Куди сягає космічна телепавутина
Парадокси українського інформаційного простору Тетяна КОВТУН   

В українському телепросторі все потужніше постає проблема вдосконалення телекомунікаційних мереж. Улітку за участю Президента розглядали космічну проблематику. Як наслідок — з'явився указ, яким було доручено уряду розробити до 1 квітня 2006 року проект нової загальнодержавної національної космічної програми України на 2007—2011 роки. З-поміж проектів, які планується розвивати, згідно з указом, — створення національної супутникової системи зв'язку, складовою якої є система супутникового телебачення.

Нагадаємо, в Україні почали будувати державну супутникову розподільчу мережу радіомовлення і телебачення, відповідно до президентського указу від 1997 року. До речі, космічну частину роботи забезпечує російський супутник «Експрес — АМ22», який розташований на відстані сорока тисяч кілометрів і «висить» над екватором. Земний сегмент розподільчої мережі такий: центральна приймально-передавальна супутникова станція з діаметром рефлектора антени в 7 метрів у складі телепорту ДП «Укркосмос» та низка супутникових приймальних станцій — майже в усіх областях України та за кордоном. Причому загалом розпочато роботи на 190 об'єктах.
Про деякі перспективи України в цій сфері — в інтерв'ю з головним конструктором супутникової розподільчої мережі інформаційного забезпечення (СРМІЗ) ДП «Укркосмос» Іваном ГОРБАЧЕМ.