Сушись, травичко, велика й маленька

28.05.2005
Сушись, травичко, велика й маленька

        У лікаря є три помічники: слово, рослина і ніж, говорить стародавня мудрість. Запропонована читачам «України молодої» стаття — про одного з помічників лікаря, про лікарські рослини. Останнім часом, незважаючи на успіхи хімії в синтезі ліків як у нас, так і за кордоном, зростає тенденція широкого вжитку в медицині природних речовин. Лікарські рослини та препарати з них набувають усе більшої популярності. Проте попит на лікарську рослинну сировину забезпечується не повністю. А тому багато людей прагнуть самостiйно забезпечити себе необхідними травами. Для того щоб бажаючі змогли заготувати для себе і своєї сім'ї необхідні лікарські рослини, потрібно самостiйно вміти впізнавати ці рослини «в обличчя».

 

      Але знайти лікарські рослини — це лише половина справи. Щоб використати їх як ліки, потрібно знати не тільки, як і коли (мається на увазі ступінь  вегетативного зростання) їх збирати, а також як їх висушувати, щоб вони не втратили лікувальної дії, де і як зберігати готову для виготовлення фітозборів рослинну сировину. Активно діючі речовини утворюються і накопичуються в лікарських рослинах у певний період їх вегетативного розвитку, а тому збирання проводиться в чітко визначений час. Надземна частина багатьох лікарських рослин накопичує максимальну кількість активних речовин у період цвітіння.

      Плоди найбільшу кількість лікувальних речовин акумулюють у період повного дозрівання. Так, плоди шипшини збирають дозрілими, але не м'якими, коли вони розчавлюються легко пальцями, а тоді, коли вони ще пружні. Чим світліший колір плода шипшини — тим більший у ньому вміст вітаміну С.

      Кору збирають у період руху соку.

      Корені й кореневища викопують або ж ранньої весни (до того, як почне набирати ріст стебло рослини), або ж восени, після того, коли соки зi стебла перейдуть у корені й кореневища, а стебло почне в'янути.

      Бруньки заготовляють ранньою весною, коли вони набрякли, але ще не пішли в ріст.

      Усі надземні частини рослин збирають у гарну суху погоду, бо при змочуванні їх росою або дощем сушіння  буде тривалішим, а це призведе до посилення руйнівної сили ферментів і ушкодження діючих лікувальних речовин. Підземні частини лікарських рослин викопують у будь-яку погоду, бо перед сушінням їх усе одно миють, розрізають на невеликі частини для кращого сушіння.

      Запізнілий або передчасний збір рослин, сушіння в вологому або погано провітрюваному приміщенні так само можуть зіпсувати сировину. Перед сушінням рослинну сировину треба відсортувати, видалити випадково взяті частини інших рослин, частини цієї ж рослини,  не передбаченi заготовкою (наприклад, листя в квітковій сировині), а також бурі, в'ялі й ушкоджені частини рослини разом із бур'яном. Процес сушіння зібраних лікарських рослин є дуже важливим періодом в отриманні повноцінної сировини. Є декілька варіантів сушіння лікарських рослин. Перший — це повітряно-тіньове сушіння. Воно відбувається у добре провітрюваних приміщеннях або ж на горищах, на марлевих гамаках, підвішених до крокв. У хорошу погоду — на відкритому повітрі, але в тіні, під навісами, і на вітрі. Так можна сушити траву, листя, цвіт. Другий — це повітряно-сонячне сушіння. Воно застосовується для коренів і кореневищ, які мають дубильні речовини, алкалоїди, а також для соковитих плодів. На сонці сировина підв'ялюється, а деяка сушиться до готовності. Підв'ялені корені й кореневища можна досушувати на горищі або ж при тепловій сушці з примусовим підігрівом. Третій — це теплове сушіння з примусовим підігрівом і вентиляцією для виходу із сушарки теплого, насиченого вологою, повітря. У таких сушарках температура сушіння регулюється, і тому вона є оптимальна для всіх видів лікарської рослинної сировини. Трави, листя, квітки, коріння, кореневища і цибулини сушать при температурі 50—60оС, плоди й насіння — при температурі 70—90 градусів, а сировину з вмістом ефірних олій — при 35—40 градусах. Сухі плоди й насіння втрачають вологу ще до обмолоту, і їм майже не потрібне сушіння. Якщо є потреба, то їх досушують на відкритому повітрі (на ніч забирають) або ж у приміщенні. Бруньки необхідно сушити дуже обережно, тривалий час і в прохолодному сухому приміщенні, тому що в теплі вони швидко розкриваються. При заготівлі лікарських рослин їх треба зрізати ножем, ножицями, а не зривати, щоб не вирвати з корінням усю рослину, а також залишати незрізаними декілька розквітлих рослин на 1 кв. м для розведення насінням.

      Тим людям, кому притаманна незвично збільшена чутливість до деяких рослин, що виявляється алергією на квітковий пилок, необхідно уникати зустрічі з такими рослинами-алергенами, як первоцвіт весняний (примула), амброзія, айстри, нагідки, троянди, тюльпани, тютюн. Не зачіпайте руками невідомі вам трави, не тріть немитими руками очі. Не куштуйте невідомі вам трави на смак, бо навіть красива рослина може бути дуже отруйною. Часто отруйні трави мають неприємний запах.

      Остерігайтесь таких рослин, як вех ядовитий, болиголов плямистий, вовчеягідник звичайний, ясенець голостовпчиковий, аконіти, дурман звичайний, чемериця Лобеля, паслін чорний, блекота чорна, вороняче око звичайне, огірок-пирскач пружний (скажений огірок), ряст тощо. Важливо не плутати дрік красильний з отруйним дроком етнеським. Остерігайтеся місць, де росте багато кущів багна болотяного. Там же часто росте і журавлина, яку ви захочете назбирати. Це дуже небезпечно. Особливо в тиху, сонячну і спекотну погоду. Багно тоді активно виділяє велику кількість летких з'єднань ефірних олій, від яких ви можете втратити свідомість (я особисто на таких ділянках перебував дуже мало часу і поспішав скоріше їх залишити, при цьому вдихаючи повітря через тканинну пов'язку). Стережіться також отруйних змій, кліщів, приблудних собак, диких кабанів. Серед лісів і полів зустрічаються лисиці, які можуть хворіти на сказ, вовки, яких можна переплутати з бродячими собаками. У мене був випадок, коли в полі я погнався за нічийним цуценям вівчарки (я так думав), і, тікаючи від мене, воно вивело мене на своїх батьків — дорослих вовків. Ми дивилися один одному у вічі. Те, що я залишився живим, — Божа воля.

      Наостанок  дам збирачам трав ще кілька важливих порад. Вітамін Д виробляється в шкірі під дією сонячного проміння (бажано ультрафіолетового). Цей процес називається фотосинтезом і є основним постачальником цього вітаміну в організмі. Відомо, що вітамін Д бере активну участь в обміні кальцію і його надлишок може спричинити і сприяти утворенню і формуванню камінців у нирках. Тому тим людям, у кого є передумови для виникнення сечокам'яної хвороби, і тим, у кого вона вже є, необхідно дозувати перебування на сонці й не зловживати засмагою. Дуже важливо виконувати водно-питний режим, особливо у спеку. Для створення в організмі депо вільної рідини, необхідно вранці випити достатню кількість чаю, води тощо (не менше 0,5 літра). Вдень, коли спека найбільша, необхідно пити часто, але малими порціями. При збільшеному потовиділенні, а також при важкій фізичній праці пиття води необхідно збільшити, але при цьому важливо відновити втрату солей, виведених з організму. Також важливо, перебуваючи на сонцi, не перегріти організм і не втратити при цьому свідомість. Для цього потрібно періодично перебувати в тіні, понижуючи цим перегрів організму. Бажаю вам безпечного, вдалого пошуку лікарських дикорослих рослин і органічного злиття з нашою другою матір'ю — природою.

Андрій ШЕВЧУК,

лікар-фітотерапевт.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>