В Українському домі днями пройшла виставка винаходів десяти фіналістів конкурсу «Філіпс: просто і довершено». Переможець конкурсу Георгій Дерновий із Харкова отримав 100 тисяч гривень за проект пристрою для введення інформації у комп'ютер. Пристрій, здатний замінити собою 144-клавішну клавіатуру та комп'ютерну мишку, виглядає як два наперстки, які одягають на великі пальці рук. Конфігурація клавіш залежить від того, до якої фаланги пальця торкається чутливий «наперсток». Таким чином, розповів «УМ» Георгій, можна не лише набирати текст, а й працювати із тривимірними зображеннями. Для початківців Георгій пропонує виробляти спеціальні рукавички із позначеннями літер, цифр та інших комп'ютерних клавіш. З такою компактною «клавіатурою» зручно працювати в нестандартних умовах — наприклад, коли йдеш вулицею, а на тильній стороні сонцезахисних окулярів бачиш дисплей комп'ютера. Окуляри водночас є прозорими, тому можна концентрувати увагу як на комп'ютерному, так і на реальному зображенні. За словами Георгія, такі «іграшки» тайванського чи навіть китайського виробництва вже можна купити в Україні, і коштують вони відносно небагато — близько 300 доларів.
Сто тисяч — на нові проекти
На отримані гроші молодий математик збирається розробити і вдосконалити свої подальші задуми. Георгій хотів би створити інтелектуальну пошукову систему. «Фактично ви можете поставити своє питання пошуковій системі й отримати відповідь, навіть вести з нею діалог», — пояснив винахідник. Додавши, що виглядатиме це приблизно як у фільмі Стівена Спілберга «Інтелект», у якому хлопчик запитував комп'ютер, де йому знайти фею. Георгій також хотів би створити операційну систему, значно досконалішу за найрозповсюдженіші Windows Білла Гейтса. За задумом Дернового, така система матиме тривимірний інтерфейс (зараз же існують лише двовимірні) та дозволятиме опрацьовувати одну й ту саму інформацію у різних виглядах — наприклад, як текст, як картинку, як звук. «У нас буде програма, яка дозволить працювати з будь-якими даними, — розповів пан Дерновий. — Звучить фантастично, але створити таку програму цілком реально».
Кепка, що співає, новий тип саночок та інсулінові таблетки
Приз глядацьких симпатій та телевізор від фірми «Філіпс» на конкурсі отримав Володимир Тарасов із Рівного — за прилад, який дозволяє дуже точно робити відбитки стопи, а разом і ортопедичні стельки.
Серед винаходів, представлених на виставці, особисто мені сподобалася машинка, названа киянином Андрієм Павловським «глайдер». Якщо пам'ятаєте, у 80-ті хлопчаки їздили на дошках із маленькими колесиками — на такому собі літньому варіанті саночок. Андрій же використав ідею, але свою машинку для екстремальної і безпечної (!) їзди оснастив гальмами та зробив легкою в управлінні. Діти Андрія їздять на глайдерах, які їхній тато зробив сам і, як розповів Павловський, ніколи не приходять вимазаними у багнюку та зі збитими колінами, незважаючи на те, що вечорами ганяють на таких «машинках». А ще існує зимовий варіант цієї забави — із насадками-лижами. Любителі катання на глайдерах вже мають свій клуб у Києві та сайт.
Відвідувачів виставки порадували приємні дрібнички — чашка, яка не залишає слідів на столі й не потребує блюдця (автор ідеї Ярослав Магас із Києва), голівка для електричної зубної щітки, яка не полірує ваші зуби круговими рухами, а справді очищує їх (винахід Михайла Воропаєва із Запоріжжя), кепка на сонячних батареях, до якої приєднано МП-3 плеєр, радіоприймач та Bluetooth (придумав киянин Ігор Дідушок), а також пристрій для годування домашніх тварин Дениса Кудіна із Запоріжжя.
Серед представлених на виставці новинок захоплені погляди жінок викликали спеціальні насадки на звичайний гімнастичний обруч, які дозволяють швидше схуднути та зробити собі «осину талію». Розробка Ігоря Воронюка вже продається у деяких спортивних магазинах. За словами однієї відвідувачки виставки, у неї вже є такий обруч. Єдиний мінус винаходу полягає у тому, що ребристі резинові насадки можуть «їздити» по обручу чи навіть «злітати» з нього. Але це — дрібниці порівняно з результатом.
Медичні винаходи полтавця Віталія Запєки та киянина Ігоря Верби здатні спростити життя багатьом хворим людям. Пан Запєка запропонував нову конструкцію хірургічного шва, який не треба зшивати, а Верба — інсулінові препарати у таблетках та спреї (!). До сьогодні, як відомо, хворі на діабет люди змушені вводити собі ліки з допомогою ін'єкцій, а препарат Ігоря Верби дозволяє стабільно підтримувати в організмі необхідну дозу інсуліну. Винахід Запєки вистражданий на власному досвіді. Коли Віталій затискував у зубах олівець, щоб від болю не прикусити язика, а йому у полтавській районній лікарні без знеболюючого зашивали ногу, прийшла ідея шва, який не треба «штопати» нитками.
Може, «Філіпс» допоможе?
Дивно, але цими розробками зацікавилися лише «прості» відвідувачі. Люди зітхали: ось би мені таке, а потенційні інвестори до винахідників так і не підійшли.
На «круглому столі», який відбувся відразу після відкриття виставки, представники преси та вітчизняні кулібіни хотіли почути відповідь на єдине питання: куди звертатися авторам подібних розробок із тим, щоб не лише запатентувати свої ідеї, а й донести їх до людей. Соромно, але запрошені до дискусії представники влади, офіційних структур, що мають «сприяти розвитку інноваційної діяльності», патентні повірені та бізнесмени «жартівливо» кивали у бік гендиректора компанії «Філіпс в Україні», мовляв, якщо іноземний бізнес це зацікавить, то ми з радістю, з відкритою душею: покажемо, розкажемо і віддамо практично даром.
Голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Палладій сам розпитував присутніх, що, на їхню думку, має зробити їхній департамент, та сумував, що держава не має чіткого курсу, а тому й не може формувати держзамовлення. А визначають курс держави наші «славнозвісні» нардепи, патріотизм та рівень освіти яких не сприяє оптимістичному баченню цієї проблеми.
Українських бізнесменів не примусиш вкладати гроші у якісь нові проекти, їх можна зацікавити, але держава, схоже, не знає чим. Як зізнався Арсеній Кистерський, патентний повірений IPR Group, у нас немає структури, яка могла би підрахувати вірогідну прибутковість того чи іншого проекту. А закордонні компанії мають власних менеджерів вищого рангу, які здійснюють цю оцінку та планують стратегію компанії iз завоювання ринку.
На «круглому столі» прозвучала ідея: треба створити венчурні фонди, кошти з яких можна буде вкладати у ризиковані проекти (а запровадження нового товару на ринку завжди є ризиком). Зараз такі фонди існують, але їх дуже мало й кожен із них, як правило, спеціалізується на певному типі розробок. Так, Віталій Запєка розповів, що звертався до кількох венчурних фондів, але йому відмовили. В одному сказали, що займаються виключно проектами, здатними принести прибуток від 500 тисяч гривень, в іншому — що ще не спеціалізуються на медичних розробках.
Отже, єдина надія — на іноземного інвестора? Попри сподівання переможців конкурсу, компанія «Філіпс» не запропонувала винахідникам співпрацю, не захотіла викупити їхні ідеї та втілювати ці справді класні проекти. Як пояснив «УМ» гендиректор «Філіпс» в Україні Йоост Леефланг, конкурс винахідників мав просвітницьку, а не комерційну мету. «Про це було оголошено з самого початку. Звісно, якщо нас щось зацікавить, ми будемо співпрацювати з українськими винахідниками, але це буде зовсім інший процес. У той же час ми гарантуємо, що переможець отримає не лише гроші, а й увагу експертів, людей, від яких залежить втілення цих проектів у життя», — оптимістично й ввічливо-прохолодно заявив пан Йоост.
