Завуальований баланс

      Газовий серіал триває, а експерти цього ринку мало-помалу стають детективами з примусу. Цей серіал, як і раніше, містить у собі так само багато запитань, як і інтриг. Розраховуватися за російський газ чи ні — питанння так не стоїть. Але в яку копійку стане російське голубе паливо для українців, поки що не береться говорити жоден експерт. З одного боку, є контракт, укладений на період до 2009 року. З іншого — недавня заява шефа «Газпрому» Олексія Міллера про те, що концерн має намір з 2006 року збільшити ціну газу для країн СНД і Балтії до рівня світової — 160 доларів за тисячу кубометрів.

Старі гріхи в газовий рай не пускають

      Марно було сподіватися, що керівництво «Газпрому» зробило цю заяву лише для годиться, аби трохи помуштрувати українських партнерів на тлі їхнiх активних переговорів щодо постачання «альтернативного» туркменського газу. Російська сторона цiлком серйозно  запропонувала внести зміни у щорічний міжурядовий протокол, який визначає вартість транзиту, ціну та обсяги газу, що зараховуються як оплата за транзит, а також обсяги транспортування середньоазіатського газу в Україну. Про це офіційно повідомили в НАК «Нафтогаз України». Тепер усе залежатиме від дій урядів, вважають експерти. Принаймні українську сторону влаштовують існуючі умови оплати, на чому не раз наголошувала Прем'єр Юлія Тимошенко. Між іншим, дешеві енергоносії є тими ласощами, якими вона намагалася привабити в Україну іноземних інвесторів під час міні-Давосу.

      Можливо, й не варто було леді Ю. так уже відверто, вголос говорити про це на всю залу Українського дому, тому що такі слова могли зіграти злий жарт з покупцями дешевого газу. А можливо, вже й зіграли. Майже двотижнева напруга навколо російського газу обсягом 7, 8 мільярда кубометрів, який нібито зник з українських підземних сховищ, певно, стала чимось на зразок психічної атаки для оновленого керівництва НАК «Нафтогаз України». Проте звичайний виїзд представників ЗМІ на місце зберігання цього палива, з камерами і мікрофонами, допоміг з'ясувати, що воно дійсно є у сховищах, а його власник — ВАТ «Газпром» — може ним розпорядитися. Зокрема, за словами керівника НАК Олексія Івченка, 1,75 мільярда кубометрів голубого палива буде передано за рішенням «Газпрому» його покупцеві — концерну «РосУкрЕнерго» — впродовж жовтня-грудня цього року, стільки ж — у січні-березні наступного і 1,8 мільярда кубометрів — у жовтні-грудні 2006 року. Решту ж 2,55 мільярда кубометрів, як зазначив пан Івченко, буде зараховано як плату за транзит додаткових обсягів газу, що повністю задовольняє українську сторону.

      Про цілковите врегулювання проблеми тоді ж повідомив і «Газпром». І дай Боже до цієї теми ніколи не повертатися. Тим паче що проблема виникла з вини попереднього керівництва «Нафтогазу України», яке забирало для продажу газ із підземних сховищ і не закачувало назад відповідні обсяги. Принаймні так пояснив незручне для обох сторін з'ясування справжнього стану речей сам пан Івченко на брифінгу по приїзді з Москви. Отже, тим самим, хотів він того чи ні, керівник «Нафтогазу України» визнав, що з розрахунками не все було прозоро. Платити ж за гріхи старої влади довелося йому.

      Була провина чи ні, а свій слід ця історія залишила. Можливо, з-поміж іншого, вона спричинила невизначеність ситуації з цінами на газ. Пан Івченко досі не знає, чи буде в наступному році при розрахунках iз «Газпромом» діяти формула 50 доларів за тисячу кубометров при ставці транзитного тарифу 1,9 долара за транспортування. Проте цю формулу включено у варіант протоколу на 2006 рiк, який підготували предстаники НАК у рамках міжурядової угоди між Росією та Україною. Протокол, за словами глави «Нафтогазу», передали представникам «Газпрому», а ті, у свою чергу, представили свій варіант протоколу з корективами. На підставі цих документів підготували протокол розбіжностей, який передано до Кабміну, а остаточно це питання мають погодити на рівні урядів обох країн.

А оригіналів-то й не бачили

      Війна заяв при втаємничених оригіналах тривала майже місяць.Так чи інакше, а в уряді все-таки дуже занервували, коли у червні виявили дефіцит газу обсягом у вісім мільярдів кубометрів. У зв'язку з цим уряд навіть підняв руку на «найсвятіше» — реекспорт газу, що дозволило зекономити 2,8 мільярда кубометрів до кінця року. Міністерство економіки з 24 червня цього року призупинило надання дозволів Національній акціонерній компанії продавати голубе паливо за кордон «до укладення контрактів на постачання газу в Україну за мінімальними цінами в обсягах, які б повністю задовольнили потреби внутрішнього ринку». Тоді ж голова НАК дав слово до 1 липня укласти контракти на закупівлю додаткових восьми мільярдів кубометрів газу.

      На початок липня Олексій Івченко й справді вже мав кілька козирів у кишені й продовжував твердити, що на світові ціни на природний газ для наших споживачів ми не перейдемо, принаймні до кінця цього року. І безумовним підтвердженням цього став  укладений з Туркменістаном контракт про закупівлю газу в 2005—2006 роках в обсязі 37—40 мільярдів кубометрів на рік за ціною 44 долари за тисячу кубометрів. Крім того, відбулися переговори про закупівлю, починаючи з 2007 року, до 60 мільярдів кубометрів газу на рік терміном на 25 років. Днями Туркменбаші знову підтвердив намір підписати цей контракт сторіччя під час свого візиту до України, який заплановано на вересень цього року.

      Однак цього виявилося недостатньо, щоб негайно розв'язати проблему паливного дефіциту, коли росіяни оголосили про «зникнення» їхніх 7,8 мільярда кубометрів голубого палива. Коли минулої неділі ця інтрига вичерпала себе, заступник голови правління «Газпрому», генеральний директор ВАТ «Газекспорт» Олександр Медведєв подав цю новину так, що всі зрозуміли: лише тепер завдяки зарахуванню газу й збільшенню транзиту Україна зможе вирішити проблему дефіциту свого паливного балансу. Іншою приємною новиною було те, що, за словами в.о. правління компанії Олександра Ананенкова, «Україна підтвердила, що готова продовжувати взаємодію на цивілізованих принципах, які грунтуються на безумовному і своєчасному виконанні зобов'язань». Щоправда, з цієї заяви не зрозуміло, якими будуть розрахунки з «Газпромом» у наступному році. Зате фраза щодо застосування ринкових цін таки з'явилася, коли йшлося про фірму-посередницю — «РосУкрЕнерго». Це вона має сплатити «Газпрому» близько 800 мільйонів доларів за російський газ, що зберігається у підземних сховищах України.

      Восьмимільярдну головоломку вирішили, а водночас за «Нафтогазом» значаться два контракти, укладені в розпал скандалу в пожежному порядку. Ідеться про закупівлю додаткових 11 мільярдів кубометрів голубого палива в російських же компаній — «Транс Нафта» та «РосУкрЕнерго». 13 липня «Нафтогаз України» повинен був надати Кабінету Міністрів оригінали контрактів на постачання цього голубого палива, на чому акцентував увагу представників ЗМІ міністр економіки Сергій Терьохін після закінчення засідання Кабміну, на якому заслуховувався звіт НАК «Нафтогаз України» за перше півріччя 2005 року. «В уряду немає нормативного підтвердження щодо закупівлі додаткових обсягів газу», — наголосив міністр. Однак саме 13 липня Кабмін прийняв заяву стосовно співпраці з парламентом — і таким чином перемкнув увагу з газового питання на політичні. Щоправда, напередодні телеглядачі «5-го каналу» дізналися, що НАК домовився придбати голубе паливо в «Транс Нафті» за ціною 58 доларів за тисячу кубометрів. А повернувшись із Москви, Олексій Івченко назвав ціну голубого палива, яке виторгував у компанії «РосУкрЕнерго», — 5 мільярдів кубометрів природного газу, за його словами, буде придбано за ціною не вище 63 доларів за тисячу кубометрів. Утім може викликати подив те, що лише місяць тому голова СБУ Олександр Турчинов заявив, що саме «РосУкрЕнерго», що є  посередником між Туркменістаном і Україною, припустилося серйозних зловживань.