Хто сказав «БлЯ»

23.09.2005

      Мабуть, ніщо так не об'єднує політиків, як майбутні вибори. Отож і лідер депутатської фракції «Регіони України» Раїса Богатирьова розповіла про ймовірність створення ближче до парламентських виборів єдиного блоку — Блоку Віктора Януковича. Нині, мовляв, саме з цією метою Партія регіонів проводить консультації з ідентичними політичними силами. Серед останніх фігурують СДПУ(о), «Трудова Україна» та низка «жіночих» партій. Схоже, саме зважаючи на наявність останніх, процес переговорів, за словами Раїси Богатирьової, дуже хворобливий і навіть «інтимний».

      Власне, про солідний і потужний блок навколо лідера Партії регіонів Януковича досить голосно говорили, а не інтимно шепотіли, ще відразу після фіаско на президентських виборах. Однак є припущення: завадила цнота. Бо хтось пильний вчасно зауважив, що абревіатура отого Блоку Януковича — «БлЯ» — дуже підходяща як оцінка вже програних виборів, але аж ніяк не до майбутніх парламентських.

      Утім, якщо серйозніше, то об'єднатися під дахом одного блоку завадила не «матюклива» назва, а інші причини. Зокрема, й ті реалії, згідно з якими ніщо так не роз'єднує політиків, як програні ними вибори. Партії і партійки, що протягом тривалого часу працювали винятково на імідж свого «Ядиного» кандидата, зосталися, м'яко кажучи, з носом. У цій незавидній ситуації тільки й лишалося робити, що обіцяти створення опозиції, якої буцімто ще світ не бачив.

      Нічого подібного й справді досі бачити не доводилося — вчорашні спільники кинулися бити горщики та чубитися, а сам потенційний лідер небаченої «опозиції» взагалі на тривалий час зник і заліг у закордонних кущах (спочатку в чеських, у Карлових Варах, а потім і деінде). І несподівано вигулькнув лише після відомих подій, коли замаячила перспектива знову зумiти зіграти на темі формування Кабміну. (На Донбасі зараз популярний жарт: «проффесор» гордо відмовився від входження до нового уряду, бо йому запропонували «портффель» міністра освіти).

      Зрештою, після виходу Віктора Януковича з «летаргічного сну» намагання створити єдиний блок із залишків опозиційних сил виглядає закономірним. «БлЯ» — саме з такою абревіатурою — в Криму, приміром, не побоялися оформити ще влітку. Але що стосується Донеччини, то тут прихильникам недавнього «синього» лідера зараз притаманні апатія, розчарування та розгубленість. Вийти з цього стану їм трохи допомагають чвари, які декому ще дозволяють триматися на плаву й час від часу нагадувати про себе. Характерний приклад — ситуація в одній із «чоловічих» партій імовірного передвиборчого блоку — «Трудовій Україні».

      Утім згадана сила з таким же успіхом може зватися й «жіночою». Насамперед завдяки одному з лідерів —Олександрі Кужель, яка не втомлюється від публічного з'ясування стосунків із недавнім спільником Валерієм Коновалюком. Причому недавні партнери у своєму протистоянні вже вдаються до застосування навіть не «важкої артилерії», а балістичних ракет «земля-земля». Тобто апелюють до «господаря Донбасу» Ріната Ахметова.

      Не так давно, перебуваючи в Донецьку, Олександра Кужель популярно пояснила причини невдач партії «Трудова Україна». Мовляв, свого часу сам Рінат Ахметов у приватній розмові з нею відмовився фінансувати «трудовиків», бо вже тоді не вірив у організаційні здібності Коновалюка. Валерій Коновалюк, звісно, не забарився з відповіддю і, прибувши до Донецька, рішуче спростував подібні закиди. За його словами, Рінат Леонідович уже йому телефонував і прохав не звертати уваги на «вздор» пані Кужель...

      Прикметно, що виступ лідера «трудовиків» відбувався за непростих умов. Приміщення Центру підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів заблокували представники молодіжної організації «Ми». І плакати на кшталт «Ілліч (Коновалюк) проти нас, він зрадив Донбас!» засвідчують, що боротьба серед колишніх і потенційних союзників розгортається не на жарт.

      Звичайно, ймовірність передвиборчого новоутворення навколо Януковича насамперед залежить від очолюваної екс-Прем'єром Партії регіонів. Однак ця колись потужна сила теж нині перебуває майже в «розібраному» стані. Чого тільки вартий приклад із керівником обласного відділення Борисом Колесниковим, який змушений був відійти від партійних справ на дуже тривалий час: спершу побував за гратами, а потім на стаціонарному лікуванні. І сама структура тодішньої «партії влади», що створювалася не без допомоги адмінресурсу, не витримала випробування втратою влади. Свіжий тому приклад — перехід «регіоналів»-депутатів обласної ради до новоствореної фракції «Народного союзу «Наша Україна».

      «Інтимний» процес створення єдиного блоку, який має об'єднати невдах минулих президентських виборів, триває. Попри немилозвучні абревіатури, виборців цікавить, хто туди ввійде і що вони цього разу наобіцяють взамін відданих за них голосів.

      Якщо обіцятимуть ті самі і те саме, перспективи цього новоутворення видаються незавидними.

      Р.S. Така цікава деталь. Лідер «Трудової України» Валерій Коновалюк, якому дорікають «зрадою Донбасу», приводить такий факт: під час подорожей областями України майбутні виборці свідчили, що на збільшення його (Коновалюка) рейтингу та рейтингу «Трудової України» позитивно вплинуло те, що він «відійшов від Януковича».

 

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>