Десь тут був Сіромаха...

01.11.2005
Десь тут був Сіромаха...

Останки козака будуть з почестями перепохованi. (Фото Сергія ІСАЄВА.)

      Широківський район на Дніпропетровщині розташувався під самісіньким черевом промислового Кривого Рогу. Але у донедавна одному з найбільших на його теренах селі Миколаївка доля виявилася справді лихою. Ще років зо тридцять тому тут нараховувалося понад сім тисяч мешканців, а тепер їх залишаються якісь десятки. Головна причина цього прозаїчна — на населений пункт спрямував свої розробки Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат, що й спричинило масове відселення аборигенів. Віднедавна тут перестала існувати навіть школа, а сільрада перебралася до сусідньої Карпівки, до речі, рідного села Павла Лазаренка. Але в ці дні скромна Миколаївка переживає щось із серії «очевидне — неймовірне»: купа начальства, науковців, археологів. А все тому, що в селі знайшли могилу й останки козака Сіромахи.

 

«Сіромаха на 120 відсотків!»

      Саме так керівник археологічної експедиції Дніпропетровського національного університету, кандидат історичних наук Володимир Ромашко проілюстрував упевненість у знахідці. За його словами, на території Миколаївки розташовано декілька пам'яток історико-культурного значення. Отож ще з 2003 року вони тут ведуть археологічні розвідки з метою не тільки виявити їх, а й ті, що дотепер на обліку не перебували. І ця нелегка праця, за свідченням Володимира Андрійовича, була зовсім не сізіфовою. Зокрема, тут вони виявили поселення епохи бронзи так званої сабатинівської археологічної культури, датоване ХIV—ХII століттями до нашої ери.

      Але будь-які знахідки не могли затьмарити основного завдання цих розвідок, спрямованого на пошук могили козака Сіромахи. Що цікаво, у Широківському районі вона єдина здавна перебуває під охороною держави, незважаючи на те, що точне місце поховання протягом десятків років відомим... не було. Такий, певною мірою, парадокс пояснювався дуже просто. Сіромаха для Широківщини — що Ленін для Ульянiвська. А може, й значніший... З ним пов'язується освоєння значної частини території району. І в історичних матеріалах Сіромаха неодмінно фігурував як засновник і самого райцентру, і Миколаївки, і ще цілої низки населених пунктів. Словом, постать просто-таки легендарна.

      Поява Сіромахи у цих на той час малозаселених місцях припадає на період після розгрому царським військом Запорізької Січі. Цариця Катерина II, подорожуючи півднем Росії, подарувала йому десять тисяч десятин землі. Володимир Ромашко це насамперед пояснює намаганнями імператриці задобрити місцеву козацьку старшину, до якої належав і знаменитий козак. За деякими ж джерелами, вона й взагалі видала за нього заміж свою фрейліну.

      Як би там не було, розподіл землі наприкінці ХVIII cтоліття та її передача власникам на кшталт Сіромахи спричинили те, що люди осідали, стали займатися землеробством, будувати стаціонарні поселення. Отож на Широківщині все починалося з цього козака...

      За свідченнями місцевих старожилів, які пам'ятають той козацький склеп, ще в 30-х роках минулого століття докопатися до цієї могили намагалися чи то комсомольці, чи просто діти. Інакше кажучи, грабували. Навіть встигли прокопати так званий грабіжницький хід, але не до кінця. Батьки, дізнавшися про наміри своїх чад, пробиватися їм далі заборонили. Проте сліди могили десь тоді й загубилися. А після війни територію над нею... забудували. Коли ж капітальні будівлі у Миколаївці, внаслідок розширення розробок гірничозбагачувального комбінату, почали зносити, з'явилася можливість пошукати ретельніше утаємничене поховання.

      Найточніше місце, де міг покоїтися прах Сіромахи, вказав місцевий краєзнавець Іван Зюкін. Таким чином археологи натрапили на могилу. Цікаво, що вони спершу побачили у її центрі характерну пляму і вирішили, що це вищезгаданий грабіжницький хід. Пізніше археологи, щоправда, пересвідчаться, що пограбувати могилу не вдалося нікому.

Цей козак був полковником?

      Сам небіжчик лежав у добротній труні, змайстрованій iз дубових плат. Як і в усіх козацьких похованнях, він не мав ніякого інвентаря і навіть хреста. Що не дивно, бо козаки хрестів узагалі не носили.

      Окрім того, тіло, судячи з усього, було загорнуте у якусь тканину — можливо, килим. Принаймні великі нитки відбилися на дереві та землі. Також збереглися деталі шкіри — вочевидь з мундира. Судячи з усього, за тодішніми регаліями російської армії він був полковником. Таке припущення підтверджують численні великі та дрібні гудзики на мундирі, які використовувалися не лише для застібання, а й для прикрашання рукавів та розрізів ззаду (фалд). Більше нічого у похованні не виявлено.

      Володимир Ромашко поділився ще деякими цікавими спостереженнями. Так, Сіромаху поховали за християнським обрядом — це засвідчують руки, складені на рівні живота. Окрім того, відомо, що він чимало воював і, зокрема, у 1750 році був поранений. Судячи з кісток, постраждало ліве стегно.

      Вочевидь цей склеп був розрахований ще на одну людину — найвірогідніше, дружину Сіромахи. Принаймні для когось передбачалося місце поруч із небіжчиком.

      Загалом Володимир Ромашко вважає таку знахідку щонайменше неординарною. Виходячи хоча б з того, що поховань козацької старшини наукою досліджено вкрай мало. Можливо, воно й узагалі друге після відомої могили кошового отамана Івана Сірка у Капулівці Нікопольського району. Але поховання Сіромахи може в дечому її й переплюнути. Насамперед воно є оригінальнішим завдяки незвичній конструкції. Хоча цьому, власне, й дивуватися не доводиться — Сірко все ж помер на сто років раніше. Окрім того, Сіромаха був поміщиком — тому від традиційних козацьких поховань дещо відійшов.

      Але, на відміну від кошового отамана, відновити зовнішність його «конкурента» не вдасться. Дубове дерево склепу розтрощило череп Сіромахи. А от щодо вигляду наземної частини могили, за свідченням Володимира Ромашка, є єдине джерело, в якому можна побачити її зображення та опис, — це виданий у 1903 році «Путеводитель Екатерининской железной дороги».

      Тим часом Широківська районна влада у зв'язку з вікопомною знахідкою вже почала будувати грандіозні плани. Як повідомив нам заступник голови райдержадміністрації Олексій Панасюк, вони хочуть перенести прах Сіромахи на околицю Широкого і перепоховати козака з усіма почестями. Отож тепер розпочали підготовку до такої події. Її значимість для мешканців району справді переоцінити важко — докопатися через віки до свого символа таланить далеко не кожному...