Українській — так!

      Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України провів серію опитувань щодо мовних уподобань та ставлення до державної мови в усіх регіонах України, враховуючи й АР Крим та представників української діаспори за кордоном. З опитування випливає, що українська мова починає користуватися все більшою популярністю серед молоді, хоча ні студенти, ані молоді батьки не вважають, що знання української потрібне для гарної кар'єри.

      Значна частина (47%) студентів не вважає освіченою людину, яка не знає української. Незважаючи на те, що молодь часто є найбільш нігілістичною частиною населення, 41% опитаних студентів відповіли, що хочуть знати українську мову для того, щоб відчувати свою національну ідентичність. Переважна більшість респондентів (74%) вважають українську своєю рідною мовою і лише 23% — мовою офіційного спілкування.

      Батьки відзначають, що їхня дитина українізувалася під час навчання у школі чи в дитячому садочку, та вважають позитивними ці зміни. Водночас близько 50% мам і тат відповіли, що мова спілкування їхньої дитини змінюється залежно від оточення. Цікаво, що трохи більше 40% респондентів з вищою освітою сказали, що їхня дитина спілкується українською. Отже, образ «дурного українця», культивований владою, яка мріяла про денаціоналізацію імперії, безперечно, відходить у минуле. Опитування показало також, що в Україні почалася регенерація національного духу, який під соусом «буржуазного націоналізму» нищив радянський режим і російський царизм до 1917 року.

      Цікаво, що самі студенти змін у ставленні до української мови в суспільстві не помічають. Так лише 15% із них вважають, що ставлення до мови в суспільстві докорінно поліпшилося, а 63% думають, що зміни якщо і є, то незначні. Майже всі респонденти вважають, що держава надає недостатню підтримку українській мові. Так, 82% студентів вважають, що ставлення до української мови вимагає більш продуманої державної політики і підтримки. Виявилося, що значної підтримки потребують і українці діаспори. Їм не вистачає якісної україномовної літератури, сайтів. 32% опитаних відчувають потребу в українознавчих студіях, а 24% хотіли б, щоб у них проводили більше вечорів, зустрічей. Хотіли б українці з-за кордону і частіше їздити в Україну та мати можливість посилати на землю предків своїх дітей. Зрозуміло, що цими питаннями також мала би опікуватися Україна на державному рівні.

ДО РЕЧI

      Тепер офіційно доведено, що мови різняться на біологічному рівні. Вчені з британського дослідного інституту Welcome Trust research charіty стверджують, що робота мозку залежить від мови. Люди, залежно від того, якою мовою вони говорять, використовують різні частини мозку для обробки одержуваної інформації. Так, за словами доктора Софі Скот, англофони «підключають» лише одну півкулю мозку тоді, коли чують англійську мову. Люди ж, які розмовляють, наприклад, мандаринським діалектом китайської мови, використовують обидві півкулі мозку для розшифрування багатої на тональності мови.