Долаючи простір і час

24.05.2005
Долаючи простір і час

Юрій Філіппов.

      Ідеться про професора українського походження Миколу Корпана, який останнi десять рокiв працює у віденській клініці «Рудольфінерхаус». У недавньому інтерв'ю «Україні молодій» (номер за 24 березня цього року) наш знаменитий земляк згадав про своє плідне співробітництво з директором розташованого у Дніпропетровську Інституту гастроентерології Академії медичних наук України, доктором медичних наук, професором Юрієм Філіпповим. Тепер уже можна сказати, що воно вилилося у подію світового значення. Щойно отриманий Корпаном та Філіпповим у співавторстві патент був одночасно зареєстрований у 96 країнах нашої планети. Українська медицина за свою історію подібного не знала. Від такої звістки справді перехоплює подих. Тому я поспішив до одного з безпосередніх винуватців небаченої події Юрія Філіппова.

 

Дивуються і німці, і японці...

      — Юрію Олександровичу, йдеться про сенсацію світового масштабу. Чи справді можна висловлюватися так гучно?

      — Саме так. Уперше в історії українські медики отримали патент, одночасно зареєстрований у 96 країнах світу. Його авторами є я та професор Корпан. Можете про це написати без будь-яких застережень. Хоча я, звісно, розумію, що багато людей на планеті таку звістку сприймуть з недовірою...

      — Спершу розкриємо карти. Про що йдеться у вашому патенті?

      — Повна його назва — «Діагностика фізіологічного та патологічного стану організму людини». Сама процедура визнання легковажною не здається. Якщо ви висуваєте цікаву пропозицію, що має важливе значення для наукової та практичної медицини, то звертаєтеся до головного відділу патентознавців Європи. Він розташований саме в Австрії. Державна патентна установа цiєї країни вважається найконсервативнішою, найвимогливішою щодо видачі патентів.

      Отож нам довелося пройти всю процедуру, згідно з існуючими жорсткими вимогами. Два роки чекали тільки патенту австрійського. З професором Корпаном, починаючи з 2000 року, маємо лише спiльнi наукові розробки — спільні, як і публікації в академічних виданнях, статті, виступи на міжнародних конгресах. До патенту ж європейського і взагалі довелося пройти шлях довжиною п'ять років.

      Цей винахід супроводжувався створенням цілої низки апаратів. Одні були розроблені безпосередньо в нашому інституті спільно з радіофізиками Дніпропетровщини. Це — «Магнітер—1» та «Магнітер—2», за допомогою яких можна діагностувати різноманітні захворювання людини за її активними бiологiчними точками. Інші апарати були створені у Віденському iнституті кріохірургії, де працює професор Корпан. А появою деяких доводиться завдячувати інженерній думці киян.

      Свій патент ми показали і міністру охорони здоров'я, і українському уряду. Бо він є нашою національною гордістю.

      — Наявність такого патенту тепер дозволяє вам лікувати людей у різних точках світу?

      — Так, ми можемо консультувати та приймати пацієнтів у багатьох країнах. До речі, відразу після того, як ми отримали патент, нас із професором Корпаном запросили виступити з програмними доповідями на V Міжнародному конгресі з діагностики раку шлунка у Римі два роки тому. Це теж маємо за велику честь. Бо зазвичай представникам нашої країни дозволяють виступати лише зі стендовими доповідями.

      Із професором Корпаном ми виступали й на Нобелівському міжнародному конгресі у Москві влiтку 2002 року. Зважаючи на новизну питання, нам надали для доповіді по півтори години. Таких «порушень» регламенту, як правило, там не дозволяють.

      Також ми отримали офіційне запрошення з Німеччини провести у тамтешніх університетах консультативні прийоми за новітньою методикою. Не відгукнутися на нього не могли. У кількох великих містах за присутності німецьких фахівців ми прийняли декілька десятків чоловік.

      У Німеччині ми часто бували й раніше. А під час останньої поїздки восени минулого року нас слухала аудиторія понад 300 чоловік. Перед цим професор Корпан на прохання німців у своїй австрійській клініці оперував дуже складного хворого, якому діагностували рак пiдшлункової залози з множинними метастазами у печінку. Його супроводжував сам оберартц-хiрург (старший лiкар-фахiвець) країни, за плечима якого — понад 30 років стажу. Операція тривала близько 6 годин і завершилася успішно. Зрештою, оберартцхірург визнав, що такого блискучого виконання за всю свою багату практику він ще не зустрічав. Корпан — видатний хірург, який оперував у багатьох країнах, а нещодавно врятував життя досить відомій людині зі США.

      Отож такі зарубіжні поїздки продовжуватимемо й надалі. Зокрема, вже навіть отримали чотири запрошення від прискіпливих японців.

«Роз'єднувати сіамських близнят з Ірану ми не порадили б ніколи»

      — Тепер розберемося, власне, з інформаційним полем. Чи справді можливості діагностики за ним настільки всеохопні?

      — У монографії «Невідкладна гастроентерологія», що побачила світ минулого року, були опубліковані найновіші дані про те, як за інформаційним полем можна прогнозувати життя та здоров'я людини, — чи в зоні стихійного лиха, чи у космічному польоті, чи під час операції...

      Варто згадати хоча б такий приклад. Не так давно світ сколихнули повідомлення про двох уже дорослих жінок — сіамських близнят з Ірану, які зрослися головами. Зрештою, медики вирішили їх роз'єднати шляхом оперативного втручання в Індонезії. Іран для цього виділив мільйон доларів. А ми відразу сказали всім, кому могли: якщо операція завершиться успішно, то залишаємо медицину назавжди. Бо невтішний підсумок побачили за інформаційним полем. Жінки померли відразу ж після операції, що тривала 14,5 години. Роз'єднати судини і дати самостійне кровопостачання кожній з них неможливо. Свого часу я, коли ще працював хірургом, намагався врятувати молодого чоловіка, який дістав травму задньої черепної ямки. Однак нічого з того не вийшло.

      Чи згадайте про недавнє цунамі у країнах Азії. Генеральний секретар ООН Кофі Анан, побувавши там, заявив, що подібного жаху iз загибеллю майже 300 тисяч людей він ще не бачив. Наші ж розробки дозволяють це передбачити. Група патофізіологів дасть вам вичерпну інформацію, чи варто їхати до тієї чи іншої прекрасної країни, навіть за півроку. Це робиться за лічені хвилини з математичною точністю. Практично не можна передбачити цунамі, землетрус чи вибух метану в шахті, але унебезпечити від них людей реально! І це — стовідсоткова заслуга українських учених.

      Тому ми будемо повідомляти всьому світові, що кожна людина має можливість і право передбачити власну долю. Щодо цього дотепер не можу забути про одну сумну подію — ваша газета про неї писала. Це коли просто на східцях Собору Паризької Богоматері помер мій приятель з Дніпродзержинська (Дніпропетровської області. — Ред.), прекрасний лікар-стоматолог і поет Валентин Бурхан. Варто було всього-навсього звернутися до нас. Бо ми б йому сказали: шановний, тобі їхати до Франції не можна...

Рак можна побачити... наперед

      — Ви згадали про тяжкі захворювання на кшталт раку. Чи можливо за інформаційним полем такій недузі запобігти?

      — Якщо говорити про рак, то люди зазвичай звертаються по допомогу не на початкових його стадіях. Радикальна операція у такому випадку може подовжити життя лише на декілька років. Тому ми з професором Корпаном доводимо, що наша методика дозволяє безпомилково визначити ранню, доклінічну, стадію раку, на якій його вилікувати ще можливо. Навіть скажу більше: майбутнє захворювання можемо передбачити у новонародженої дитини. Теж із математичною точністю.

      Багатьом у подібне також важко повірити. Однак зважте на те, що визнаний світом патент без достовірного клінічного матеріалу, величезних доказів отримати неможливо. Тому з кожним місяцем наші розробки набиратимуть силу. Приміром, нещодавно зателефонували з Японії. Прохали зробити дистанційну діагностику 52-річному чоловікові. Тільки не дивуйтеся — ми поглянули на його інформаційне поле за допомогою звичайної фізичної рамки, відомої протягом мільйонів років. Завдяки їй знаходили і трупи, і корисні копалини, і ріки, і озера... Отож японцям повідомили, що у їхнього пацієнта четверта стадія раку, якому вже 3,5 року. Звісно, за такої ситуації врятувати людину практично неможливо. Проте вони вирішили поїхати на операцію до Московського iнституту нейрохірургії. Наше сумне передбачення, на жаль, справдилося...

      Не так давно нас терміново кликали приїхати до Америки. Допомоги потребував 46-річний пацієнт з Ямайки. У нього — запущена стадія раку шлунка, за висновком американських хірургів, людині залишилося жити два місяці. Звісно, у поїздці ми не побачили сенсу. Бо нам під силу подовжити людині життя ще місяців на два за допомогою цитостатиків. Це — найновіші препарати нашої розробки, які гальмують розвиток ракових клітин. Тут ми теж є чи не єдиними людьми на планеті, котрі без хіміо- та променевої терапії можуть прибрати найстрашніше для ракового хворого — біль.

      Звісно ж, немало трапляється випадків і приємних. У тій же Росії про наш метод написали в одному з авторитетних журналів. І коли звідти зателефонували з проханням підтвердити діагноз — рак 2—3-ї стадії, виставлений московськими онкологами, фахівцями досвідченими і талановитими, відомій людині, колишньому керівникові металургійної промисловості Радянського Союзу, то ми констатували протилежне. Дуже делікатно, акуратно, коректно повідомили, що страшного захворювання у цього пацієнта не було й близько. Спершу він навіть сам не повірив — наполіг на додаткових обстеженнях. Після них страшний діагноз було виключено повністю.

Наполеон помер не від отруєння

      — Ви казали, що за допомогою вашого методу можна навіть підтвердити діагноз тієї чи іншої історичної особистості, що давно померла...

      — Так, це правда. Тут у нас теж є практичний досвід. І знаєте, щодо кого? Луї Бонапарта Наполеона. Так, так, не дивуйтеся. Відома московська телеведуча Катерина Андреєва повідомила як сенсацію те, що французькі вчені за допомогою найновітніших методів довели справжню причину смерті Наполеона — рак шлунка, а не отруєння, як вважалося донедавна. Ми це перевірили за інформаційним полем. Дійсно, французькі вчені не помилилися. Але, на відміну від них, ми можемо назвати місяць і рік, коли Наполеона спіткала біда. Інформаційне поле не зникає у часі й просторі — воно існує мільярди років.

      — Ваш метод, мабуть, виник не на пустому місці. Звідки він бере своє коріння?

      — Щодо цього мені хочеться згадати видатного німецького лікаря Роберта Фолля. Він відкрив багато точок на тілі людини, що несуть певну інформацію. Отож можу засвідчити, що методику Фолля ми лише взяли до уваги. До речі, з ним самим намагалися зустрітися, але не вдалося. Тому мусили звернутися до тібетської та китайської медицини. Протягом п'яти років на цю тему переклали багато книг. І своїми власними зусиллями знайшли бiоточки, за якими можна діагностувати ту ж ранню стадію раку та інші небезпечні захворювання. Повірте — до цього я дiйшов після 44 років наполегливої праці, адже безперервно практикую ще з 1960-го.

      — Цікаво знати, а скільки часу займає сам процес діагностики за інформаційним полем?

      — Усього-на-всього  4—5 хвилин. Цього часу цілком достатньо для того, щоб ми записали до вашої історії хвороби щось на кшталт: ракового захворювання у вас немає і у найближчі 10—20 років не буде. Патент дозволяє нам із професором Корпаном діагностувати по телефону без будь-яких застережень. Тут нас цікавить тільки інформаційне поле людини. Хоча, звісно, краще знати її вік, ім'я та прізвище: так легше зорієнтуватися щодо небезпечних захворювань. А це, погодьмося, нова епоха у діагностиці.

      Ті ж японці нещодавно неабияк дивувалися. Вони попрохали подивитися на відстані свого співвітчизника. А потім не могли нічого збагнути. Як ви, мовляв, можете визначити у цієї людини рак, коли таких пацiєнтiв по Японії, не виключено, й тисяча знайдеться? А я відповідаю: «Нехай їх буде і мільйон. Ми ж дивимося інформаційне поле саме тієї людини, яку ви маєте на увазі. Зі свого чіпа у мобільному телефоні я виходжу на ваш і набираю код Токіо. Ось і весь секрет».

       Чимало наочних прикладів для розуміння суті інформаційного поля можна почерпнути з тієї ж живої природи. Як, приміром, кіт, що загубився, може пройти тисячі кілометрів і знайти свого господаря? Звісно, за інформаційним полем.

      — І надалі на інформаційне поле дивитиметеся за допомогою рамки?

      — Рамку використовуватимемо доти, доки не з'являться відповідні прилади. Передавачем є будь-яка людина, а от приймачем далеко не кожен. З іншого ж боку, нашу методику може освоїти будь-хто, у кого сильне енергетичне, біологічне поле. Одними з перших на планеті ми його сфотографували. І тепер маємо знімок того самого біологічного поля, що супроводжує людину протягом усього її життя. Це ще більше засвідчує новизну, унікальність досягнення українських учених.

      — Важко стриматися від запитання делікатного: скільки коштує для пересічного громадянина ваш діагноз?

      — Жодної копійки. Єдине — просимо оплатити поштові послуги. І все.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>