З академіком Олексiєм Чуйком Юрій Усенко (справа) міркував, як ефективніше використовувати хімію поверхні у лікуванні людей. (Фото з архіву Олени Філіппової.)
Професор, доктор медичних і технічних наук, член-кореспондент Академії технологічних наук України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, президент Першого всесоюзного конгресу пульмонологів — це тільки малий перелік усіх «титулів», які здобув цей невгамовний чоловік протягом свого життя. У середу Юрієві Усенку виповнилося б 67 років.
Колеги пригадують, що він був надзвичайно вимогливим. «Юрій Дмитрович? Це був генератор ідей, — говорить Олена Бражник, лікар відділення пульмонологічного центру, створеного Юрієм Усенком. — Це людина, яка весь час змушувала нас щось вигадувати, робити, на що ми часто не мали ні сил, ні бажання. Але він нас «штовхав», і, зрештою, щось виходило!».
Вимогливим Юрій Дмитрович був не тільки до своїх підлеглих, а й до себе. Як пригадує лікар Степан Атаманчук, улітку керівник клініки відправляв усіх підлеглих у відпустку, пульмонологічне відділення зачиняли на ремонт, але сам він і не думав залишати бойовий пост: «Він не міг у відпустці висидіти, приходив на роботу, наглядав за ремонтом і приймав хворих».
«Він завжди був гарною людиною, а замолоду так просто не можна було очей від нього відвести. І дуже доброзичливий у спілкуванні, — розповідає Олена Філіппова, завідуюча відділенням. — І завжди питав нас, чи не треба чимось допомогти? Всіх медсестер, деякі з них і сьогодні у нас працюють, одразу наділяв гуртожитком, завдяки чому вони всі зараз мають житло. Мамам допомагав влаштовувати дітей у дитсадок, що за радянських часів було дуже важко».
Ще розповідають, що кожному придбанню у відділення Юрій Дмитрович радів так, неначе собі додому щось купив... А ще — ніколи не боявся казати те, що думав, через що мав багато як друзів, так і ворогів...
Юрій Усенко був патріотом України, мріяв наблизити медицину до пацієнта. «Чим він мене підкупив, то це своєю україноспрямованістю, — пригадує знайомий, якому в 80-х доводилося лікуватись в Усенка. — Він мене якось спитав, що я знаю про Степана Руданського? Ну я й кажу про його мистецькі здобутки. «Ні, він, перш за все, був прекрасним лікарем», — сказав тоді Юрій Дмитрович.
Юрій Усенко одним із перших в Україні почав виконувати бронхоскопію — досліджувати дихальні шляхи за допомогою металевої трубки з оптичним пристроєм. Подейкують, що перший бронхоскоп цьому ентузіастові пульмонології просто подарували після наукової виставки.
Він написав перший в Україні довідник пульмонолога — у співавторстві з В. Молотковим.
Професор також закликав якомога обережніше використовувати антибактеріальну терапію, аби антибіотики не зашкодили пацієнтові.
Юрій Усенко помер 8 січня цього року. В останні роки його цікавила сорбентна терапія — він активно співпрацював з академіком Олексієм Чуйком над використанням сорбентів у лікуванні захворювань бронхо-легеневої системи людини. А ще його цікавили можливості води у лікуванні хворого: мовляв, якщо людина на 80 відсотків складається з води, то, можливо, можна подолати хворобу, просто змінивши склад води? Та, на жаль, смерть завадила здійснити плани. Вічна пам'ять!
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
