Не задирай «нобеля»

13.09.2005

      Кілька років тому рівненські гумористи надумали проводити Всеукраїнський фестиваль гумору в поліській глибинці, у селі Нобель, що розкинулося на півострові однойменного озера. Кажуть, цю ідею мешканцям Рівного у 2002 році підкинув столичний письменник і критик Григорій Штонь. Дізнавшись про існування у Зарічненському районі села з такою назвою, доктор філологічних наук одразу ж запропонував: «А давайте втремо носа шведам! І заснуємо в Україні свою — Нобельську премію та щороку вручатимемо її найкращим гумористам. Бо, мовляв, поки хтось із наших земляків дочекається Нобелівської премії, то й друге тисячоліття спливе!»

      Рівненчани не змусили довго чекати і вже наступного року провели Всеукраїнський фестиваль гумору «Лауреат Нобельської премії». Вдруге на берегах Нобеля вручати нагороди за найвищі сміхотворні досягнення дотепники-гумористи зібралися нещодавно. Очеретяна сцена, гліцеринова вода озера та десятки човнів-плоскодонок на тихому плесі (на цьому транспорті з навколишніх сіл добиралися глядачі) стали непоганим антуражем для «збіговиська пересмішників». Нова влада теж була у вирі подій — голова облдержадміністрації Василь Червоній та голова облради просто на сцені поповнили призовий фонд фестивалю на 2 тисячі гривень. До того ж Василь Червоній запевнив нобельчан, що за рік-два до їхнього села прокладуть дорогу з асфальтовим покриттям. Треба сподіватися, що це не був виступ обласного голови у номінації «Обіцянка — цяцянка...»

      А от за кращу сатирично-гумористичну книжку року нобельське лауреатство присудили гумористу і актору із Івано-Франківщини Володимиру Пушкару. Кращим карикатуристом теж виявився не рівненчанин — журі фестивалю віддало пальму першості відомому київському художнику Анатолію Василенку. Після перемоги в літературній номінації може ходити «нобелем» (до речі, так кажуть на людину із «задертим» носом) добре знаний на Рівненщині Ростислав Солоневський. Найбільше полку «нобельських лауреатів» прибуло в номінації «майстер художнього слова»: цим титулом тепер може тішитись народна артистка України Неоніла Крюкова, актор Укррадіо Василь Довжик та Петро Дець з Хмельниччини. А рівненському квартету «Жайвір» найкраще вдалося поєднати гумор та пісню.

      «Якщо подивитися на отих щорічно нагороджених академією наук Швеції, — запевняє, примружуючи око, режисер та ведучий гуморини Роман Демчук, — та на сучасного нобельського умільця діда Панька, котрий не закінчуючи ніяких академій і маючи лише неповних три класи церковно-приходської, у чавунчику, з бражки на м'якесенькій гліцериновій озерній водичці вижене такої житнівочки, що язик можна проковтнути, то проти знавця Панька у Нобелівських лауреатів кишка тонка». Додамо, що не лише нобельська житнівка, а й український гумор частенько буває міцнішим нобелівського динаміту.

Рівненська область.