І проїмо, і понадкушуємо

      Чим ближче до 1 січня, тим голосніше в парламенті говоритимуть про, буцімто, нездарність економічного блоку уряду і тим важче буде прийняти бюджет на наступний рік. І хоча й без того було зрозуміло, що в Кабмін за умов передвиборчої кампанії пішли працювати «камікадзе», доля основного фінансового документа 2006 року викликає чималу тривогу. При тому, що після відставки уряду основна постать економічного блоку — міністр фінансів Віктор Пинзеник — залишилася на місці, інша впливова постать — міністр економіки, яким став Арсеній Яценюк, може таїти в собі сюрпризи. Крім того, поки що непередбачуваною залишається поведінка іншого учасника бюджетного процесу — впливових парламентських фракцій, які традиційно використовують його в політичних цілях.

Бюджет нових реалій

      Нагадаємо, 21 вересня Верховна Рада прийняла бюджет-2006 до розгляду. Цей документ обговорили в усіх парламентських комітетах і подали свої зауваження. З 1 по 15 жовтня Комітет з питань бюджету разом із уповноваженими представниками Кабміну розглядатиме пропозиції народних депутатів, комітетів та фракцій, готуватиме висновки й таблиці пропозицій до бюджету для розгляду в сесійній залі 20 жовтня. Це, так би мовити, бюрократичний регламент бюджетної «голгофи». Що ж до її політичної складової, то вже тепер вона обіцяє урядовцям багато проблем.

      Почнемо з того, що лідери фракцій і комітетів того дня, коли створили депутатську групу зі спільного з урядом доопрацювання проекту бюджету, не втрималися від гострих зауважень у бік цього документа. Спікер Володимир Литвин повідомив, що  на погоджувальній раді заслухали інформацію в. о. голови Бюджетного комітету Людмили Супрун. Мовляв, після цього керівництво парламенту дійшло висновку: проект бюджету є найгіршим і настільки незбалансованим, що нічого подібного не траплялося останніми роками. Голова Верховної Ради наголосив на тому, що до робочої групи з доопрацювання проекту бюджету повинні увійти члени уряду на рівні міністрів, а не на рівні керівників департаментів. Він висловив припущення, що процес прийняття основного фінансового документа країни на наступний рік буде надзвичайно складним, і пов'язав це з тим, що сьогодні місцеві органи влади фактично перетворилися на бюджетні каси з виплати заробітної плати. Спікер нагадав, що для виправлення такої ситуації парламент запропонував законопроект про зміни до держбюджету на нинішній рік, однак уряд поки що категорично відмовився працювати над цим документом.

      Експерти пояснюють наступальний тон пана Литвина передчуттям конституційних змін, які набирають чинність із 1 січня наступного року. У глави парламенту є свій передовий загін — так би мовити, «яструби», згодні підхопити на свої плечі важкий тягар складання бюджету. Вони нагадали світові про своє існування наприкінці серпня. Тоді робоча група під керівництвом народного депутата України Катерини Фоменко (член фракції Народної партії) надіслала Прем'єр-міністру Юлії Тимошенко свій варіант проекту бюджету країни на 2006 рік. Головний принцип розробленого цією групою бюджету полягав у формуванні його «знизу догори». У цьому законопроекті обсяги місцевих бюджетів зростають в 1, 7 раза порівняно з бюджетом-2005, освіта має фінансуватися щедріше — аж на 52 відсотки більше, ніж сьогодні, а для фінансування охорони здоров'я встановлено вдвічі вищу планку.

«Бородатий» ризик

      Нова влада проголосила підвищені соціальні стандарти і не може відступитися від них. Отож подальша соціалізація бюджету-2006 становить для нього один із найбільших ризиків. З 1 січня наступного року уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату до 350 гривень, а на кінець 2006-го — до 400 гривень. Щоправда, невідомо, як за таких умов уряд примудриться поліпшити інвестиційну складову бюджету. На цю проблему звертає увагу і Людмила Супрун, яка зазначила, що видатки на соціальні потреби у проекті бюджету становитимуть 78 відсотків, тоді як цього року вони становлять 82, 7 відсотка. В. о. голови Бюджетного комітету підкреслює, що слід перенести акценти на інноваційну складову бюджету, але як, вділивши економіці належний шмат бюджетного пирога, не впустити з виду реформи в освіті, медицині та житлово-комунальному господарстві, про необхіднiсть фінансування яких ще місяць тому наголошував Президент, залишається невідомим.

      За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, з 21 мільярда гривень приросту доходів до бюджету наступого року 14 мільярдів належить виділити на соціальні програми. Тим паче що, за попередніми розрахунками, за повідомленням прес-служба Мінфіну, середній розмір пенсій у 2006 році зросте, у порівнянні з 2005 роком, на 10 відсотків і становитиме 421 гривню. Також буде здійснюватися подальша диференціація пенсій шляхом зміни розрахунку підвищень до пенсій за понаднормовий стаж. При цьому планується використовувати бюджетні, зокрема приватизаційні, кошти. Але, як зазначив міністр, у випадку якщо надходження від приватизації перетворяться на постійне джерело фінансування бюджету, країна рано чи пізно опиниться в умовах бюджетної кризи у зв'язку з вичерпанням ресурсів. Те, що така загроза є реальною, випливає з того, що станом на 21 вересня дефіцит бюджету Пенсійного фонду становив більше 2 мільярдів гривень.

      Голова парламентського Комітету з прав пенсіонерів та інвалідів, народний депутат України, представник фракції КПУ Петро Цибенко обіцяє, що так справу не залишить. Тим більше що у своїх вимогах йому є на що опертися: 28 вересня очолюваний ним парламентський комітет провів засідання, присвячене аналізу проекту державного бюджету, і вніс кілька десятків пропозицій. «Ми не можемо погодитись із скороченням відрахувань до бюджету Пенсійного фонду, бо виплати дещо зростають, а надходження до бюджету Пенсійного фонду скорочуються, — заявив Петро Цибенко. — Мало того, проектом державного бюджету України передбачено скорочення на півтора відсотка відрахувань із фонду заробітної плати до бюджету Пенсійного фонду, а також від сплати певного відсотка від обміну валюти. Крім того, ми висловили незгоду з тим, що проектом державного бюджету України на 2006 рік зупиняється кілька норм законів, зокрема, закону про соціальний захист дітей війни, закону про статус ветеранів війни, гарантій соціального захисту в частині пільг на житлово-комунальні послуги. Ми висловили кілька застережень щодо обмеження прав інвалідів цим проектом державного бюджету».

Вхід для інфляції

      Вочевидь, для уряду і парламенту втримати баланс між виконанням соціальних програм та здійсненням кроків, які б давали новий поштовх розвитку економіки, буде надзвичайно важко. Уповільнення темпів розвитку економіки особливо небезпечне на цьому етапі. Як зазначив один із експертів, якщо в Україні виникне ситуація, коли висока інфляція співпаде з економічною стагнацією, то процес виходу з цього стану займе 4—5 років. Утім і без того, на думку екс-міністра економіки Сергія Терьохіна, за впровадження встановлених соціальних стандартів наша країна розплачуватиметься впродовж кількох років. По-своєму відреагував на цей фактор ризику Національний банк, прийнявши основи грошово-кредитної політики на 2006 рік, в яких середньорічний курс становить 5, 0—5, 2 гривні за долар. Такий курсовий «люфт», треба розуміти, потрібен на той випадок, якщо доведеться маневрувати. Найпершим поштовхом для цього може стати зміна вартості енергоносіїв. За висловом заступника голови ради Нацбанку Валерія Альошина, не виключено, що виникне «вхідна інфляція», пов'язана з імпортом газу і нафти. Отож «вхідні двері» для інфляції поки що залишаються прочиненими — адже конкретної домовленості щодо ціни на енергоносії, як випливає з офіційних повідомлень, слід чекати не раніше, ніж цю проблему обговорять президенти України і Росії, чия зустріч має відбутися у другій половині жовтня.

      Навіть якщо з'явиться стабільна основа для розрахунків інвестиційної складової бюджету, то й це, ймовірніше за все, потягне за собою тривалі дискусії про напрями і об'єкти фінансування. Схоже, що заклик екс-глави уряду пані Тимошенко до Верховної Ради розробити національні програми для різних галузей, які фінансуватимуться за рахунок коштів від приватизації, було розцінено як жарт. Адже поки що суми надходжень від продажу об'єктів державної власності мізерні, і на них претендує Пенсійний фонд. А тому «добрий жест» зі зменшення податкового навантаження, який було анонсовано міністром фінансів, залишається під питанням (він оголосив, що в проекті бюджету на 2006 рік база оподаткування зменшується на загальну суму, що дорівнює одному відсотку валового внутрішнього продукту, й обіцяв, що видатки розвитку наступного року зростуть на 4 мільярди гривень). Це, певно, може статися за умови, якщо не буде однієї iз широких шпаринок, в якій зникали державні кошти, — ВЕЗ. «За наявності вільних економічних зон ніколи не буде інвестицій», — переконаний Віктор Пинзеник. На його думку, причина проблем з інвестиціями полягає саме в нестабільності правил ведення бізнесу і неспокійності в економічному середовищі, зокрема, навколо переділу власності та землі. «Інвестиції потребують спокою, тиші і стабільних правил гри», — наполягає головний фінансист країни.

      Нині (можливо, через меморандум, підписаний Віктором Ющенком і Віктором Януковичем), майже не говорять про додаткові джерела наповнення бюджету. А проте це було одним із гасел нової влади. Пару місяців тому, аналізуючи надходження до місцевих бюджетів, екс-Прем'єр Юлія Тимошенко назвала кілька таких джерел. Перший, на її думку, мав би з'явитися, якби Верхована Рада ухвалила закон, що дозволить змінити процедуру продажу землі на відкритих аукціонах; друге джерело, за словами леді Ю, — це виведення заробітної плати з тіні; третє — оптимізація оподаткування банків, страхових компаній. Можна припустити, що саме ці рішення мав на увазі пан Пинзеник, коли заявив в ефірі телеканалу УТ-1: «Щодо параметрів державного бюджету України на 2006 рік необхідно прийняти ще кілька політичних рішень». Утім Кабінет Міністрів не оприлюднював ніяких подібних законопроектів, хоча про рішучий намір вивести зарплату з тіні новий Прем'єр-міністр Юрій Єхануров заявляв як під час свого виступу в парламенті, так і в перші дні після призначення на цю посаду.

Халіф «на квартал»

      Дока у бюджетних перегонах, заступник голови профільного комітету Верховної Ради Валерій Асадчев застеріг від того, аби формувалася традиція створення «квартальних бюджетів» (нагадаємо, основний фінансовий документ країни на 2005 рік було докорінно змінено вже у першому кварталі). «Мабуть, що знову буде створено бюджет «до виборів», який потім переписуватиметься наново», — висловив припущення народний депутат. Ясна річ, що такий розподіл державних коштів не має нічого спільного із стратегічним плануванням. За словами пана Асадчева, після проведення зустрічей стало ще більш очевидним, що бюджет-2006 є дуже проблемним. Зокрема, больовими точками цього документа парламентарій назвав «10-мільярдний дефіцит, відсутність структурних реформ, розбалансованість». Також депутат відзначив такі недоліки, як «деформацію тарифної сітки із зарплат». А найсуттєвіші бюджетні проблеми, за прогнозами Валерія Асадчева, виявляться під час спілкування з представниками місцевих бюджетів.

      Утім тут, у столиці, більше впадає у вічі лобіювання галузевиків. Цей тиск може посилитися з огляду на те, що позиції традиційних найпотужніших лобістів при розподілі бюджетного пирога — аграрників і вугільників — зміцнилися. Володимир Литвин очолює Народну партію, яка обстоює інтереси представників АПК, і перепризначений міністр Олександр Баранівський після свого тривалого протистояння тодішньому Прем'єру Юлії Тимошенко тепер виглядає героєм. Ще тиждень тому, перебуваючи у статусі «в. о.», пан Баранівський заявив, що Міністерство аграрної політики просить передбачити в бюджеті на 2006 рік 1 мільярд гривень на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств на сівбу зернових культур, ріпаку і сої за інтенсивними технологіями. Поза сумнівом, після сої приспіє черга племінних бичків тощо. Що ж до вугільної промисловості, то вона знайшла свою опору в особі міністра Віктора Тополова, при цьому Кабмін централізував владу в його руках, припинивши існування ДАК «Вугілля України». Міністр прямо не називає обсягів бажаного фінансування галузі, однак профспілка працівників вугільної промисловості озвучила їх — це, кажуть, має бути 5 мільярдів 730 мільйонів гривень. Профспілки на підкріплення своїх вимог обіцяють привести 20 жовтня гірників погрюкати касками під стінами уряду і Верховної Ради...

      Утім навряд чи нинішній Прем'єр дозволить поводитися з бюджетом-2006, неначе з іграшкою. Тим паче що на кін поставлено репутацію «помаранчевої» влади. Під час першого ж засідання Юрій Єхануров наголосив, що не допустить лобіювання членами уряду через Верховну Раду змін до проекту державного бюджету на 2006 рік. Якщо хтось із міністрів має на меті внести зміни до проекту бюджету, то це питання йому слід вирішувати безпосередньо в урядовому колі, а не виносити його до Верховної Ради, вважає Прем'єр. Він також попросив колег: «Звертайтеся до мене, а не в комітети». Також Прем'єр закликав членів уряду «дочасно не розповідати» народним депутатам про наміри уряду щодо формування бюджету на 2006 рік: «Ми повинні все зробити для того, щоб кожне відомство працювало не само по собі». Згодом, виступаючи на каналі «Студія «1 + 1», Юрій Єхануров висловився ще чіткіше: «Міністри мають тільки звітувати, а не висловлювати свою точку зору на події в країні... Я не допущу, щоб міністр після прийняття бюджету розповідав, що в нього була інша точка зору».

      Це ультимативне рішення Прем'єр, не виключено, незабаром зможе підкріпити суто організаційними заходами, до яких не доходили руки його попередників. Кабмін планує найближчим часом поєднати бази даних Міністерства фінансів, Державного казначейства, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби і згодом створити службу фінансових розслідувань, ліквідувавши підрозділи боротьби з економічними злочинами органів внутрішніх справ та податкової міліції та органів державної податкової служби. Утім якщо для першого рішення достатньо розпорядження Кабміну, то для другого необхідно заручитися підтримкою парламенту.