Фарш без м’яса — ризик для здоров’я

      Cтворити умови, за яких громадяни, їхнє майно та довкілля будуть захищені від небезпечних продуктів та послуг, — святий обов'язок кожного виробника, кожної державної структури. Чільне місце у реалізації цих завдань посідає Львівський регіональний державний центр стандартизації, метрології та сертифікації (РДЦСМС).

      Інспектори державного нагляду Львівського РДЦСМС (у тому числі Дрогобицької та Червоноградської філій), перевіривши за 10 місяців 310 підприємств та організацій регіону, у 283 (91%) випадках виявили порушення.

      Особлива увага при цьому була зосереджена на проблемах якості та безпеки питної води, хлібопродуктів, лікеро-горілчаних виробів, м'ясопродуктів, а також нафтопродуктів. Зокрема, із 28 тонн м'ясопродуктів, перевірених спільно зі спеціалістами Головного обласного управління у справах захисту прав споживачів, забраковано та знято з реалізації більше половини продукції. Особливо небезпечна ситуація нині склалася з різновидами фаршу. Зробивши лабораторні дослідження різних фаршів, які реалізовують як розважні, дивуєшся: у цій сировині є все, крім найголовнішого — м'яса. Натомість — мелені кістки, хрящі, сухожилля. Лабораторні дослідження фаршу курячо-індичого показали, що масова частка його вологи становила 73,0% (при нормі не більше 70,0%), масова частка жиру — 34,0% (при нормі не більше 20,0%).

      Якщо йдеться про хлібобулочні вироби, то найбільше порушень виявляємо на міні-пекарнях. Наприклад, у третьому кварталі цього року тільки у Дрогобичі та підвідомчій йому території через порушення технологічної дисципліни та відсутність належного приймального контролю було забраковано майже 50% від загальної кількості хлібобулочної продукції. Щоб виправити цю ситуацію, на науково-технічній раді, зініційованій Львівським РДЦСМС, було вирішено оперативно надати безкоштовні консультаційні послуги та необхідну методично-практичну допомогу працівникам міні-цехів щодо поліпшення якості хліба та його здешевлення. З представниками органів виконавчої влади було також домовлено координувати роботу дегустаційних комісій, які оприлюднювали б результати своєї роботи через засоби масової інформації. Аби жителі Львівщини знали, що вони споживають, а заодно і тих, хто випікає для них очевидний брак. Або, як висловилися фахівці, «бомбу сповільненої дії».

      У своїй практичній діяльності ми намагаємося об'єднати зусилля з іншими контролюючими організаціями, які не на словах, а на ділі стали нашими партнерами. Тобто якщо інспектори певної структури Держспоживстандарту виявляють продукцію неналежної якості, вони зобов'язані про це сповістити своїх колег у регіоні, звідки надходить ця продукція. Нині вже можемо говорити про приклади такої співпраці.

      А тепер про якість послуг. Готельно-туристичний бізнес на Львівщині, як відомо, розвивається достатньо активно. Зрештою, принади Галичини, особливо літніх та зимових Карпат, ваблять і небідних наших громадян з інших регіонів. Держспоживстандарт України, згідно з новою редакцією чинного Закону України «Про туризм», переглянув перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в нашій державі. З 1 липня нинішнього року всі підприємства, що надають готельні послуги та послуги харчування, повинні проходити сертифікацію.

      Тільки від початку 2005 року Львівський РДЦСМС видав сертифікати відповідності трускавецьким санаторіям «Весна», «Карпатські зорі», «Кристал», «Рубін», «Янтар», «Каштан», «Берізка», «Алмаз», «Шахтар», «Військовому клінічному санаторію», моршинському санаторію «Пролісок», ТзОВ «Колиба», компанії «Валентина», ТзОВ «Гриль-бар» (м. Львів), санаторію «Смерічка» (Дрогобицький р-н, с. Опаки), а також дієтичній їдальні «Веселка» (м. Трускавець).

      Таким чином, прагнемо в регіоні зробити все від нас залежне заради безпеки та полiпшення якості життя наших громадян.

Василь ДРУЗЮК,

генеральний директор Львівського регiонального державного центру
стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї.