Країна, яка завозить

17.08.2005
Країна, яка завозить

Малюнок Бернара БУТОНА (Франція). Третій міжнародний конкурс газетної карикатури, організований Інститутом масової інформації.

      Не для кожного українця питання імпорту-експорту країни — розкрита книга, однак кожний рано чи пізно відчуває це на своєму гаманці. Піклування про ці тонкі матерії громадянин довіряє уряду і Нацбанку, сподіваючись, що там, у високих кабінетах, дбають про його інтереси. Скільки Україна продає своїх товарів і послуг, а скільки завозить — це й справді сфера, на якій розуміються тільки вузькі спеціалісти. Проте і розмiр експортно-iмпортного сальдо, буває, при всій своїй недоступності стає предметом обговорення в суспільстві.

 

Під імпортом, як під мокрим рядном

      Вважається, що для нашої країни найоптимальніший торговельний баланс — це коли обсяг експорту приблизно на 2-3 мільярди доларів перевищує імпорт. Однак з початку цього року експорт майже не зростає через погану зовнішню кон'юнктуру і зміцнення гривні на 10 відсотків з початку року. За даними Держкомстатистики, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні—червні 2005 року становило 381,3 мільйона доларів, тоді як за відповідний період у минулому році цей показник — 2 мільярди 371,3 мільйона доларів. Вивозили ми майже стільки, скільки ввозили: за січень—червень  цього року експорт товарів становив 16 мільярдів 935,1 мільйона доларів США, імпорт — 16 мільярдів 553,8 мільйона. Порівняно з першим півріччям 2004 року експорт збільшився на 9,2 відсотка, імпорт — на 26. Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися в Російську Федерацію — 20,1 відсотка від загального обсягу експорту, найбільші імпортні надходження ми мали теж із цієї країни — 36,1 відсотка. При тому що структура імпорту у вигляді енергоносіїв, хоч-не-хоч, становить певну константу, від якої нікуди подітися, можна було б варіювати з експортом.

      Ми маємо зовнішньоторговельні операції майже з 200 країнами світу. Тож, звичайно, хотілося б кращої структури експорту. Кращої не тільки в «географічному» сенсі, тому що важливо ще й чим торгуєш. Щодо цього сказано немало. Не самим же металом і  продукцією хімічної промисловості торгувати (вони становлять більше половини українського експорту), тим паче що є зерно і олія на продаж. А з готової продукції є наробки легкої промисловості, яка взагалі першою пробилася на західноєвропейський ринок, причому ще тоді, коли тільки уклали партнерську угоду з Європейським Союзом (1993 рік). У тій угоді було взято зобов'язання підготуватися і вступити до СОТ. Тому коли голова Нацбанку або перший віце-прем'єр, який опікується промисловістю, говорять, що потрібно поліпшити структуру експорту, це означає, що вони мають на увазі виконання всіх СОТівських зобов'язань. А політики з Банкової і Грушевського повинні про це подбати, зокрема зробити так, щоб парламент прийняв увесь пакет  законів, потрібних для прийняття до цієї Світової організації торгiвлi.

      Принаймні суть такого розрахунку зрозуміла: після того як Україна вступить до СОТ, доступ її товарів на ринки країн-членів СОТ буде спрощено, антидемпінгові розслідування, які розпочато, припинять. Це підтвердила виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко. За її словами, членство у СОТ дасть імпульс для збільшення експорту українських товарів, оскільки буде скасовано кількісні обмеження на продукцію, що виробляється в Україні. Однак із потрібних для вступу в цю організацію законів Верховна Рада прийняла лише сім, а також два — в неостаточному вигляді. На осінь парламентарії залишили розгляд пакета з 19 законів.

      Президент Віктор Ющенко вважає, що голосування законопроектів щодо вступу до Світової організації торгівлі деякі сили використовують у політичних цілях. «Я не чув жодної дискусії щодо змістовної частини... У нас не розуміють, що за кожною полемікою стоїть втрата мільярдів доларів. Нас витісняють із зовнішніх ринків», — заявив Президент на прес-конференції у ході форуму «Відродження села — справа молоді», яка відбулася минулого місяця, коли Верховна Рада забуксувала на прийнятті основних законопроектів. Щодо погіршення експортно-імпортного сальдо він зауважив, що нам необхідно боротися за кожен клаптик ринку, адже так можна дійти до того, що ми будемо лише завозити товари.

Заліковка для вступу

      Ухваливши  частину пакета, парламент підтвердив послідовність обраного курсу України до Європи. Але поки що ми виконали лише певну частину зобов'язань, які передбачено здійснити у цьому році Планом дій «Україна — ЄС». Нагадаємо, вони стосуються імплементації законодавства до вимог багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), ввізного мита на сільськогосподарську продукцію,  страхування, експортного мита на насіння деяких видів олійних культур, аудиторської діяльності, імпорту автомобілів, мита на відходи та брухт кольорових металів і легованих сталей, доступу філій іноземних банків на територію України. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що Україна поки не втратила шансів приєднатися до СОТ цьогоріч. Проте уряд  виявив свою занепокоєність щодо цих шансів, коли прийняв заяву щодо подій у Верховній Раді, які розгорнулися під час розгляду пакета законопроектів щодо вступу до СОТ, — як відомо, тоді нардепи просто побилися. Попри це, Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловив сподівання, що парламенту та уряду вдасться знайти порозуміння і ухвалити ще 19 законопроектів, необхідних для вступу України до Світової організації торгівлі.

      Однак очікування не скрізь однакові. Навіть при тому, що міністр економіки Сергій Терьохін заявив, що після ухвалення Верховною Радою змін до Митного тарифу в нього стало більше оптимізму щодо можливості вступу України до СОТ у 2005 році (нагадаємо, що ВР двічі відхиляла цей законопроект), а віце-прем'єр Олег Рибачук зазначив, що Верховна Рада усунула головний бар'єр на шляху до СОТ, затвердивши закон про захист прав на інтелектуальну власність, — адже Україна посiдає перше місце у світовому чорному списку порушників цього права. У нашій країні завжди були величезні проблеми з виконанням законодавства, і нашим партнерам доведеться дуже примружити очі, щоб сказати самим собі: «Так, вони виконали вимоги вступу до СОТ». Крім того, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко звернула увагу на те, що існує така поважна причина для неприйняття України до згаданої організації, як  непідписання угоди з 13 країнами з 43 держав-членів СОТ. Хоча, судячи з повідомлень Мінекономіки, цю машину розкочегарили як слід. Завершується робота над проектом звіту робочої групи з вступу України до СОТ. Очікується розгляд зазначеного проекту та його затвердження на 15-му засіданні робочої групи у вересні. Завершено двосторонні переговори з 36 країнами. Для вступу до СОТ до кінця поточного року, як зазначили в Мінiстерствi економіки, необхідно: завершити гармонізацію законодавства, прийняти 19 законопроектів, здійснити заходи для забезпечення повного узгодження звіту робочої групи, завершити двосторонні переговори з доступу до ринків товарів та послуг до жовтня 2005 року.

      Значним кроком у цьому процесі стало підписання в Токіо двостороннього протоколу про доступ до ринків товарів і послуг між Україною і Японією, в чому багато допоміг візит Президента Віктора Ющенка в цю країну. Цікаво, що одна з японських бізнесових корпорацій тоді ж  заявила про намір вкласти кошти у лiзинг нашої авіаційної техніки. Якщо задум справді реалізують, це означатиме шанс для українського літакобудування вийти на світові ринки, що досі було важко зробити через проблеми із сертифікацією техніки. Однак Україна повинна вчасно реалізувати свої виграшні сторони, оскільки, як свідчать експерти, якщо вона вступить до СОТ пізнiше вiд Росії, їй знадобиться більше часу і зусиль для досягнення домовленостей про вступ  до цієї організації. А конкуренція на ринку авіабудування при цьому зіграє не останню роль.

Ребус зi статусом

        На запитання: «Чи зможе Україна стати членом СОТ, не отримавши статусу країни з ринковою економікою?» — віце-прем'єр Олег Рибачук зазначив, що Китай став членом СОТ, не отримавши такого статусу (в 2001 році). Але Україна, за його словами, не має наміру скористатися цим досвідом, оскільки статус країни з ринковою економікою дозволить уникати антидемпінгових переслідувань, а також застосування 60—70 відсотків податків на товари, що експортуються. Пан Рибачук підкреслив, що Україна виконала всі формальні вимоги, тому може отримати статус країни з ринковою економікою на осінньому саміті «Україна—ЄС», який пройде за участю Віктора Ющенка і  Тоні Блера. Однак саміт перенесли з жовтня на грудень. Ідея перенесення саміту, як заявив заступник державного секретаря Маркіян Лубківський, належить Великiй Британії, що головує в ЄС. Зважаючи на ці обставини, мабуть, варто уважніше проаналізувати побажання, які висловлюють на нашу адресу західноєвропейські сусіди та їхні найголовніші партнери. Утім ці побажання, швидше, виглядають як додаткові вимоги, до виконання яких Україна поки що не готова.

      Скажімо, у США, за інформацією заступника держсекретаря Деніела Фріда, міністерство торгівлі розглядає заяву України щодо отримання статусу країни з ринковою економікою. Пан Фрід пообіцяв, що уряд співпрацюватиме з Конгресом, щоб прискорити скасування поправки Джексона—Веніка. «Ухвалення закону про захист інтелектуальної власності допоможе прискорити це питання, проте є ще торговельні питання, які треба вирішити, щоб Конгрес прийняв відповідне рішення», — зауважив він. Окрім цього, заступник держсекретаря зазначив, що можна очікувати кроків його країни у відповідь на скасування Україною з 1 липня візового режиму для громадян США. Така обіцянка була спочатку. Але потім його думка змінилася. Пан Фрід наприкінці минулого місяця заявив, що США не нададуть Україні статус держави з ринковою економікою в 2005 році і що це питання може вирішитися в середині січня 2006-го. За його словами, для досягнення цієї мети Києву «необхідно зняти схвильованість західних інвесторів».

      Активними учасниками дискусії був голова підкомітету Конгресу США Елтон Геллеглі, який зізнався, що «Конгрес бариться зі скасуванням поправки Джексона—Веніка і з наданням Україні режиму найбільшого сприяння». Українська сторона відреагувала на останнє досить спокійно. «Узагалі поправка Джексона—Веніка не варта такої уваги, яку їй приділяють у нашому суспільстві. В сухому залишку вона є рудиментом «холодної війни», до якого Україна не має жодного стосунку. Нехай в американських конгресменів голова болить, що вони погоджуються жити з цим рудиментом, який не відповідає ні часу, ні реаліям», — заявив Борис Тарасюк в інтерв'ю газеті «День» 22 липня. На питання  газети «Комерсант», коли ж Конгрес отямиться, пан Геллеглі повідомив, що «цього року змін чекати не варто». Про одну з причин неквапливості американських законодавців можна було почути в кулуарах: мовляв, багато хто тут незадоволений рішенням Віктора Ющенка вивести війська з Іраку.

      У свою чергу, Єврокомісія очікує від України поступового скасування експортного мита на металобрухт у контексті загальної домовленості щодо збільшення квот на постачання на ринок ЄС української сталеливарної продукції. Утім, як скромно зауважила при цьому речник Єврокомісії Клауді Верон-Ревіль, ця домовленість не пов'язана з процесом вступу України до СОТ. Проте це досить чутливе питання для нашої промисловості. Європейська комісія висуває вимогу знизити експортне мито на брухт чорних металів упродовж п'яти років з 30 євро за тонну до 5 євро. Заступник міністра промислової політики Віктор Баранчук заявив, що раніше малося на увазі плавне i поетапне зниження експортного мита з існуючого сьогодні 30 євро за тонну до 18 євро. За словами пана Баранчука, з урахуванням графіка ведення переговорного процесу  щодо вступу до СОТ, це може стати одним із «провальних питань». «Зараз ми все відкинули і робимо загальну аналітику щодо залежності наших підприємств від цього брухту — це ж практично закриття нашого виробництва», — констатував Віктор Баранчук. З-поміж жорстких вимог Єврокомісії, які можуть створити певні проблеми на переговорах, заступник міністра також назвав повне зняття заборони на ввезення до України автомобілів, які були у вжитку. 

       Якщо негативний прогноз промисловиків справдиться, вступу України до СОТ раніше, ніж відбудуться парламентські вибори, годі й очікувати.  Політичні баталії не дозволять просунутися з пакетом СОТівських документів ні на йоту. «Приватний інтерес переважає над нормами закону. Одному потрібна сталь, іншому — вовна, тому — «роги і копита». Кожен дивиться зі своєї шпаківні», — зауважив Віктор Ющенко, ще коли жоден із потрібних для вступу до СОТ законів не було прийнято. Принаймні є сподівання, що після виборів до Верховної Ради прийдуть нові люди, які будуть більш згуртовані навколо інтересів держави. А все-таки, не хотілося б чекати так довго, тому що сьогоднішні невідкладні проблеми, як, скажімо, ситуація на ринку м'яса, могли б стабілізуватися після вступу України до Світової організації торгівлі.