Для початку нагадаю читачеві старий анекдот: у числі інших звинувачень недоброзичливці заявили Рабиновичу, що в нього дочка — повія. «Але в мене немає дочки!» — вигукнув Рабинович. «А от це уже ваші проблеми», — відповіли недоброзичливці.
А тепер — до справи. Останнім часом керівництво приватного консорціуму ЄДАПС розгорнуло інформаційну війну проти Державного підприємства з випуску цінних паперів «Поліграфічний комбінат «Україна». Вичерпавши всі доступні засоби боротьби, ЄДАПС звинуватив нового директора комбінату Сергія Кияниченка (з яким, до слова, нова влада уклала контракт на управління держпідприємством після Указу Президента № 457 від 10 березня ц.р. «Про внесення змін у Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон і визнання такими, що втратили силу дії, деяких указів Президента України») у подвійному громадянстві, у наявності у нього американського паспорта і ще в доброму десятку «гріховних» провин. Додавши при цьому, — треба думати, для підкріплення аргументації, — що адвокати концерну подали на Кияниченка позов до американського суду.

Першими кризу в цукровій галузі відчули споживачі. На власних гаманцях, коли на базарах та в магазинах побачили ціни — 5,10 та 5,20 гривень за кілограм, тоді як ще наприкінці травня його можна було придбати за 3,90. Тепер про солодку кризу заговорили й цукрові заводи: сподіваючись на підтримку депутатів, у вівторок вони пікетували парламент із вимогою не завозити цукор-сирець із-за кордону. Повні мішки цукру перед стінами Верховної Ради демонстрували, що солодкий продукт в Україні є.