Оголосити весь список? Будь ласка...

      Нещодавно у Печерському районі Києва з'явилися оголошення із закликом взяти участь у формуванні списків виборців до наступних парламентських перегонів. «Шановні мешканці Печерського району, — йдеться в одній із подібних листівок. — Для забезпечення складання загального списку виборців просимо Вас терміново з'явитися з документами (паспортами) до паспортистів вашого ЖЕО для уточнення паспортних даних». Підпис — адміністрація житлово-експлуатаційної організації (ЖЕО).

      Перше враження від прочитання цієї «агітки» — чому так рано починається робота з формування списків, за вісім місяців до виборів? А відповідь криється ще в попередніх перегонах, президентських. Тоді сотні тисяч людей були виштовхнуті за борт виборчого процесу тільки через те, що на певній ланці підготовки списків виборців якийсь чиновник «ненароком» наробив помилок у даті народження людини, її прізвищі, адресі абощо. Іноді випадали якісь літери, іншим разом — цифри в році народження, комусь узагалі повертали дівоче прізвище. Зіштовхнувшись із такою халепою в день голосування, активні виборці ішли скаржитися до територіальних виборчкомів чи судів, інші ж не брали собі до голови зайвої мороки й поверталися додому з почуттям невиконаного громадського обов'язку.

      Нині, щоб виборці не відчували подібного дискомфорту, проблеми зі списками вирішили уникнути. Пропонується запровадити більш прискіпливу процедуру підготовки списків. Ще кілька місяців тому у Верховній Раді взялися лікувати рани української виборчої системи, які відкрили скандальні минулорічні президентські вибори. Дуже важливим завданням цієї ініціативи стала саме робота над прогалинами, які дозволяли допускати неточності у списках — «однією з найскладніших і найгостріших проблем у виборах 2004 року», як свого часу висловився народний депутат від «Нашої України» Юрій Ключковський.

      Саме пан Ключковський був одним із головних натхненників зачистки старого виборчого закону. 7 липня, передостаннього дня минулої парламентської сесії, відомий правник та політик кілька годин простояв на парламентській трибуні в ролі доповідача і домігся-таки свого: Верховна Рада конституційною більшістю (319 голосів) внесла зміни до Закону «Про вибори народних депутатів», а фактично — виклала його в новій редакції.

      Чимало новацій цього закону стосуються виборчих списків. Передбачено, що їхнє формування розпочалося з 1 серпня, тобто кілька днів тому. Тут і криється причина, чому людей закликають «терміново з'явитися з документами до паспортистів ЖЕО». Ранній старт — і це зрозуміло — має на меті зробити укладання списків більш якісним. З початком серпня при райдержадміністраціях, виконавчих органах міських рад мали бути створені робочі групи обліку виборців. До 1 жовтня на основі інформації кількох відомств (управлінь юстиції, органів міліції тощо) вони повинні укласти відповідний місцевий (районний, міський, районний у місті) список.

      «Законодавець встановив, що почати складання списків треба заздалегідь, з 1 серпня, — пояснює у телефонному коментарі «УМ» заступник голови Печерської райдержадміністрації Києва Костянтин Будник. — До 1 жовтня ми мусимо закінчити роботу. Далі піде уточнення списків».

      Окрім кількісних (тобто часових) покращень, новий закон передбачає якісні. Одне з них — контроль над «заготівлею» списків. Буква нового закону встановлює, що державний нагляд за дотриманням порядку складання списків здійснюють Кабінет Міністрів та Центральна виборча комісія, а громадський — контрольні групи. До останніх на центральному та регіональному рівнях входять по одному представнику від партій (блоків), які мають у парламенті свої фракції. Вони отримають можливість перевіряти ті списки, що їх підготують робочі групи при органах влади. Інший рівень контролю над реєстром виборців здійснюватимуть самі люди. Передбачено, що список буде доступний для загального ознайомлення. Кінцевий, уточнений та виправлений список має підписати голова села, селища, міста або районної ради в місті. Тобто особа з виборною, а не «призначеною» посадою.

      Усе це, звичайно, добре. Проте є одне велике «але». Закон іще не вступив у дію: його ще не підписав Президент, він не був опублікований. Найближчим часом мине термін, відведений Президентові для реакції на закон — або він його підпише, або (що, чесно кажучи, сумнівно) ветує. З одного боку, така затримка гальмує створення робочих груп з підготовки списків. А з іншого — чому ж у тому випадку, якщо закон ще не набрав чинності, чиновники з Печерської райадміністрації активно взялися за роботу над списками? «Вступив закон чи не вступив в дію — це одне, — пояснює «УМ» Костянтин Будник. — Але навіть якщо відштовхуватися від норм старого закону, то нам, як не крути, все одно доведеться складати списки. Ми вирішили почати цю роботу заздалегідь».

      Нічого поганого в тому, що списки почали складати ще до вступу в дію закону, не бачить і народний депутат Юрій Ключковський. «Робота почалася, — зазначив у телефонній розмові з «УМ» пан Ключковський. — Чому це може бути погано? Це добре. Так чи інакше ці списки мусять бути складені. На попередніх виборах вони укладались в останні дні, поспіхом і з відповідними наслідками». Юрій Богданович сподівається, що Президент підпише закон і каже, що ця процедурна затримка не вплине на якість підготовки списків. «Затримка — це проблема кількох тижнів, — каже народний депутат. — А оскільки ми маємо півроку, то, думаю, з підготовкою списків проблем не буде».

      Активність тих чиновників, які вже зараз приступили до формування списків, підтримує і голова Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович. Керівник прес-служби ЦВК Зоя Шарикова переповіла «УМ» позицію пана Давидовича, яку він висловив у інтерв'ю «5-му каналу». «Він позитивно відзначив те, що ця робота вже розпочалася», — розповіла пані Шарикова. За її словами, пан Давидович також висловив сподівання, що найближчим часом Кабінет Міністрів прийме постанову і дасть відповідні «спискові» доручення органам влади на місцях. «Він сподівається, — каже керівник прес-служби ЦВК, — що при цих органах буде створено відповідні відділи, до них залучать професійних фахівців, які складатимуть реальні списки, а не подадуть старі, трошки їх підправивши. Ярослав Давидович очікує, що в серпні розпочнеться підготовча робота, а десь у вересні вона набере обертів. Але поки що урядова постанова ще не прийнята. Після її схвалення про списки можна буде говорити більш детально».

      Отже, маховик запущено. До ідеї складати список іще влітку долучилася законодавча, виконавча влада, а також «профільний» орган — Центральна виборча комісія. Центрвиборчкомівці сподіваються, що процедура, прописана в наразі «неінавгурованому» законі, дозволить максимально наблизити списки до реальності. В Юрія Ключковського погляди іще далекоглядніші. На його думку, ті списки, які будуть використані на парламентських виборах наступного року, згодом можна буде залучити для створення реєстру виборців — системи, про яку в Україні давно говорять, однак ніяк не можуть запровадити. Вона дозволила б уникнути тієї метушливості, яка в нас спостерігається зі списками кожних виборів, а також зменшила б імовірність фальсифікацій (наприклад, через «відкріпників» або «мертві душі»). «Ми розраховуємо, що ті списки стануть надійною базою для створення такого реєстру», — підкреслив у коментарі «УМ» пан Ключковський.