(Василя ГРИБА.)
...Те, що сьогодні відбувається в Україні — якраз, на мій погляд, є той момент, коли політична еліта нації повинна згуртуватися, керуючись вищими інтересами країни, і дати відповідь на ті виклики, які в нас існують. Переконаний, що, окрім тих людей, які в цьому залі є, цю працю ніхто не зробить. Тому я вас закликаю сьогодні не до інтриг, не до війни, не шматувати країну, не займатися процедурою працевлаштування декількох осіб, а чесно говорити про інтереси нації і держави.
Мені часто приходить на згадку ситуація 1948 року в Німеччині, коли після трьох років окупації у країні не йшли ні економічні реформи, ні ментальні реформи, ціна на все вимірювалася або пачкою цигарок, або коробкою сірників. Нація не вірила ні в що. Тільки еліта, зібравшись, підписала Пакт про стабільність і почала демонструвати один одному, партнерам по політиці, по бізнесу, профспілкам, банкірам і т.д., речі, навколо яких можна згуртуватися.
Переконаний, шановні друзі, що сьогодні вирішується не доля Єханурова — бути йому Прем'єр-міністром чи не бути, сьогодні наша доля вирішується, доля парламенту, Президента, ефективно, адекватно реагувати на забезпечення стабільності України. Це тест, який повинен пройти парламент. Повірте, я знаю, як сьогодні ніч пройшла, і в якому лісі, і з якими потугами, на жаль. Я не хотів би, щоб знову працювали гроші. Я вас прошу, друзі, сьогодні керуватися винятково моральними моментами.
Я переконаний, що в країні задіяний цинічний план руйнації влади. Причому до цього плану залучився дехто із Майдану і дехто з тих, хто його [Майдан] хотів розігнати. Такий дивний альянс, і ми рухаємося до руїни, шановні друзі. Той авторитет, той імідж, який у нас був, сьогодні невблаганно скорочується.
Ми почали фінансовий, економічний і політичний рік із того, що зробили економічну програму, бюджет, мета якого була на базі ресурсу, який ми мали на початок економічного року, направити їх, в першу чергу, на заробітну плату, пенсію, фінансування програм дитинства і материнства. Це були ясні чотири пріоритети. Заробітна плата, відповідно до бюджету, піднята на 57 відсотків, пенсії вперше за історію України приведені до показника прожиткового мінімуму, програми по дитинству сформовані на прирості в 3-4 рази, якщо говорити по програмах до матерів — вони підвищилися від 5 до 11 разів. Потім [відповідно] до цього курсу почали ділити ресурси, яких не існує, почали обіцяти дати те, чого в країні немає. Економіка почала реагувати на такий хід політики.
Оскільки тут лунало запитання, щоб я пояснив, за що я відправив у відставку попередній уряд, я хотів би декілька цифр назвати. За вісім місяців 2005 року темпи зростання валового продукту уповільнилися в 2,32 раза. Якщо на початку року вони були 6,5, сьогодні вони складають 1,6 відсотка. Ми маємо динаміку нижче попереднього року. Або в цілому скоротилися темпи приросту валового продукту більше аніж у п'ять разів. Це база формування бюджету, соціальних програм і таке інше.
Темпи зростання промислового виробництва уповільнилися в 2,4 раза, а сільського господарства — в 1,7. Якщо ми говоримо про інші бази та показники — торгівлі, експорту, імпорту, за сім місяців цього року, торговельне сальдо, яке було на січень—липень попереднього року і складало 2,6 млрд. гривень, сьогодні впало практично до нуля. Ми залишилися з двотижневим запасом позитивного сальдо. Це складає 118 млн. доларів. Переконаний, що величезну «послугу» в цьому зробила і та бездарна політика ревізії митних ставок, яка була проведена декілька місяців тому.
Залишається велика частка податків, які підприємці сплачують наперед. За перше півріччя переплати зросли до 6 млрд. грн, або 29,3 відсотка надходжень мобілізованої державної податкової адміністрації України за перше півріччя. Це претензії бізнесу. Невідшкодована сума ПДВ на 1 вересня складає 2,6 млрд. грн.
Це ті речі, друзі, які я обіцяв, виступаючи і перед Майданом, і перед українським парламентом, що їх у нас в економічній практиці не буде. Я не буду вдаватися в деталі інших економічних показників, наприклад, показника інфляції, споживчої корзини, де, ми всі розуміємо, є серйозні перекоси у бюджеті споживання людей. Серйозні, викликані зростанням цін на ту чи іншу групу товарів. Заборгованість із заробітних плат виросла на 15,9 відсотка. Я говорю за вісім місяців. Обсяг імпорту зріс на 24, обсяг експорту — на 7,6 відсотка.
Підсумовуючи це, я хотів би сказати, шановні колеги, що на тлі тих процесів, які почали відбуватися, особливо починаючи з другого кварталу поточного року, ряд негативних моментів йшов у системі відносин команди, яка представляла владу в Україні. Ці конфлікти формувалися на ряді закулісних, непрозорих і незрозумілих рішень, які час від часу приводили до виникнення публічних конфліктів. Останньою краплею в цьому сюжеті був конфлікт навколо приватизації Нікопольського феросплавного заводу, де, ви знаєте, було прийняте унікально справедливе рішення суду. Але через закулісні потуги уряду на вулиці вийшло декілька тисяч людей у протистояння. Туди були заведені підрозділи Міністерства внутрішніх справ, для того щоб провести акцію з утвердження нового директора, якого ніхто на завод не пускав. Ми стояли на один крок від кровопролиття. Це був анти-Майдан. Це не моя політика, друзі.
Я не хочу, щоб в Україні так вирішувалися спори з бізнесом. Це дискредитує Україну. Тому ми маємо скорочення інвестицій, маємо колосальну недовіру бізнесу до української влади...
Кінець-кінцем у команді влади виникли закулісні інтриги, наклепи, безпідставні, а може, і підставні взаємні звинувачення. Система життя в інтригах встановилася звичайною. Я пробував присвятити останні, можливо, 8—10 днів тому, щоб до глибокої ночі принести порозуміння у команду влади. За якийсь час мені вдалося відчути, що це порозуміння близьке. Але за ніч воно було зраджене. Знову закулісними консультаціями.
...Руйнівні процеси зайшли в інститути влади і з кожним днем девальвували імідж та репутацію країни. Коли не вдалося знайти це порозуміння, я прийняв рішення про відставку всіх сторін, які не змогли знайти рішення в конфлікті. ...Але я засвідчую вам, що цей крок робив заради України, а не заради якоїсь частини владної команди. Прошу це зрозуміти як ключовий керівний момент у мотивації моїх дій.
Тепер, шановні друзі, мій план стабілізації, який сьогодні з вами необхідно обговорити і прийняти.
Якщо ми бажаємо максимально швидко стабілізувати ситуацію в країні, нам треба розглянути на сьогоднішньому засіданні і затвердити подання на призначення Єханурова Юрія Івановича Прем'єр-міністром України. Нам треба всім докласти зусиль, щоб цей уряд був неполітизований, непартійний. Ми розуміємо, що нам треба сім місяців прожити в прагматичній роботі. Власне кажучи, в нас є два вибори: сім місяців проіснувати, жити в стагнації або жити в розвитку. Переконаний, що тільки уряд, який сьогодні буде сформований із прагматиків, може ці сім місяців ефективно працювати на людей. Тому я просив би вашої згоди на підтримку такого сценарію.
Друге. Стабілізація економіки, стабілізація торгівлі, інвестиційного клімату та інших базових речей на наступний рік виходитиме з нашого професійного, об'єктивного і своєчасного розгляду бюджету 2006 року. Переконаний, що своєчасний розгляд бюджету-2006 дасть хороші сигнали на ринок економічний, інвестиційний, інвесторам, як внутрішнім, так і зовнішнім, для того, щоб активізувати свої дії в рамках національної економіки. Ми повинні, друзі, ясно зрозуміти: ніякі скандали і кризи не замінять нашим виборцям ні пенсій, ні зарплат, ні стабільних цін. І тому ці дві точки, я переконаний, є прямим політичним обов'язком еліти, незалежно від кольору прапору, під яким вона знаходиться.
І третє. Багато дискусій виникає навколо виборів 2006 року. Я вам даю слово, адміністративний ресурс працювати не буде. Я вам даю слово, жодний канал державних фінансів віднині — ні кошти НАК «Нафтогаз», ні Мінтрансу, ні кошти «зв'язку», жодні бюджетні кошти на вибори 2006 року працювати не будуть. Я вам даю тверде слово. Вибори будуть чесними, прозорими і публічними.
Я у переговорах з ОБСЄ зайняв позицію, яка дала змогу продовжити моніторинг за демократичними маяками України до виборів у парламент 2006 року. Ми повинні мати поведінку максимально відкриту. Хай у нас будуть спостереження з усіх інститутів, які бажають перевірити чистоту і публічність наших виборів наступного року.
Як Президент України я зроблю все, щоб припинити дестабілізацію. Зараз Верховна Рада може стати зі мною поруч у подоланні цієї кризи. Може зайняти іншу позицію: роздмухувати її далі. Переконаний, що мудре, сміливе рішення — це стати на позицію якомога швидше стабілізувати ситуацію в Україні. Ми, шановні друзі, підписали з вами декларацію і продемонстрували цим самим, що усвідомлюємо відповідальність, яка в нас є перед Україною.
...Я вам гарантую, що я не допущу політичних репресій, політичних переслідувань (вигуки в залі). Цю іронію я можу прокоментувати таким чином. У цьому залі, можливо, дуже рідко між деякими командами було порозуміння, і основні події творилися за кулісами, через авантюри. Я кажу, що це не моя політика, друзі. Я вірю, що кожна сторона, яка підписала [декларацію про єдність заради майбутнього], буде дотримуватися свого слова. Якщо сьогодні існує питання про наповнення цієї декларації, я просив би всіх сісти за стіл і наповнити конкретним змістом. У тому числі і тези, які стосуються недопущення політичних переслідувань. Я готовий узяти відповідальність усю на себе, друзі.
Що стосується механізму формування уряду. Механізм формування уряду є відкритим шляхом проведення взаємних політичних консультацій з фракціями. Я підкреслюю, що в принципах формування уряду не буде осіб, які себе пов'язали з бізнесом, які себе дискредитували, осіб, які не є в контексті тих політичних домовленостей, які ми формуємо в рамках формування уряду.
Щодо політичної реформи. Я як Президент даю вам гарантію, що відносно того ходу політичної реформи, який намічений, я не творитиму дій деструктивного характеру. Я буду тією стороною, яка буде виконувати ці дії.
Цитується за офіційним
інтернет-представництвом Президента України (www.president.gov.ua).
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
