По скарби до Нептуна

03.06.2006
По скарби до Нептуна

      Наприкінці травня завершилася українсько-американська підводна археологічна «Чорноморська експедиція—2006». Спільно з американським дослідником і вченим, доктором Робертом Баллардом, який свого часу очолив пошукову групу затонулого «Титаніка», протягом тижня фахівці Департаменту підводної спадщини України проводили пошукові роботи у глибинах Чорного моря. Вперше українські археологи дослідили дно Чорного моря на глибинах від 100 до 2000 метрів, а територія, яку вдалося дослідити, простягається від мису Херсонес до мису Меганом.

      Під час перших розвідувальних робіт експедиція виявила 412 підводних об'єктів, які потребують дослідження як об'єкти підводної культурної спадщини України. З них 141 об'єкт ідентифіковано як затонулі кораблі різних епох — від античності до Другої світової війни. Ці знахідки досліджено та паспортизовано: візантійський корабель ІХ—Х ст., броненосець Чорноморського флоту Російської імперії «Катерина ІІ» (затонув у 1918 році), пароплав «Ленін» (1941), есмінець «Дзержинський» (1942), військовий літак Другої світової війни, військовий гелікоптер Чорноморського флоту СРСР. Дані щодо датування ретельно перевірялися в архівних фондах.

      Фінансувала експедицію (а дослідження «з'їли» 2,5 мільйона доларів) винятково американська сторона. «На жаль, наша держава не знає, що є на дні Чорного моря, або вдає, що не знає. Величезна кількість пам'яток досі не зафіксована і не паспортизована. Одним із основних стимулів цієї експедиції було прагнення дізнатися, що ж там, на дні, лежить. Вперше у глибинах Чорного моря проводилися такі пошукові роботи, і з часом обов'язково влада побачить перспективи цих досліджень», — вважає директор Департаменту підводної спадщини України Сергій Воронов.

      Дно Чорного моря зі своїм «начинням» має стати природним археологічним музеєм, на що дуже сподіваються члени експедиції. Перший етап — розвідувальні роботи, які показали і підтвердили необхідність та важливість досліджень Чорного моря. Головне завдання експедиції полягало у фото-, кінофіксації. Наступним етапом буде більш детальне обстеження з метою поставити всі знахідки на облік. Дещо з дна моря буде підняте на поверхню. Таким чином уже через рік дослідження продовжаться. До того часу планується створити комплексний морський музей, оскільки археологи зіткнулися з тим, що наразі немає місця, де можна було б зберігати знахідки. Щоправда, на поверхню не будуть підійматися судна, разом з якими потонуло багато людей. Таких «братських могил» на дні Чорного моря нараховується з десяток.

      Заступник директора Інституту археології Денис Козак каже, що сірководневий шар на глибині 130 метрів ніби зацементував скарби Чорного моря. Це зберігає пам'ятки історії на дні у тому вигляді, у якому вони свого часу пішли під воду. Зараз опрацьовують методики, які дозволять підняти підводні знахідки, жодним чином не пошкодивши їх.

Ярина МИХАЛЬОНОК.