Ні для кого не секрет, що в останні роки головним для української збірної є завдання зберегти місце у вищому дивізіоні. Час від часу у головах чиновників-мрійників з'являються думки зорієнтувати нашу команду на щось вище, але, зустрічаючись із суворою реальністю, вони тануть, наче повітряні замки. Звісно, не тільки кабінетним начальникам хочеться бачити збірну України у чвертьфіналі чемпіонату світу, а й уболівальникам. Коли нам посміхається примхливий жереб, українські шанувальники найшвидшої гри одразу починають обговорювати шанси, і десь глибоко в душі жевріє надія: раптом вдасться зробити щось більше, ніж обіграти японців чи данців.

Лідери «королівських перегонів» у цьому році, щойно повернувшись до Європи, показали себе «домашніми» пілотами. Спочатку Міхаель Шумахер виграв на рідній трасі «Феррарі» в Імолі та на німецькому етапі, а тепер і Фернандо Алонсо у рідній Іспанії не залишив опоненту жодних шансів. Щоправда, слід зауважити: у неділю на автодромі «Каталунья-Монтмело» в Барселоні Алонсо став першим іспанцем в історії «Формули-1», який виграв етап «Гран-прі» у себе на Батьківщині.

Важко повірити, що словак Любош Міхел ще раз добровільно погодиться судити матч двох українських провідних команд. У єврокубкових поєдинках, які він обслуговує регулярно, єдиноборства теж часто домінують над технічними діями, але навряд чи там є словесний тиск зрозумілою арбітру мовою. Судячи з міміки Міхела, він розумів, що йому розповідають футболісти, а це для матчу такого високого рівня напруги — безумовний мінус. На результат протистояння це не вплинуло, але все ж відзначимо, що трактування фолів цього разу не було по-англійськи бездоганним. Міхел досить часто потрапляв на «гачок» артистизму гравців. Чому роль рефері знову не виконував Стів Беннет, якщо з цього приводу було навіть рішення ФФУ? Бо помiчники арбiтра — не професiональнi суддi й мали повернутися до роботи.