«Рівень радіонуклідів у травах чітко контролюється, починаючи з трагічного 1986 року. Першою цим зайнялася Ленінградська інспекція (ще за часів СРСР), згодом, протягом початку 90-х років цей процес було дещо послаблено, що спричинило появу на ринку неефективних лікарських трав. На щастя, згодом контроль значно посилили — на території кожного солідного підприємства було створено спеціальні лабораторії з обладнанням, яке визначає екологічну безпечність сировини. Спеціальний прилад визначає рівень радіонуклідів за 10—15 хвилин. Хоча ми все ж таки намагаємось завозити сировину з екологічно чистих регіонів — приміром Західної України та Криму», — розповів Сергій Добровольський, головний інженер ЗАТ «Ліктрави».
За його словами, варто посилити контроль за невеличкими приватними підприємствами, які виробляють продукцію під невинною назвою «фіточай». Саме фіточаї не проходять лабораторних дослідів, лише експертизу. Замість помітки «Радіологічний контроль гарантовано», ви можете побачити на упаковці такого чаю позначку «ТУ» — і низку цифр. Тим часом контроль технічних умов виробникові пройти значно легше, ніж радіологічний.
Крім того, як правило, ці чаї не дають лікувального ефекту. «На поличках будь-якої аптеки ви, мабуть, помічали чаї, які нібито лікують від конкретного захворювання: «протиракові», «проти серцево-судинних захворювань» і т. iн. — так це просто абсурд, — каже Сергій Добровольський. — У даному випадку порушуються не лише професійні, а й морально-етичні норми, адже відомо, що фіточаї можуть виступати лише як оздоровчо-профілактичні препарати у лікуванні таких серйозних хвороб, але в жодному випадку не усунуть захворювання».
Сергій Добровольський розповів, що на українському ринку заготівлі трав також є свої нюанси. Існує у Вінницькій області таке містечко Бершадь. Саме тут розташовано стихійний ринок сировини, сюди приїжджають закордонні закупівельники лікарських трав. Через цей ринок проходить близько 300 тонн сировини за рік.
Що найцікавіше, через кордон лікарські рослини перевозять, як звичайне... сіно. Адже сіно митом не обкладають! Врешті-решт, українські підприємства закуповують ту саму траву за кордоном, але в 1,5-2 рази дорожче. Наші західні сусіди лише розводять руками від здивування, а ми завозимо лікарські трави (ту саму ромашку) з Єгипту, Польщі, Македонії. Екзотично, але геть не економічно...
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
