План Ющенка «завис»?

      Після Помаранчевої революції претензії України на регіональне лідерство прозвучали доволі чітко. Коли навесні цього року Віктор Ющенко виступив зі своїм планом врегулювання придністровського конфлікту, стало очевидно: саме на Придністров'ї  наша держава вирішила спробувати свої сили як впливового гравця на міжнародній арені . Якщо придністровці підтримають українську ініціативу — це значно послабить позиції Росії  в цьому регіоні.

      Український план врегулювання конфлікту передбачає: придністровська та молдовська сторона мають сісти за стіл переговорів і самі визначити — яким має бути статус Придністров'я. Однак офіційний Кишинiв неодноразово заявляв, що не вестиме переговорів iз теперішнім президентом Придністров'я Ігорем Смирновим — мовляв,  він не може виступати від імені придністровців, бо обраний на свою посаду не демократично. Україна запропонувала вихід із ситуації : у Придністров'ї повинні пройти демократичні вибори в парламент. І саме від цього легітимно обраного органу до Молдови поїде делегація, яка представлятиме  інтереси мешканців Придністров'я на переговорах у Кишиневі. 

      Підтвердити законність і демократичність виборів мають міжнародні спостерігачі. Україна вела мову про ОБСЄ — організацію з безпеки та співробітництва в Європі. За правилами ОБСЄ, спершу до Придністров'я мала приїхати міжнародна місія з оцінювання, щоб дослідити ситуацію в регіоні, дати свої висновки і вже тоді можна проводити вибори до парламенту Придністровсько-Молдавської невизнаної республіки, які були б прозорими і чесними. За прогнозами України, виконання всіх цих процедур мало б зайняти кілька місяців, а парламентські вибори під егідою ОБСЄ можна було б провести за рік.

      Придністров'я  підтримало план Ющенка. Однак лише частково. 11 грудня там пройшли вибори, на які були запрошені міжнародні спостерігачі з різних країн світу. На берег Дністра приїхали навіть з Йорданії, а також із Росії, Молдови та Польщі.  Однак спостерігачів від ОБСЄ там не було.  Придністровці цим абсолютно не розчаровані. «Це що, вибори для ОБСЄ? — розгнівався на запитання журналістів Ігор Смірнов.— У нас є Конституція, є порядок проведення виборів,  є терміни. Певні сили хотіли б, аби парламент у Придністров'ї був тимчасовим, аби відбувся розрив в управлінні державою. Не вийде! Ми нікому не збираємося доводити, що ми демократична країна!». Запрошені керівництвом ПМР спостерігачі в один голос заявили — вибори пройшли демократично і прозоро, порушення — лише технічні, які не можуть вплинути на результат. Отож Придністров'я не вважає за доцільне проводити ще одні вибори.

      Ситуація патова — адже жодна країна у світі не визнає результат цих виборів, в тому числі й Молдова. Таким чином, питання про те, хто вестиме переговори в Кишиневі, залишається відкритим, а український план врегулювання конфлікту зависає в повітрі. «На плані Ющенка можна поставити хрест, — вважає незалежний політолог із Придністров'я Андрій Сафонов. — Адже основною його складовою була внутрішня демократизація Придністров'я через вибори. Цього не сталося. А без цієї складової увесь план втрачає зміст».

      Така ситуація вигідна Росії — яка хоч формально не визнає Придністров'я, але активно співпрацює з його керівництвом. Минулого четверга прес-служба Президента України розповсюдила спільну заяву Віктора Ющенка та Володимира Путіна,

в якому лідери обох держав під-тверджують прихильність раніше досягнутим домовленостям і підтримують ідею приїзду до Придністров'я міжнародної оцінної місії від ОБСЄ. Під час виборів 11 грудня делегація депутатів із Державної думи Росії, будучи у Придністров'ї, озвучувала зовсім інші думки. Депутат Ахмет Білалов, зокрема, заявив, що приїхав на повноцінні демократичні вибори і не бачить змісту проводити ще одні. Також від російської делегації можна було почути про те, що вже зовсім скоро Росія визнає Придністров'я  як країну — чекати залишилося недовго.

Галина СКИБНЬОВСЬКА.