Права людей чи олігархів?

09.07.2005
Права людей чи олігархів?

Наразi омбудсман переймається захистом прав нової опозицiї. (Фото з архiву Нiни КАРПАЧОВОЇ.)

      За нової влади українці почали більше скаржитися правозахисникам на порушення їхнiх прав та свобод. Про це повідомила під час свого щорічного звіту в парламенті омбудсман Ніна Карпачова. Однак на запитання «УМ», чи свідчить збільшення скарг про погіршення ситуації в Україні щодо порушення прав громадян, головна правозахисниця країни не змогла відповісти однозначно. «І так, й інакше. На жаль, ці порушення тривають, як і при попередній владі. Але вони загострилися стосовно окремих регіонів ще більше, зокрема стосовно тих, хто займав іншу політичну позицію», — сказала Карпачова, яка останнім часом усе активніше заявляє про політичні переслідування в Україні.

      Власне, розділ на цю тему був одним з найбільших під час її річного звіту з парламентської трибуни. Однак особливого резонансу доповідь омбудсмана серед нардепів не викликала (навіть серед опозиціонерів, для яких кричущі факти порушення прав українців мали б стати бальзамом на душу). Як відомо, всі народні обранці зараз заклопотані лише питанням СОТ. Відповідно, звіт Карпачової в середу переносили три рази. Уповноваженій Верховної Ради із прав людини одразу пригадався 2000 рік, коли основну увагу нардепів від її річної доповіді переманили на себе плівки Мельниченка, які якраз у цей день оприлюднили.

      За майже п'ять років Карпачова і далі б'є на сполох, до чого, в принципі, зобов'язують її функціональні обов'язки. «До категорії бідності можна віднести не менше 70 відсотків населення України..., підвищення пенсій зводиться нанівець зростанням цін на товари та послуги..., бідність породила в Україні глибоку демографічну кризу..., практика застосування тортур у місцях позбавлення волі триває і не має тенденції до зменшення..., в Україні так і не припинились побиття, пограбування, залякування, арешти та судові переслідування журналістів..., третина звернень до мене стосуються прав громадян на справедливий суд..., в Україні присутні ознаки поліцейської держави..., брутально порушуються конституційні права людини на життя, гідність, свободу та особисту недоторканність..., основним порушником прав та свобод громадян є держава», — такими були основні тези обурень Ніни Карпачової.

      Однак, за результатами її звіту важко було об'єктивно порівнювати ситуацію в країні за нової та старої влади. Адже доповідала вона за рік, тобто і за той період, коли в Україні ще був Кучма. Єдине, що закцентувала омбудсман увагу на динаміці збільшення політичних переслідувань, особливо в перші три місяці після приходу нової влади. Загалом за останній рік, у порівнянні з її минулорічним звітом, кількість звернень громадян до неї на тему політичного переслідування збільшилася в дев'ять разів. Також у шість разів більше до Карпачової почали надходити скарги щодо порушень особистих прав. Зате за останній рік зменшилося з 67 до 50 відсотків заяв щодо порушення цивільного права громадян.

      На запитання «УМ», за яким критерієм омбудсман визначає, де є політичне переслідування, а де звичайне намагання покарати за порушення закону, Карпачова чітко не змогла відповісти. Вона зазначила, що у спадщину від старої влади новій передалися ознаки поліцейської держави, зокрема зловживання судовими та правоохоронними органами репресивними функціями. «Там, де можна людину не затримувати і не арештовувати, обов'язково намагаються це зробити», — додає вона. Щодо резонансних справ, зокрема Колесникова та Різака, то омбудсман теж не знає, чи вбачає вона там ознаки політичних репресій. Уповноважена з прав людини нагадала, що арешт цих людей відбувся «з брутальним порушенням» прав і свобод людини та з приниженням честі й гідності. «Це щодо конкретних фактів арештів. А чи є тут політичні ознаки чи ні, то саме життя нам дасть відповідь. Судів [над цими людьми] ще не було», — додала Ніна Карпачова.

      Водночас найбільшим болем для омбудсмана є судова система України та робота правоохоронних органів. Щодо останніх, то особливу увагу вона приділяє темі тортур над ув'язненими. Щоб покращити ситуацію, на її думку, потрібно розширити межі допуску в місця позбавлення волі осіб, які б проводили відповідні перевірки, зокрема, це мають бути мобільні групи для «візитів без попереджень». Щоб отримати такий допуск, за словами Карпачової, потрібно приєднатися до Конвенції ООН проти тортур. Відповідне подання до Віктора Ющенка вона вже зробила.

      Для покращення ситуації в судовій системі, на думку Карпачової, потрібно запроваджувати колегіальний розгляд справ у місцевих та інших судах, а призначення суддів має проводитися на конкурсній основі, у жодному випадку їх не мають обирати на довічно.

      Загалом звіт уповноваженої Верховної Ради з прав людини умістився аж на 525 сторінках спеціально виданої книги. Звичайно, в парламенті вона зачитувала лише основні її тези. І щиро порадила усім прочитати іншу книгу (в три рази тоншу), видану її відомством, а саме: рекомендації ООН щодо доповідей України у сфері дотримання прав людини. «Я таку книгу подарувала Вікторові Ющенку. Він мене запитав, що з нею робити і як її читати. Я відповіла: «Сідаєте в машину і гортаєте. Їдете до дітей — читайте про порушення прав дітей. Їдете ще кудись — читаєте по іншій проблемі», — розповідає омбудсмен.

      До слова, у цей же час під приміщенням омбудсмена відбувався пікет, організований батьківською організацією «Порятунок». Батьки засуджених, переважно довічно, скаржилися на застосування тортур до їхніх дітей у в'язниці. Як зазначила «УМ» одна з учасниць акції, ці люди так і не отримали допомоги від Карпачової. Інший чоловік заявив, що Карпачова займається лише проблемами олігархів. Відповідно, напередодні пікетувальники написали лист до керівництва країни з вимогою замінити українського омбудсмана.

      Роботою Карпочової не всi задоволенi i в парламентi, адже фракцiї «Нашої України» та БЮТ позавчора фактично в повному складi не пiдтримали її звiт. I хоча вiн таки був схвалений 227 голосами «за», очевидно, що претензiї до її роботи з боку влади ще виникатимуть.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>