Кукурудза — цариця на рік

04.12.2003
Кукурудза — цариця на рік

(Марiї КУЛЕБИ.)

      Хоча із пшеницею цього року не склалося, проте інших культур — зернових та олійних — хоч відбавляй. Приблизно так оптимістично висловлюються в Міністерстві аграрної політики. Зокрема, нині аграрії зібрали (а дехто ще дозбирує) досить добрий урожай «цариці полів». За оцінками сільського міністерства, зараз у «засіках батьківщини», точніше на елеваторах і токах господарств, зберігається понад 7 мільйонів тонн зерна кукурудзи, вважайте, удвічі більше, ніж торік. Якщо дані підтвердить Держкомстат, цьогорічний намолот стане рекордним за останні кілька років.

      Найперше,такі результати мають позначитися у птахівництві, адже цього року курям та індикам точно не бракуватиме зернофуражних «харчів». Звичайно, якщо кукурудзу буде де помолоти на корм. Не менш важливо, що Україна не закуповуватиме насіння зернистої за кордоном, адже вдосталь забезпечена своїм, от тільки чи достатньо якісним? На жаль, нинішній успіх радше випадковість, якій завдячуємо неврожаю ранніх зернових, ніж звична практика. Про що свідчить навіть той факт, що Мінагрополітики кілька разів збільшувало прогноз виробництва кукурудзи, бо з першого разу не могло «вгадати», скільки мільйонів тонн зберуть селяни.

      Академік УААН Валентин Циков, найдосвідченіший учений-кукурудзівник України, визнає, що цей рік для його «профільної» культури був таким же вдалим, як для озимої пшениці 2001-й: «Той, хто посіяв кукурудзу в цьому році, виграв. Теплий рік, достатньо опадів, тож господарства, які дотримувалися рекомендацій і технології, отримали високу врожайність — 50—70 центнерів з гектара». Водночас він добре пам'ятає 1986-й, коли Україна зібрала 8,6 мільйона тонн, і каже, що такий вал цілком може бути щорічним. Але  оскільки кукурудза з агрономічного боку є складнішою і затратнішою культурою, ніж ті ж зернові, господарства воліють сіяти менш клопітні й рентабельніші озимину та соняшник. Тому площі під «царицею полів» дуже нестабільні: сіють її на зерно, а збирають — на силос.

      Окрім того, оскільки зернисту вважають менш стратегічною культурою, ніж пшениця, то під її посів вносять менше органічних і хімічних добрив, економлять на засобах захисту рослин, через бідність не мають змоги придбати нову збиральну техніку. Усі ці фактори, разом узяті, позначаються на урожайності: лише через засміченість втрачається 30 відсотків можливого валу. А збирання? Подарунком долі для простих селян останнім часом стають застарілі комбайни, які працюють неякісно, залишаючи чимало качанів на полях. За таких сприятливих умов за пару годин на кукурудзяному полi можна «розжитися» мішків на шість «харчу» для домашньої птиці, зовсім не зайвих за нинішнього неврожаю ранніх зернових. Принаймні так виживає не один наш знайомий.

      Попри те, що кукурудза цього року важлива як ніколи, бо нею фактично на 40 відсотків фахівці сподіваються прогодувати тварин, невідомо, які перспективи чекають «царицю» в майбутньому. У Мінагрополітики кажуть, що райдужнi. На минулому тижні на Хрещатику, 24 спеціально збирали кукурудзівників, щоб обговорити і схвалити галузеву програму, яка передбачає у недалекому майбутньому збільшити виробництво цієї пізньої зернової культури, стабілізувавши його на рівні 8—10 мільйонів тонн. Міністр Сергій Рижук вважає, що заявлені цифри за кілька років можуть бути цілком реальними.

      Звичайно, не без урядової підтримки. У проекті бюджету наступного року, за словами Рижука, на підтримку рослинництва там закладено 300 мільйонів гривень. Скільки з них віддадуть на підтримку кукурудзяних господарств — вирішуватимуть міністри аграрної політики та фінансів спільно з Українською академією аграрних наук. «Я впевнений, якщо ми потроїмо чи подвоїмо фінансування, особливо елітних господарств, які вирощують насіння — це для нас буде честь, професійна гордість, що ми нарешті можемо вирощувати достатньо гібридного насіння, яке дає високі результати», — каже міністр.

      Отож у найближчих наполеонівських планах міністерства — зберегти наступного року показник урожаю в сім мільйонів тонн стабільним, а потім уже «замахнутися» на десять мільйонів. Водночас незалежні фахівці хоч і схвалюють міністерські наміри стабілізувати кукурудзяні посіви, вважають, що наступного року площі під пізніми зерновими скоротяться. Адже минулої весни господарства їх розширювали від безвиході, щоб землі не пустували, а на той рік сільгоспвиробники все одно традиційно робитимуть ставку на звичніші ячмінь, пшеницю і соняшник.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>