«Імперія Щербаня»: кримінальні наслідки

05.01.2006
«Імперія Щербаня»: кримінальні наслідки

Прокурор Сумської областi Олександр Горбань.

      Упродовж кількох останніх років Сумщина привертала увагу то одіозним керівником області та особливостями його управління регіоном, то студентською революцією, яка ніби стала епіграфом до помаранчевих подій, то розгулом виборчих порушень, аж до кривавих... Завжди настає час збирати каміння, підсумовувати і виносити вироки — і в прямому, і в переносному сенсі. Прокуратурі Сумщини за рiк довелося розбиратися в багатьох справах, що стали резонансними не лише для регіону. Про них — розмова з прокурором області Олександром Горбанем.

 

      — Олександре Павловичу, чи правильно припустити, що якби не перемога Помаранчевої революції, багатьох резонансних кримінальних справ, пов'язаних із виборами, могло й не бути?

      — Питання складне. Але якщо бути до кінця відвертим — мабуть, так.

      — Одна з гучних справ, що дійшла завершення слідства, — справа Ольги Крутушкіної. Якщо врахувати, що на сесії міської ради вона звинуватила прокуратуру у всіляких порушеннях щодо неї, як ви прокоментуєте цю справу?

      — За справою завершене досудове слідство. А поки виконувалася 218 стаття Кримінально-процесуального кодексу ( звинувачувана та її захисники знайомилися з матеріалами кримінальної справи), міг закінчитися термін утримання Крутушкіної під вартою. Це розуміли і вона, і адвокати, отож почали зумисне затягувати процес ознайомлення, сподіваючись, що ми змушені будемо її звільнити. Ми відповідно звернулися до сесії міської ради, аби дала згоду на продовження терміну утримання звинувачуваної під вартою. На її притягнення до кримінальної відповідальності, як відомо, сесія напередодні згоду дала, оскільки Крутушкіна була однією з найближчих до Щербаня людей, виконувала його особисті доручення, не завжди законні. Отож ми вийшли з поданням, отримали згоду депутатів, провели це через суд і таким чином Ольга Крутушкіна цілком законно, під вартою продовжила знайомство зі справою. Зауважу: все пішло значно швидше. І двадцять сьомого грудня справу спрямовано до суду.

      — Журналісти народили такий термін, як «імперія Щербаня». Чи згодні ви, що такий феномен справді існував?

      — Так. І я базуюся не на схемах, що були опубліковані у газетах, а на доказах, що містилися у матеріалах кримінальної справи Щербаня, поки вона була у нашому провадженні. Зараз справу веде Генеральна прокуратура. Обсяг інформації, що в ній міститься, дозволяє казати, що ця так звана імперія була, а колишній керівник області будував її  переважно незаконним шляхом.

      — Ще один з героїв «імперії» — колишній помічник Щербаня екс-міський голова Сум Володимир Омельченко...

      — Провадження в цій справі також закінчене. Щоправда, останніми днями виникла необхідність у проведенні додаткових слідчих дій. Тим часом відбувається ознайомлення звинувачуваного зі справою. Не можу сказати, що тут іде затягування, як з Крутушкіною, жодних претензій ми не маємо. Але ж і справи такі, що швидко з ними не ознайомишся. Щодо Крутушкіної — понад двадцять томів, щодо Омельченка — дев'ять. Зрозуміло, після ознайомлення захисники Омельченка заявлять певні клопотання. Це їхнє право. Але, на мою думку, об'єктивних підстав для закриття кримінальної справи не буде.

      — Одіозною фігурою, починаючи з часу студентського спротиву і протягом виборів, був i заступник начальника управління внутрішніх справ полковник Безсалов, людина чи то з «імперії», чи з охорони «імперії». За його сценаріями, як вважають, відбувалися всі помітні тогочасні провокації з боку міліції. Сьогодні ж люди вважають, що ця особа так і лишилася непокараною.

      — Покарання, як і притягнення до кримінальної відповідальності, відбувається згідно з вимогами закону. Як би хто не вважав, але ми маємо йти лише цим шляхом. Щодо Безсалова було порушено і закінчено дві кримінальні справи. У різний час, оскільки спочатку не побачили складу злочину в роменських подіях, коли міліція затримала й побила студентів, які колоною йшли на Київ. Інша справа стосувалася ситуації під час другого туру виборів у селі Жовтневому Білопільського району. Там група хуліганів напала на виборчу дільницю зі заздалегідь підготовленими знаряддями, вчинила побиття людей. Члени виборчої комісії впіймали одного з нападників, передали міліції. Він перебував у кімнаті для затриманих, у райвідділі, коли туди прибув Безсалов. На його вимогу чергові передали йому зловмисника, а він вивіз його і відпустив. За це суд визначив умовне покарання, а потім полковник потрапив під амністію. Друга справа так само пройшла через суд, але Безсалов знов був звільнений від відбування покарання на підставі закону України про амністію.

      — І зовсім, треба розуміти, не розглядали його вину в ситуації, коли міліція побила громадян біля Ковпаківського суду Сум. Коли, пригадаймо, судили людей, затриманих біля виборчої дільниці, де вони вимагали оприлюднення результатів першого туру виборів. Тоді на суд не пустили ні рідних, ні захисників, ні журналістів, а потім ще й побили тих, хто вимагав справедливості. Результатом тих протистоянь стало голодування студентів.

      — Давайте розглядати той факт, що йшлося не лише про побиття громадян, а й про побиття ними працівників міліції. Після розгляду тієї справи дійшли висновку, що порушень закону в діях міліції не було.

      — А чи правомірно вчинив суддя, не допустивши нікого на засідання суду і фактично спровокувавши ту білясудову сутичку? Як відомо, проти судді Вадима Рикова зараз також порушено кримінальну справу, і, до речі, він також працював у команді Щербаня.

      — Те, був він чи ні людиною Щербаня, нас менше цікавить. Зараз багато можна говорити про кожного, але для доказів це не має значення — ми спираємося винятково на факти. Щодо Рикова порушено кримінальну справу за фактом винесення неправосудного рішення. Наскільки це серйозно? Вважаю: будь-які звинувачення за кримінальною справою є серйозними, незалежно від міри покарання. Та й міра може сприйматися по-різному. От, здається, невиплата зарплати керівником установи — серйозно це чи ні? Здається, так звично, що нічого страшного. Але ж людина в результаті вже не може обіймати відповідні посади. Тобто ламається його кар'єра.

      — До згаданих справ близька і так звана справа фонду Царенка. Чи не надто затягнуто її розгляд?

      — Часто говорять просто «справа Царенка». Але такої справи в нас не існує. Є справа відносно посадових осіб фонду. Олександр Царенко не був ні звинувачуваним, ні підозрюваним. І в ході розслідування не здобуті докази, які б безпосередньо вказували на вчинену ним кримінально-карну діяльність. Був факт примусу абітурієнтів до сплати внесків. Встановлені конкретні особи, які здійснювали цей примус. Ким давалася команда цим особам,  вони не бажають говорити.

      — А чи відчували працівники прокуратури особливий виборчий тиск?

      — (Після тривалої паузи.) Скажемо так: були спроби тиску на працівників прокуратури. Але вони намагалися займати ту позицію, яка передбачена законом. Щодо виборчої ситуації загалом, то про масштаби порушень можна судити з наступних цифр. 121 кримінальна справа щодо цього перебувала у провадженні органів прокуратури. Закінчене провадження 97 справ, 92 з них передані до суду з обвинувачувальними висновками. Ще чотири й зараз у провадженні.

      Добре, що Сумська міська рада прийняла принципове рішення щодо Крутушкіної. Але розгляд питання щодо притягнення до відповідальності Михайла Борца, людини, причетної до згаданої раніше «імперії Щербаня», рада явно затягує. Конотопська районна рада не дала згоди на притягнення до кримінальної відповідальності голови райдержадміністрації Василя Калити, хоча докази проти нього явні. Загалом, я повинен сказати, що внесення змін до закону про статус депутатів місцевих рад сповільнило нашу роботу і значною мірою ускладнило її.

      За Конституцією, всі громадяни рівні. А теперішній закон розділяє людей, позбавляє їх такої рівності. Вже маємо приклади, коли ради не дають згоди на притягнення до відповідальності своїх колег, навіть коли справи зовсім не стосуються політики. Йдеться про несплату податків, користування чужим майном... От Охтирська райрада «не видала» своїх депутатів: Володимира Маляренка, керівника СТОВ «В'язівське», та Андрія Кириченка, який очолював ТОВ «Відродження», а тепер працює заступником голови Лебединської райдержадміністрації. Прокурор Охтирського району навіть підкреслив абсурдність ситуації. Бо ж у Охтирці під вартою два тижні перебуває неповнолітній, який украв шістсот гривень, а в цей час люди, які «крутили» набагато соліднішими сумами, лишаються безкарними.

      Хочу запевнити в одному: ми таких осіб не залишимо в спокої. Хай процес роботи ускладнений, але ми будемо звертатися до рад вищого рівня і домагатися, аби ті, хто переступив закон, отримав заслужене покарання.

 

ДОВІДКА «УМ»

      Колишнього директора ТОВ «Прогрес-Інвест», депутата Сумської міської ради Ольгу Крутушкіну було заарештовано у квітні 2005 року за звинуваченням у підкупі голів дільничних виборчих комісій у Білопільському районі Сумської області під час президентських виборів 2004 року і махінаціях з комунальним майном. Крутушкіну вважали однією з найближчих помічників екс-«губернатора» Володимира Щербаня  в його бізнесових справах під час керівництва Сумщиною у 2000—2004 роках.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>