалося не все, загалом ризик виправдав себе — Томаш здобув срібну медаль (це перший успіх у цьому виді програми представника Чехії з часів чемпіона Європи-92 Петра Барни). Бронзову нагороду виборов дуже цікавий бельгійський фігурист Кевін ван дер Перрен. А от росіяни не потрапили на п'єдестал пошани вперше з 1993 року.
На жаль, не порадував нас Антон Ковалевський. Непогано розпочавши чемпіонат (дев'ятий результат у короткій програмі), українець провалив вирішальний виступ і в підсумку опинився на 13-му місці. Але прикро навіть не через це. Після свого виступу Антон прийшов до коментаторської кабіни, і глядачі УТ-1 зрозуміли, що сам він своєю невдачею особливо не переймається: мовляв, нічого страшного не сталося, виступив, як зміг. З одного боку, хлопець має рацію: всі чемпіонами бути не можуть. А з іншого... Тут варто було б навести слова легендарного (і, на жаль, уже покійного) гімнаста Михайла Вороніна, який в одному з останніх інтерв'ю сказав: «Зараз нерідко можна почути від тренерів: мовляв, мій учень став третім на такому-то турнірi, привітайте нас. У відповідь мені завжди хочеться промовити: «А от я на Олімпіаді в Мехіко завоював два «золота», чотири «срібла» й одну «бронзу», але не радів, а плакав, бо в моїй колекції не було найголовнішої нагороди — за перемогу в багатоборстві».
Скажете, гіпертрофований максималізм? Але чи був би цікавим великий спорт, якби у ньому не було таких максималістів? Погодьтесь, зі словами Вороніна непогано було б ознайомити всіх українських спортсменів...
Чемпіонат Європи-2007. Варшава (Польща)
Чоловіки
1. Брайан Жубер (Франція) — 227,12
2. Томаш Вернер (Чехія) — 212,69
3. Кевін ван дер Перрен (Бельгія) — 204,85
...13. Антон Ковалевський (Україна) — 172,01
Після того, як справами української жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг почав займатися Фонд Еліни Світоліної, очікування щодо результатів зросли. >>
На початку заплутані, але тепер зрозумілі й прогнозовані, нинішні чемпіонські перегони в УПЛ зберігають усе менше інтриги. >>
Неймовірна перемога українських пара волейболістів здобувалась у боротьбі з 7-ма іншими країнами-претендентками на путівку до Парижу, але рівним українцям не було! >>
Коли без мінімального спротиву команді вдається подолати регулярний чемпіонат і так само легко продовжити рухатися й у серії «плей-оф», може здатися, що й кінцівка сезону виглядатиме для неї так само легко. >>
Під час кожного чемпіонату країни, напевно, головне, чого прагнуть шанувальники футболу, — це побачити справжні чемпіонські перегони. >>
Після двох поспіль хардових «тисячників» — в Індіан-Веллсі та Маямі — найсильніші тенісистки світу почали підготовку до «Ролан Гарроса», відкривши турніром серії WTA 500 у Чарльстоні ґрунтову частину сезону. >>
