Головне — щоб не відсох язик

      Микола Азаров заявив, що саме уряд Януковича першим зробив реальні кроки у реформуванні податкової системи. Зокрема, з 1 січня 2004 року податок на прибуток знижується до 25 відсотків, а податок на доходи фізичних осіб — до 13. Однак опозиція звертає увагу на те, що в цілому фіскальний тягар на економіку зріс і становитиме у наступному році близько десяти мільярдів гривень, у зв'язку з чим фізичні особи відчують, як їхні гаманці полегшають (за даними одного з лідерів «Нашої України» Віктора Пинзеника, більш ніж на 30 відсотків). Утім перший віце-прем'єр спрогнозував подальше реформування податкової системи, в якому, на його думку, не повинно бути місця необгрунтованим пільгам. Азаров вважає, що знижувати ставки оподаткування не потрібно, натомість слід розширювати його базу, і в цьому полягатиме сенс реформування цієї системи у наступному році.

      Звітувати перед громадськістю другій особі в Кабінеті Януковича було досить просто — аудиторія, що сиділа перед ним, була передбачуваною і добре керованою. У залі Українського дому зібралися наближені до державних структур громадські організації — від Ради підприємців, що координує свої дії з Кабміном, до Національної ради жінок. Сценарій слухань було погоджено з міністром Кабінету Міністрів Анатолієм Толстоуховим. До робочої групи з опрацювання пропозицій та зауважень, висловлених під час публічного обговорення, ввели «інспектора ЦК КПУ» Ольгу Юхимець — вона ж і вийшла разом із Миколою Азаровим до журналістів. З цього приводу можна лише констатувати, що ліва опозиція на практиці чудово знаходить мову з нинішньою владою, незважаючи на акції протесту, які вона проводить з приводу подорожчання хліба.

      З-поміж активістів слухань значиться й Центр перспективних досліджень, очолюваний відомим громадським діячем Вірою Нанівською. Присутність цього центру в списках можна пояснити хіба що його причетністю до супроводжування відповідного проекту Світового банку «Діалог для реформ». Саме ця міжнародна фінансова установа, яка надає кредити українському урядові, виявила свою зацікавленість у подібному діалозі, і Кабмін відразу ж став у позицію «струнко». Єдине, що в цьому «діалозі» надто впадає у вічі — це продумана згори режисура і помірна критичність промовців. У дусі конструктивізму, як говорили колись, проводячи «єдині дні інформування трудящих». До речі, силами інструкторів обкомів і райкомів КПУ. Схоже, коли «команда» дійде до регіонів, керівництво областей, районів так само зустрічатиметься з трудящими. Запитання і пропозиції — винятково з усіма паспортними даними, як, між іншим, і зазначається у розданому учасникам слухань проекті постанови КМ «Про забезпечення участі громадськості у процесі формування та реалізації державної політики органами виконавчої влади».

      А проте у продуманому сценарії громадських слухань з'явилася неочікувана правка — пана Азарова того дня запідозрили у корупції (учора «УМ» писала про заяву голови Комітету ВР з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією), і у зв'язку з цим першому «віце» довелося відповідати на запитання журналістів під час брифінгу для ЗМІ.

      Микола Янович, який з листопада 2002 року займає посаду першого віце-прем'єра і міністра фінансів, а до цього з 1996 року очолював Державну податкову адміністрацію, звичайно ж, є помітною мішенню для критики з боку опозиції. Але віповідати не поспішає: принаймні позавчора по обіді зазначив, що не знайомий з деталями звинувачення в корупції, яке прозвучало на його адресу з боку парламентського Комітету. «Я не знаю, що хтось говорив із приводу корупції... Я в політиці 10 років, і тому абсолютно нічого не боюся. Хтось щось говорить, хай на здоров'я говорить. Головне, щоб язик не відсох у того, хто говорить», — сказав перший віце-прем'єр.

      Можливо, зробив припущення Азаров, підозри виникли в зв'язку з подіями на ринку зерна. Відповідаючи на запитання про звинувачення  парламентського комітету, він відразу ж заговорив про те, до яких кроків удався уряд, прагнучи розв'язати кризу. Микола Азаров повідомив, що урожай продовольчого зерна в Україні цього року становив лише близько 3 млн. тонн, що призвело до виникнення його дефіциту в 3,5 млн. тонн. За його словами, у приватних сільгоспвиробників було близько 900 тонн продовольчого зерна, але цього недостатньо для закупівель у промислових обсягах за оптимальними цінами. Виходячи з цих умов  уряд ухвалив рішення про закупівлю зерна за кордоном, зазначив перший віце-прем’єр. І пояснив далі: «Проблеми, пов'язаної з дефіцитом зерна, немає. І розв'язана ця проблема винятково за рахунок завезення імпортного зерна. Як  не гірко це говорити — це істина, це правда. І ніхто це зерно нам не дає — доводиться за нього розплачуватися. Тому в бюджеті були закладені на це гроші».