Нижче «п'ятірки» оцінки не треба

14.07.2005
Нижче «п'ятірки» оцінки не треба

Сергій Терьохін. (Фото Олексія ІВАНОВА.)

      Про ймовірність перегляду макроекономічних показників заговорили  ще минулого місяця. Пов'язували це з можливим викривленням звітності про обсяг ВВП за минулий рік унаслідок зарахування до нього неіснуючого експорту. Голоси лунали з цього приводу з Мінфіну та СБУ. Зацікавило це питання й фінансових аналітиків, зокрема з Національного банку України, але поки що відповіді на нього в уряді, швидше за все, немає.

 

      Зростання української промисловості у першому півріччі становило 5 відсотків, про що повідомив на брифінгу міністр економіки Сергій Терьохін. Отож зрозуміло, чому все частіше експерти висловлюються на користь зниження планки, яку було поставлено в бюджеті-2005 щодо темпів економічного розвитку. Принаймні такий висновок випливає з недавньої заяви Президента Віктора Ющенка стосовно макроекономічних «маяків» року. Позавчорашній брифінг пана Терьохіна  підтвердив це припущення. За словами міністра, доведеться переглянути прогноз темпів зростання економіки  з 8, 2 відсотка до меншого показника. Що ж до інфляції, то прогноз зберігається на рівні 9, 8 відсотка, якщо вимірювати її з грудня до грудня. При цьому головний економіст країни додав, що у липні-серпні в Україні очікується дефляція — процес, зворотний щодо інфляції.

      Як пояснив міністр, економічний розвиток пригальмовують кілька чинників. Насамперед, це надмірна соціалізація бюджету. Наслідки цього, за словами міністра, економіка відчуватиме три найближчі роки, враховуючи, що сьогодні 90 відсотків бюджету — це невиробниче споживання. Крім того, негативно на  виробництві позначається ситуація щодо енергоносіїв, а також «колапс» на ринку металу. Світову тенденцію до згортання цього сегмента економіки пан Терьохін проілюстрував на такому прикладі: США запроваджує квоти на виробництво металургійної продукції.

      З-поміж інших уповільнила темпи виробництва видобувна галузь — упав попит на вугілля, переважно коксівне, і знизився видобуток власного газу через недостатні капіталовкладення. Водночас різко пішла вгору легка, харчова і переробна промисловість. Економічне зростання по регіонах становить досить пістряву картину. Незвично спринтерськими темпами відбувається приріст виробництва у Хмельницькій, а також у Криму і Волинській областi (відповідно, 30, 18 і 16 відсотків). Столиця виглядає на цьому тлі не вельми яскраво — 15, 2 відсотка. Зазнало падіння виробництво на Донеччині —  мінус 7, 4 відсотка. У Мінекономіки це пояснюють тим, що обігові кошти вивели за межі регіону, до того ж, гірше продається вугілля. Львівщина теж «у мінусі» (2, 3 відсотка), що виглядає досить дивно з огляду на  попередні зразкові звіти.

      Україна ухвалила достатню кількість законів для вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), заявив журналістам міністр економіки. З-поміж них найголовніші стосуються  захисту інтелектуальної власності та запровадження митних тарифів на сільськогосподарську продукцію, а також на більш ніж 10 тисяч товарних позицій, зокрема щодо електротехнічних товарів. Тим самим розв'язано два cкладних питання у відносинах зі США,  що стосуються згаданих товарів. Наприкінці минулого тижня відбулося проміжне засідання робочої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ, і результати цієї зустрічі, як запевнив міністр, є дуже успішними. Чергове засідання робочої групи  заплановано на осінь.

      Чи встигнуть народні депутати до цього часу розглянути і прийняти решту законів у вересні-жовтні, поза сумнівом, стане питанням передвиборчих торгів.  Особливо принциповим є прийняття двох із цих документів — щодо вивізного (експортного) мита на відходи та брухт кольорових металів та щодо змін до Закону «Про банки і банківську діяльність», відповідно до яких дозволяється відкривати філії іноземних банків на території України. Ці законопроекти прийнято у першому читанні. Сергій Терьохін наполягатиме, аби Верховна Рада розпочала свою наступну, восьму, сесію, з цих та ще 19 законів, які, за його словами, становлять меншу частину вимог, але також є важливими. Тобто, якщо їх не схвалять в остаточній редакції або ж узагалі проігнорують,  це не вплине на питання прийому України до СОТ.

      Уряд  привчається працювати за новими реаліями: прийняв понад шістдесят постанов на виконання згаданих законів і видав розпорядження про створення Національного центру з обробки торгової інформації. Утім усе ще залишаються непідписаними шість двосторонніх протоколів, які необхідно узгодити для вступу до СОТ, з-поміж них — протоколи з Японією, Китаєм, Австралією та США, причому з деякими країнами ще не залагоджено певні дискусійні питання. Скажімо, наскільки успішно відбудеться зближення  позицій української та японської сторін, багато в чому залежить від  результатів майбутнього візиту Президента Віктора Ющенка в цю країну. А Австралія  має жорсткі позиції  щодо такої товарної позиції, як цукор, — відкрив карти пан Терьохін.  

      Насправді ж уряд не так уже й спокійно ставиться до переліку  неприйнятих або ж, швидше, провалених законопроектів щодо вступу до СОТ. Один  із них  — «Про державне регулювання виробництва та обігу цукру», яким скасовують експортні квоти. Якби Верховна Рада ухвалила цей документ, то в уряду б з'явився інструмент впливу на ринок цукру. Тобто стало б можливим проводити  інтервенції на ринку цієї сільгосппродукції й імпорт допоміг би  швидко розв'язати проблему  «солодкого» дефіциту. Адже лише впродовж останнього місяця цукор в Україні подорожчав на 15 відсотків і , як свідчить Сергій Терьохін,  коштує майже на третину дорожче, ніж у Швейцарії. А тепер, унаслідок упертого блокування цього рішення з боку міністра аграрної політики Олександра Баранівського та парламентського лобі, уряд, як мінімум, до вересня позбавлено можливості виявити будь-яку ініціативу для врегулювання обігу цукру. Це при тому, що, за інформацією Сергія Терьохіна, 30 тисяч тонн цієї продукції, які були в Держрезерву, вже продано. Така ситуація, вважає міністр економіки, вигідна шістьом операторам на ринку цукру, які, за його словами, штучно притримували його в обсязі 250 тисяч тонн. «Хтось повинен буде відповісти за цю ситуацію, — підсумував Сергій Терьохін. — Якщо не вистачає економічного розуму, то повинно вистачити політичної волі». Утім, як повідомило позавчора агентство УНІАН, Держрезерв може реалізувати ще 20 тисяч тонн цукру за планом оновлення запасів.