У світі існують реальні механізми вимірювання знань людини. Про американську систему тестування «УМ» розповіла докторант Національного педагогічного університету Зарема Сейдаметова, яка нещодавно пройшла стажування у США з тестових вимірювань знань випускників шкіл.
Американські школярі ніколи не вчилися за уніфікованими планами і підручниками, бо всі школи були різні. Тож для того, щоб якимось чином привести результати роботи навчальних закладів до єдиного знаменника, у Сполучених Штатах Америки у 1900 році вирішили всі роботи випускників шкіл перевіряти в одному місці, а з 1926 року були введені тести. Згодом було створено і цілу науку з вимірювання знань.
У Сполучених Штатах випускники шкіл вступають у вищу школу через «паперовий» варіант тестування, а в університетах використовується вже комп’ютерний варіант. Iспити в університети діти складають у незалежних центрах тестування під час останнього року навчання у школі. Таких центрів у країні нараховується 3,5 тисячі. Iспит складається з двох частин — перевірки на придатність навчатись у вищому закладі та предметів, що є провідними для певного фаху. Все оцінюється у балах. Прохідні бали в університетах відрізняються. Є такі університети, яких влаштовує лише один iспит — на придатність навчатися. На цьому iспитi перевіряється рівень володіння мовою, вміння логічно мислити, знання з основ математики.
Тестування — платна процедура, але її вартість невелика, приблизно дорівнює ціні однієї піци. Iспит записують відеокамери. Роботи запечатують і відразу відправляють на перевірку в Прінстон (колись у Прінстонському університеті працював Ейнштейн) — у Службу освітянського тестування. Відповіді перевіряють два експерти незалежно один від одного. Якщо їхнi оцінки будуть однаковими, то перевірка вважається закінченою, а якщо ні — буде перевіряти це завдання ще й третя людина.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
