Незалежна Ліза

21.01.2006
Незалежна Ліза

Ліза Холоденко .

      Американське незалежне кіно, тобто стрічки з порівняно невеликим бюджетом, які створюють за межами великих голлівудських кіностудій незалежні продюсери та режисери, усе гучніше заявляє про себе. Наприклад, більшість цьогорічних «Золотих глобусів» дісталися саме «незалежним». Це кіно також характерне тим, що в ньому працює чимало жінок-режисерів. Найвідоміші з них — Еллісон Андерс, Кейсі Леммонс та режисерка українського походження Ліза Холоденко. Причому наш телеглядач має добру нагоду особисто познайомитися з творчістю «незалежної Лізи»: цієї неділі о 21.05 на телеканалі К1 буде демонструватися її фільм «Лавровий каньйон».

      Ліза Холоденко народилася 5 червня 1964 року в Лос-Анджелесі. Її молодша сестра Марша та старша — Лора є акторками, вони з'являються у «Лавровому каньйоні» в епізодичних ролях. Хоча Ліза зростала поруч з «фабрикою мрій», вона ніколи не мріяла про кінокар'єру. Після закінчення школи працювала офіціанткою у ресторані, стенографісткою в міністерстві юстиції Ізраїлю, відповідальною за зв'язки з громадськістю в розважальному закладі та займалася «медичними дослідженнями». «Я телефонувала людям з малими достатками, розпитувала про їхні хвороби, а потім пропонувала стати добровольцями при випробуванні нових ліків», — пояснює Ліза. У 25 років вона випадково знайшла роботу помічника кіномонтажиста і лише тоді «захворіла на кіно» та вступила на навчання до кіношколи при Колумбійському університеті.

      Кіносмаки Холоденко сформувалися під впливом одного з викладачів — видатного кінорежисера Мілоша Формана. Дипломна робота Лізи, короткометражка «Обідній прийом», була відзначена престижними нагородами. Дебютний повнометражний художній фільм «Високе мистецтво» (1998) здобув відзнаки Національної асоціації кінокритиків та фестивалю незалежного кіно в Санденсі.

      «Лавровий каньйон» (фільм 2002 року) входив до офіційної програми Каннського кінофестивалю. Це історія традиційного конфлікту батьків і дітей, лише перевернута з ніг на голову. До будинку успішної бізнес-леді, музичного продюсера з дуже ліберальними поглядами та богемним стилем життя (її роль виконує Френсіс Макдорманд), переїздить жити її дорослий син із подругою. Причому молода пара значно консервативніша від матері.

      Пояснення Лізи Холоденко журналістам з нагоди виходу в прокат фільму «Лавровий каньйон»:

      — Ідея цього фільму зародилася випадково. Моя монтажистка якось принесла в апаратну альбом співачки Джоні Мітчелл Ladies Of The Canyon («Леді з каньйону»). Ми почали розмовляти про те, як нам подобався цей альбом у молоді роки, як живуть люди в Лавровому каньйоні, про коханців Джоні Мітчелл та взагалі всіх тих знаменитостей музичної індустрії, які мешкають там. Лавровий каньйон є окремим «островом» у Лос-Анджелесі, має свою історію, мораль та культуру, відмінні від решти міста. У ньому зберігся дух хіпі. Я витратила багато часу на вигадування головних героїв, надання такої глибини та широти їхнім характерам, щоб вони були унікальними.

      Ця стрічка продовжує традицію фільмів, які отримали свою назву від славетних вулиць Лос-Анджелеса. Ти їдеш машиною по Малхолланд Драйв, потім звертаєш вниз Лавровим каньйоном і виїздиш на бульвар Сансет. Так можна доїхати й до Голлівуду? Цілком можливо...

Славко ФЕРТ.