Григорій Явлінський: Усе, що у вас відбувається, має значення не лише для самої України

16.11.2005
Григорій Явлінський: Усе, що у вас відбувається, має значення не лише для самої України

      Складно бути справді лібералом у неліберальній Росії. Партія «Яблоко», незмінним керівником якої вже добрий десяток років є економіст Григорій Явлінський, підтверджує цю тезу, набираючи на двох останніх виборах 2-3 відсотка. Явлінського, напевно, більше знають на Заході, ніж у самій Росії, де жадання «сильної руки» не вмирає ще з часів Сталіна. Наша розмова також відбулася не в Москві, а у Варшаві в рамках одного з міжнародних форумів.

      — Як ви оцінюєте нинішні стосунки Росії та України? Як ви оцінюєте на цьому тлі недавні візити до Москви Тимошенко, Єханурова, Рибачука?

      — Під стосунками Росії та України ви маєте на увазі відносини Путіна з Україною!? Мені видається, що вони відомі й цілком зрозумілі. Москва дуже задоволена останніми подіями і цими візитами. Бо ці візити, з точки зору офіційної Москви, абсолютно підтверджують правоту позицій, які Москва посідала рік тому. Рік тому в Кремлі прогнозували, що в нової української влади все буде погано. Після революції почали казати, що все розвалилось, що почалися відставки, корупція тощо. У цьому сенсі мені видається, що офіційна Москва задоволена. Але це не означає, що всі нинішні українські процеси треба оцінювати вкрай негативно. Це важкий, хворобливий процес, який водночас має і позитивні перспективи.

      — Тобто Москва завдяки газовому і нафтовому шантажу змогла змінити ситуацію після Помаранчевої революції на свою користь?

      — Цього я не знаю. Я не знаю, чи Юлія Володимирівна розсварилась iз Президентом України через газ і нафту. Я не виключаю, що знайшлися й інші причини, щоб посваритися. Тому я не можу провести причинно-наслідковий зв'язок у цих подіях.

      — Можливо, антипатія офіційної Москви до української влади має й інші причини?! Як ви можете прокоментувати фразу відомого правозахисника Сергія Ковальова, що «Путін — це КДБ при владі»?

      — Усі знають, де працював колись Путін... Але водночас старого КДБ уже не існує — нову кланову систему побудовано на інших принципах. Вона також, на превеликий жаль, не менш «надійна» в цьому сенсі. Вона побудована на грошах і корупції, КДБ ж трималось на інших речах.

      — Як можна оцінити перспективи нових стосунків між «старим» Кремлем і «новим» Ющенком після відставки уряду та серії корупційних скандалів?

      — Я відповім так: для Росії успіх України критично важливий. Якщо Україна буде успішна, то в нинішньої російської влади шанси зменшуються. Якщо в України почнеться провал — становище нинішнього Кремля стрімко поліпшиться. Тому все, що у вас відбувається, має значення не лише для самої України — це має набагато більше значення. В Росії всі серйозні політики (у нинішньому Кремлі серйозні політики, але серйозні політики є й поза Кремлем) добре розуміють українську ситуацію, але з різним оціночним знаком. Ті, хто сидять у Кремлі, хочуть одного, а ті, хто поза ним, — іншого. Тому в Кремлі будуть робити все, щоб довести свою правоту. Вони робитимуть усе! І тому можливі різні варіанти... Особисто ж я вважаю, що Україна переступила через свій поріг, великі зміни відбулися в мізках самих українців, тому розрахунок Кремля на те, що вдасться маніпулювати якимись процесами в Україні, мав би скінчитись.

      — Які ви бачите позитиви в новій Україні?

      — За всіх проблем, які має зараз ваш уряд, можна однозначно стверджувати — зараз в Україні дуже хороша преса, в Україні дуже плюралістична ситуація. Це вкрай важливо. Я дуже тішуся з того, як преса пише про самого Президента, я маю на увазі й дуже критичні речі. Я вважаю, що народ України дуже серйозно оцінив і останні політичні угоди. По-друге, навіть у цього політичного «розколу» (попрошу мене правильно зрозуміти, оскільки я політик іншої країни, то можу казати лише досить загальні речі) може бути дуже добрий політичний результат. В Україні може з'явитись справжня опозиція. Оскільки все, що будо досі, весь цей «політичний Донбас», — це не було політичною опозицією. Я не хочу навіть казати, чим це було, — не хочу вживати нелітературних виразів. Тимошенко ж може стати справжньою опозицією, оскільки вона дуже талановитий і дуже серйозний політик. Я зараз не оцінюю зміст та особливості її політики, але вона як харизматична фігура є дуже серйозною жінкою-політиком. Це вже може бути політичною опозицією. І це означає, що перед Віктором Андрійовичем стоять серйозні політичні проблеми. Йому непросто буде вести діалог з цією опозицією. Тут уже не відбутися словами, що «той-то і той-то — поганий» З подібною опозицією слів буде замало. Позитив у тому, що лише так формується політична система, лише так формується громадянська система.

      — Чому зараз помітне таке доволі сильне дрейфування України у бік Росії?

      — Можна довго обговорювати Росію, але насправді інтереси владних еліт України настільки сильно «зав'язані на Росію», що Кремлю не треба прикладати жодних зусиль. Цей інтерес формується з українського боку. Кремлю не треба спеціально тягнути чи приманювати українські еліти — вони самі приходять, ви про це прекрасно знаєте. Українська проблема насправді одна: чим менше ви матимете бізнесу в політиці — тим менше матимете людей, які займаються політикою лише заради того, щоб «робити» гроші, чим швидше відділите бізнес від влади — тим більше шансів для того, аби політика стала нормальною. Це автоматично означатиме, що буде менше негативного політичного впливу з будь-якого боку. В Україні та сама проблема, що і в нас. В Росії замість «госплану» зробили «госклан» — все з'єднали і весь бізнес злився з владою. Зрозуміло, у нас — свої проблеми, у вас — свої. Але в контексті ваших проблем можна сказати одне, — ваші олігархи можуть заробляти такі великі гроші лише тоді, коли вони працюють «на Схід», тобто коли пов'язані з Росією. І це обов'язково впливатиме на політику. Тому головне завдання — щоб у політиці було якнайменше бізнесу. Найважливіше, щоб парламент, уряд й інші владні структури займалися справді політикою. Нехай там сидять ідеалісти — неважливо ліві чи праві, головне — аби це не були хапуги. А якщо триватимуть баталії між лівими та правими — нехай! У цьому якраз і є політичний смисл. Подібне є в усіх парламентах світу.

      — Як ви оцінюєте успіхи вашого ліберально-демократичного середовища в Росії?

      — Я ніяк не оцінюю свою роботу, я працюю. І сподіваюсь, років за двадцять буде великий успіх.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>