Ми вже не зобов’язанi ходити втрьох

Про Віктора Морозова ми найчастіше говоримо, як про перекладача українською всіх книг «Гаррі Поттера», казки Роалда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», а також книг Пауло Коельо. Власне, «Алхімік» і «Гаррі Поттер та філософський камінь» Морозов спочатку почав перекладати «для себе», і тільки потім тривалий час переконував у необхідності надрукувати ці бестселери українських видавців. Ще про Віктора Морозова ми говоримо як про учасника знаменитих ВІА — «Арніки», «Смерічки», «Ватри», натхненника театру-кабаре «Не журись!», барда, учасника багатьох тандемів — із «Мертвим півнем» (у 2003 році — «Афродізіаки»), «Батяр-Бендом Галичина» (у 2002-му — «Тільку ві Львові»), «Четвертим кутом» (у 2000-му — «Треба встати і вийти») та революційних концертів — під час акцій «Україна без Кучми!» та на Майдані. Але мало де можна дізнатися, скажімо, як і чим живе Віктор Морозов. Тим більше що привід поцікавитися є — рівно рік тому 56-річний співак став батьком двох дівчаток Квітослави і Зоряни. Вони народилися у Вашингтоні, дружина Віктора — канадійка українського походження, а живе сім'я у Києві. Тут, у великій квартирі в центрі міста, серед пляшечок із дитячим харчуванням, кореспондент «УМ» розмовляє з Віктором Морозовим. >>

Біблія по-нашому

Автор грунтовного дослідження історії українського перекладу Максим Стріха переконаний: більшість «тлумачів», починаючи від Гребінки, Куліша і закінчуючи Стусом та Кочуром, бралися за переклади саме для того, аби збагатити і піднести українську мову. Не філологічні забави і не естетичне задоволення були головними рушіями перекладачів на українську, а усвідомлення значно важливішої місії, по-своєму місії історичної. Стріха нагадує, що емська та валуєвська заборони стосувалися якнайперше саме перекладних творів, адже перекладати можливо лише на повноцінну мову, а не на діалект. Відповідно Гомера і Шекспіра можна перекласти на українську, але аж ніяк не на «малоросійське наріччя». Питання перекладу в останні чотири століття було питанням політичним. Доля українського перекладу — як доля українського націоналізму — переслідувана і трагічна. Про це — в книзі Максима Стріхи «Український переклад: між літературою і націєтворенням», яка побачила світ у видавництві «Факт».
Загальновідомо, що першовитоком для всіх літератур світу стало переказування вірувань місцевою мовою. Так само і для західної цивілізації першими літературними творами були переклади Святого Письма. На думку Максима Стріхи, «можливість розглядати в українському контексті «слов'янські» переклади княжої доби сумнівів не викликає». Проте першими, наближеними хоч якось до української мови переписами сакральних книг є Пересопницьке Євангеліє (1556—1561 роки) та Острозька Біблія (1581 р.). Читаючи, щоправда, ті середньовічні тексти, не зовсім віриш, що мова цих священних раритетів — українська. Але це є думка громадянина ХХІ століття, куди плин часу доніс уже інакший, більш досконалий і відточений пергамент мови. Стосовно ж більш сучасної нашої мови, то нею Біблію було перекладено лише в середині ХІХ ст. Чому той перший переклад Морачевського так і не дістався свого часу українських приходів і які терни розкладала імперська влада на цьому шляху — в означеній праці, фрагмент із якої пропонуємо вдумливому читачу «УМ». >>

Форум про Голод

У ході IV Всесвітнього форуму українців відбувся «круглий стіл», присвячений Голодомору. На нього зібралися близько 100 осіб: дослідники (історики академічних інституцій та аматори з України та закордоння), свідки Великого Голоду, митці, журналісти. За словами прес-секретаря УВКР Світлани Остапи, проведення «круглого столу» на тему «Голодомор 1932—1933 рр.» дало змогу обмінятися планами щодо відзначення 75-річчя трагедії, скоординувати зусилля для досягнення бажаного міжнародного резонансу. Не було на «круглому столі» тільки повноважних представників державної влади. Хоча головне питання цього зібрання стосувалося саме їх. Адже важко вимагати світового визнання українського геноциду, оминаючи поріг власної держави, яка так і не визнала, що вбивство голодом понад 7 мільйонів українських хліборобів — це геноцид. >>

Юрій Костенко: Нова сила народиться в боротьбі у «низах», а не за столом, де ділитимуть портфелі

Після виборів партії, які не потрапили в парламент, часто занепадають. Щоб залишитися на плаву до наступного волевиявлення співгромадян, ці політичні сили мусять якось модифікуватися, шукати нові ідеї й потуги, навіть об'єднуватися з іншими. Українська народна партія ще перед минулими парламентськими виборами закликала до возз'єднання правоцентристські сили. Проте на цей заклик реальних дій у відповідь не відбулося, а УНП у свою чергу відмовилася приставати до інших мега-блоків, вважаючи їх фактично безідеологічними. У результаті ця помітна націонал-демократична партія залишалася за бортом Верховної Ради. Лідер УНП Юрій Костенко і надалі виступає за об'єднання, але, знову ж таки, як він розповів «УМ», це не знаходить розуміння у потенційних учасників спільної правиці. Зокрема, розходження полягають у механізмах злиття. Тож на наступних виборах ми знову, ймовірно, побачимо у бюлетенях одиноку УНП, але, натякає її лідер, це буде вже потужна й конкурентоспроможна права сила. Мабуть, вона стала б дiйсно сильною, якби була представлена у центральній владі, але до «широкої» коаліції позапарламентську УНП ніхто не запрошує.
Про партійні плани, про співіснування УНП з Блоком Тимошенко в опозиції, про ставлення «костенківців» до дій влади та інше Юрій Костенко розповів в інтерв’ю «УМ». >>

Привид кризи блукає Кабміном

У країні — економічна й бюджетна криза. Два попередніх уряди розвалили економіку й довели до ручки бюджет, ще трошки — і полетіли б ми з вами у фінансові тартарари... Страшно? Не лякайтеся, адже прийшов новий, потужний уряд професіоналів, які впіймали Україну на межі провалля й, спасибі їм, порятують неньку й нас із вами від катастрофи. Так принаймні випливає з інтерв'ю, коментарів та інших публічних виступів нового провідника фінансової й економічної політики, кабмінівського «2 в 1» — першого віце-прем'єра і міністра фінансів в одній особі Миколи Азарова, якому доручив боротися з «економічною кризою» сам Прем'єр, Віктор Янукович. Приємно, звісно, що об'єднана одним партійним кольором урядова команда, якій за «універсальною» домовленістю відійшов економічний блок, так турбується про благо держави. Тільки незрозуміло, з чим саме панове Азаров і компанія планують так ревно боротися, адже, як запевняють їхні опоненти, ніякої кризи немає й близько. >>

А БЮТ — проти!

Даремно мешканці Тернополя сподівалися, що нарешті легітимізований новообраний мер та місцеві депутати нової каденції дружно візьмуться за вирішення численних проблем громади. Не встигла міськрада приступити до роботи після чотиримісячних політично-юридичних перипетій, як цьому почали заважати серйозні внутрішні суперечності. >>

Не вийшов із депресії

У Лисянці Черкаської області нині одна тема для розмов — стрілянина в будинку колишнього голови районної ради Станіслава Дубового. Як повідомив «Україні молодій» начальник Лисянського районного відділу міліції Костянтин Бабій, до міліції зателефонували з місцевої лікарні й повідомили, що до них привезли чоловіка з вогнепальним пораненням. Ним і виявився колишній голова тамтешньої районної ради Станіслав Дубовий. >>

Школа, яку обере Президент

За два дні до Дня знань у школі, яку збирався відвідати 1 вересня Віктор Ющенко, кипіла робота. Щось терміново дофарбовували, асфальт був свіжопокладений, але до підошов не прилипав. В холі проходила репетиція урочистого заходу: дітки стрибали, плескали у долоні, читали вірші. Директор школи Ірина Сташевська розповіла, що ремонт (схожий на повноцінну перебудову) — не до президентських вiдвiдин, вiн тривав у школі протягом двох із половиною років. «Діти вчилися, а поруч працювали крани, тривав капітальний ремонт», — розповідає вона. >>

Онука Ющенка та донька Кінаха стануть однокласницями

Цьогоріч до школи вперше піде онука Президента Віктора Ющенка (донька його Віталіни) — Домініка. Її однокласницею стане донька голови Партії промисловців та підприємців Анатолія Кінаха Софія. Про це повідомила «Українська правда». Обидві VIP-першокласниці підуть до ліцею № 100 «Поділ». >>

Християнське виховання за вказівкою «згори»

Один із заступників київського мера Віталій Журавський на початку літа підписав указ, згідно з яким у частині київських шкіл для учнів 1—4 класів запровадять обов'язковий предмет «Християнська етика в українській культурі». На прес-конференції Журавський зазначив, що викладатимуть предмет лише у тих школах, де батьки учнів не проти того, щоб їхні діти вивчали християнську етику. Проте Журавський не пояснив, чи будуть викладати цей курс у тих школах, де частина батьків учнів проти його введення, а частина — за. >>

Вона пройшла, мов екскаватор, на своїх каблуках...

На відміну від танків, які — всім відомо — бруду не бояться, наше взуття зазвичай болісно реагує на кожне занурення в калюжу і довго відходить від прогулянки по «рідкій» землі. За особливо неприємного збігу обставин (дощ, бездоріжжя, неякісні «шузи») устілка черевиків розмокає і липне до ніг, підошва відклеюється від верху, верх втрачає модельну форму, а маленькі квіточки й камінчики, які ще вранці прикрашали дермантинову (шкіряну?) поверхню, безповоротно тонуть у багнюці. Якщо зовсім не поталанить, там же — в болотяці — залишиться ваш каблук або його більша чи менша частина. Втім зламати «шпильку» чи «посіяти» набійку, угробити супінатор чи стерти до дірок підошву можна й за сухої погоди — як то кажуть, було б тільки натхнення... Зрештою, якось дошкандибавши додому, власник скаліченого взуття або викине пару на смітник, розуміючи її «неремонтабельність», або ж понесе «калік» до шевця, сподіваючись бодай доходити в них сезон. Перед початком осені «УМ» порозпитувала майстрів про те, чи кожну пару вони беруться «реанімувати», яку ціну правлять за свою роботу і які поради у виборі взуття (на майбутнє) дають своїм клієнтам. >>

Розкажи мені,

Cхоже на те, що продюсери ВІА «Гри» знайшли рецепт успішного піару своїх підопічних: якомога частіше заміняти солісток і заявляти про це в якомога більшій кількості ЗМІ. Цього разу у згадці про заміну в складі дівочого бенду фігурує ім'я... Ані Лорак. Начебто Кароліна співатиме на місці новенької Ольги Корягіної, яка лише недавно прийшла на місце Наді Грановської. Подейкують, Костянтин Меладзе одразу був незадоволений участю Ольги у ВІА «Грі» і навмисне не підписував із нею контракт, щоб у разі чого чергову заміну зробити без пилу-бруду. >>

Анекдоти

У родині Януковичів уранці їдять сир.
— Тату, а помаранчеві люди є?
— Ні, синку, це фантастика. >>

В'ячеслав Брюховецький: Проукраїнської освіти конче потребує Україна

Президент Києво-Могилянської академії планує відродити Кримсько-татарський університет у Бахчисараї та відкрити філії КМА в Донецьку, Запоріжжі, Севастополі. Про це В'ячеслав Брюховецький розповів на прес-конференції, що відбулася вчора в приміщенні інтернет-газети «Оглядач». «Найбільшою проблемою України на сході та півдні в найближчі десять років буде не Чорноморський флот — він і так поступово перегниє і відімре, а те, що Донбас і особливо Крим не інтегровані в Україну», — поділився думками В'ячеслав Степанович. >>

А іранський корабель пливе

Учора сплив термін, у межах якого Іран, відповідно до рішення Ради Безпеки ООН, мав припинити роботи зi збагачення урану. У разі відмови офіційного Тегерана припинити переробку ядерного пального, країні загрожують міжнародні санкції, але рішення про їх запровадження повинне обговорюватися окремо. Наразі Іран не демонструє жодного бажання виконувати резолюцію РБ ООН: президент Махмуд Ахмадінеджад відкинув усі вимоги до його країни. Більше того, Іран демонстративно ігнорує резолюцію: тиждень тому було відкрито нове підприємство з переробки важкої води, побічним продуктом якої може бути плутоній, що може використовуватися і не в мирних цілях. >>

Польська і трохи офшорна «Буква»

Польська компанія «Емпік», яке веде свій родовід ще з соціалістичних часів, коли радувала поляків західною пресою, а в посткомуністичні часи стала дочірньою компанією інвестиційного фонду NFI Empik Media&Fashion, планує увійти на український ринок, повідомляє сайт Кореспондент.net. Компанія, яка займається продажем книг, преси, ігрових та музичних дисків, уже увійшла на німецький ринок: у березні цього року відкрила в Берліні свій магазин «Смик». А тепер має наміри інвестувати 11 млн. доларів в Україні. >>

Спонсор лавки — баба Фіма

Міський голова Тернополя Роман Заставний виступив з оригінальною ініціативою щодо благоустрою обласного центру. Коштів для цього в бюджеті хронічно бракує, а практика «випрошування-примушування» щодо підприємців довела свою низьку ефективність. Тому нова влада вирішила піти дещо іншим шляхом — взаємної зацікавленості. Найближчими днями вона звернеться до підприємців та фірм міста з пропозицією взяти посильну участь в облаштуванні тернопільських вулиць, площ, скверів та парків взамін на безкоштовну і безстрокову рекламу саме в місцях, так би мовити, прикладання зусиль. Тобто якщо котрась фірма, приміром, готова виготовити чи закупити лавочки для скверу, то вона матиме повне право розмістити на кожній iз них свою назву чи логотип, відтак вони красуватимуться, доки ті лавочки там стоятимуть. >>

«Золоті» метри

Головне управління цінової політики КМДА починає здійснювати свої погрози. «УМ» вже публікувала прогнози начальника цього відомства Василя Яструбинського щодо поступового підвищення цін на всі види комунпослуг у Києві. На черзі квартплата: вже підписане відповідне розпорядження голови КМДА Леоніда Черновецького, яке опублікувала газета «Хрещатик». >>

«Анафема» скульптурі«Анафема» скульптурі

Днями Московська патріархія знову «вгрузла в політику». Замість турботи про духовне окормлення своєї пастви, про стратегію війни з абортами, теленасильством і рекламою горілки церковники чомусь узялися за організацію масових протестів проти встановлення пам'ятника. І то кому! Українському гетьманові-меценату, покровителю українського православ'я, чиїм коштом збудовано і відремонтовано десятки церков — кафедральний собор у Переяславі, Троїцький собор у Чернігові, дзвіницю Свято-Софійського собору, Богоявленську церкву Братського монастиря, мур Києво-Печерської лаври з надбрамною церквою (після 1709 року, впродовж 200 років у них же проклинали гетьмана-мецената)... Стараннями Мазепи Києво-Могилянська колегія у 1694 році отримала статус академії, ставши першим у Східній Європі вищим навчальним закладом. З 1731 року європейські класики пишуть поеми й романи про Мазепу (Вольтер, Байрон, Рилєєв, Віктор Гюго, Юліуш Словацький), створюють опери й симфонії. >>

Діти Лева

750-річчя Львова бучно святкуватиметься 30 вересня—1 жовтня. На заходи, заплановані місцевою владою, буде виділено 350—400 тис. доларів. Як кажуть організатори, родзинкою свята стане демонстрація на площі перед Оперним театром історії міста в картинках, які транслюватимуть гігантські прожектори в обрамленні світломузики. >>

Ходи до церкви за порадою чорта

Храм святого Миколая, що в Тисменицькому районі Івано-Франківщини, став останньою культовою спорудою, яку намагався осквернити своєю злодійською присутністю 35-річний мешканець Покуття. Про підозрілого чужинця, котрий вештався вулицями села Красилівка, повідомили в міліцію — попередньої ночі хтось намагався проникнути в місцеву церкву і поцупив два дюралюмінієві хрести на цвинтарі. >>

Із шаблею на вічному коні

Про необхідність спорудження монумента славетному козацькому полковнику Івану Богуну, який відзначився при обороні Вінниці у березні 1651 року, у місті розмови ходили давно, але до діла не доходило — при урочистостях, пов'язаних із добою Хмельниччини, обмежувалися скромним пам'ятним знаком на честь 300-ліття героїчних подій (і це при тому, що погруддя його стоїть у селі Кальник Іллінецького району — колишньому полковому місті). >>

Супермайстер і зірка Маргарита

Славетний британський композитор Ендрю Ллойд Веббер планує створити мюзикл за мотивами одного з найбільших шедеврів світової літератури, роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Творець таких сценічних хітів ХХ століття, як рок-опера «Ісус Христос Суперзірка» та мюзикли «Кішки», «Евіта» і «Привид опери», виклав свої наміри на власному інтернет-сайті. >>

Вітчизняне недо-«Еммі»

Минулого тижня в Національному палаці «Україна» відбулася вже традиційна церемонія вручення вітчизняних премій «Телетріумф» — якраз напередодні роздачі аналогічних американських «слонів», «Еммі». Учасники та гості дійства під'їжджали до палацу від чорного входу на двох розкішних лімузинах і проходили по червоній доріжці знов-таки у стилі американських зірок, однак сам розподіл почесних відзнак засвідчив доволі низький рівень конкуренції на вітчизняному ТБ і, відповідно, недостатній рівень якості створюваного продукту. >>

Добрий «Iнфовечiр» на «5-му»

Цього року свій новий телевізійний сезон 2006—2007 років «5-й канал» розпочинає чималими змінами. Вони торкнуться не лише програмного наповнення ефіру «5-го», а і його «зовнішнього вигляду». На зустріч до глядачів ведучі виходитимуть тепер у нових студіях у стилі «хай-тек» та в оточенні нової полегшеної та освітленої графіки. >>

Зірковий «Iнтер-шум»

Новий телевізійний сезон «Інтер» почне ранковою програмою у живому ефірі, яка налічуватиме близько тридцяти рубрик, не рахуючи новиннєвих випусків. У ранковій студії передбачено три робочі майданчики, на яких працюватимуть Антон Середа, Яніна Соколова, Дар'я Трегубова та Олег Панюта. Над дизайном студії працювала команда Ольги Першиної, яка свого часу розробляла дизайн студії «Свободи слова» із Савіком Шустером. >>

Давайте їх одружимо!

Двадцять серій нескінченних жартів і романтичних історій із життя Дідуся та його нових родичів: чергового позашлюбного сина велелюбного діда — Дмитра і невдалої актриси Крістіни. Окрім того, не так часто в даному жанрі можна побачити такого класика вітчизняного кіно, як Армен Джигарханян — власне, до цього він з'явився лише в «Моїй прекрасній няньці». Але там його участь була епізодична. Тоді як і в першому сезоні проекту — серіалі «Моя прекрасна сім'я» — і зараз, у «Давай одружимося?», Джигарханян якщо не з'являється, то згадується із заздрісною регулярністю. >>

«Громови» на «плюсах»:

З давніх-давен основними почуттями людини розумної були почуття приналежності до певної сім'ї, родини. Ці зв'язки протягом багатьох віків були непорушні. Тільки коли наступила епоха урбанізаціі, технологізації, почуття родинності стали руйнуватися. >>

Ангел чи диявол?

Щоб не плакать, я сміялась — цей запатентований Лесею Українкою спосіб, схоже, взяла на озброєння й багатостраждальна Хізер Міллз. Доля цієї, незважаючи ні на що, мужньої й цілеспрямованої жінки нелегка і неоднозначна. Ставитися до Хізер можна по-різному. Але хоч як би ви до неї ставилися, факт залишається фактом: колишня злодюжка, бродяжка, порномодель і дружина Пола Маккартні зробила себе сама, вибившись у буквальному сенсі з грязі в князі. Тепер, щоправда, пожинає здебільшого гіркі плоди свого злету. Втім, знаючи біографію Хізер, можна не сумніватися: розпачливий стан триватиме недовго, і свої нинішні сльози екс-місіс Маккартні обов'язково перетворить на сміх. >>

Український хет-трик

Четвертий iз турнірів серії «Великого шолома», «Ю-Ес оупен», схоже, збирається посперечатися з Уїмблдонським змаганням у не надто привабливій для публіки номінації. Дощова погода, більше властива Лондону, цього року вирішила проявити себе в Нью-Йорку. У перші три дні турніру хардові корти тенісного центру «Флешинг мідоуз» більше простоювали, ніж були зайняті під гру. Спортсмени втомилися марнувати час в очікуванні виходу на матчі, тренувалися вже і в калюжах, мокрі як хлющі, а поєдинки все відкладалися. Нарешті в середу небесна канцелярія вирішила дати «добро», й тенісисти нарешті змогли завершити розклад першого раунду. >>