Україна піднялась на десять сходинок у світовому «Індексі сприйняття корупції» за 2018 рік. Проте серед сусідніх держав займає найгіршу позицію.
Складає та оприлюднює рейтинг міжнародна антикорупційна організація Transparency International. Ключовим показником індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу.
Таким чином, мінімальна оцінка, яку може отримати країна, — 0 балів означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна 100 балів свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Дослідження оцінює корупцію лише в державному секторі.
«Україна дещо покращила свої показники. Її результат — 32 бали та 120-те місце серед 180 країн. Таким чином, Україна здобула ще 2 бали та піднялася на 10 місць (результат за 2017 рік — 30 балів, 130-те місце)», — йдеться у дослідженні.
Проте з-поміж своїх сусідів Україна змогла обійти лише Російську Федерацію (28 балів, 138-ме місце). Натомість решта мають вищі оцінки: Польща — 60, Словаччина — 50, Румунія — 47, Угорщина — 46, Білорусь — 44, Молдова — 33 бали.
Найбільшу кількість балів у рейтингу, а отже, й найменший рівень корупції мають Данія, Нова Зеландія, Фінляндія, Сінгапур, Швеція, Швейцарія, Норвегія, Нідерланди, Канада, Люксембург, Німеччина та Велика Британія. Ці країні отримали понад 80 балів.
«Якщо ситуація з корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж саму Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадянське суспільство давно готове подвоїти зусилля на цьому шляху», — зазначив виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
Перевагами, які допомогли країні піднятися в рейтингу, стало те, що у 2018 році Україна ухвалила законодавство про створення Антикорупційного суду, але його повноцінний запуск перенесено на 2019 рік.
Проте, незважаючи на малооптимістичні позиції країни у світовому рейтингу, Громадська рада експертів не полишає сил відібрати до Антикорупційного суду лише чесних і найкращих. Від моменту відбору експерти вже забракували 40% кандидатів до новоствореного Антикорупційного суду. Конкурс не пройшли 42 з 113 потенційних суддів.
Співбесіди до Вищого антикорупційного суду продовжуються, а семеро з тих, у кому експерти сумнівалися, змогли переконати їх та кваліфікаційну комісію у своїй порядності та професіоналізмі.
Експертка у судовій системі та керівник проектів громадської організації «Фундації DEJURE» Ірина Шиба запевняє, що такий процес є необхідністю з метою обрати найкращих, а не «відсіяти» поганих:
«Судовій владі в Україні не довіряють. І це факт. Зокрема, через численні порушення прав людини в часи Майдану, непотизм та корупцію. ГРМЕ не пропустила далі тих кандидатів, які не змогли спростувати обґрунтований сумнів щодо їхніх рішень, діяльності, поведінки. На співбесідах кандидати могли давати пояснення щодо походження цінного майна чи причин недекларування останнього, і декому вдалось усе обґрунтувати та пояснити, відповісти на питання, які експерти ставили під сумнів. Тому критерії для відбору встановлено дуже високо».
71 кандидатові ще належить пройти співбесіду з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, після чого комісія визначить переможців конкурсу. Всього до Вищого антикорупційного суду планують набрати 39 суддів, з яких 12 — в Апеляційну палату.
