Де наш мільйон?

20.10.2005

      Прозорого та публічного розслідування справи щодо діяльності Фонду розвитку освіти, науки і духовності вимагала біля громадської приймальні народного депутата і голови обласних соціал-демократів об'єднаних Олександра Царенка сумська молодь. На думку пікетувальників, розслідування зайшло в глухий кут, до відповідальності намагаються притягнути не засновників фонду — самого пана Царенка, члена правління Анікеєнко, помічника нардепа Ковальову,  а таких собі «стрілочників». Тому плакати називали Царенка «почесним ректором без честі», і водночас — «умом, честю і совістю СДПУ(о)». Група скандувала: «Царенко, віддай мільйон».

      Ймовірно, акція не була б такою гучною і не привернула б стільки уваги, якби тут же, загородивши вхід до громадської приймальні, не організували контракцію самі есдеки за учатю молоді у спецкурточках та із закритими косинками обличчями. Замасковані молоді люди пояснили, що вони є студентами різних ВНЗ, які підтримують Царенка, а обличчя закрили, бо «влада у нас така, що ми боїмося утисків».

      Мама студентки, яка також постраждала від «Фонду Царенка», схоже, вже нічого не боїться і сама підходила до журналістів, називаючи своє прізвище. «Моя донька вступала на бюджетній основі й добре склала всі іспити. Але саме в день зарахування пролунав дзвінок з приймальної комісії і мені сказали: якщо не принесу квитанцію на вісімсот гривень, перерахованих до фонду, то ніякого бюджетного місця ми не побачимо. Психологічний момент було обрано так, що ми, звісно, заплатили. А потім об'єднаний університет відмінили, а грошей нам ніхто не повернув. Хоча всі знають, на що вони пішли — на іномарки для керівників фонду, на добудову царенкової церкви...»

      Члени Спілки української молоді, повідомив їх керівник у області Георгій Сахнюк, планують продовжувати подібні протестні заходи, поки кошти студентів не буде повернуто.