Притримаємо до зими: експерти не радять зараз обмінювати долари

Минулого тижня дорожчала не тільки гривня. Подібні процеси почали відбуватися в решті країн колишнього СРСР. Наприклад, у Казахстані курс долара за тиждень знизився з 374 до 353 тенге, або на 5,5%. Зростання спостерігалося у російського і білоруського рубля.

 

«Якщо дивитися на ситуацію ще ширше, з точки зору валют країн з економікою, що розвивається, то і там ситуація глобально поліпшується після серпневого падіння. Це пов’язано з тим, що низка центробанків, наприклад, у Туреччині і Росії, підняла ключові ставки, а ще один генератор глобальної нестабільності — Аргентина — отримав від МВФ обіцянку екстреної допомоги», — сказав старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.

 

На думку експертів, стримувати девальвацію гривні буде очікування відновлення співпраці з МВФ. Позитивне рішення щодо виділення кредитних коштів зніме спекулятивний тиск на національну валюту. Утім, якщо Фонд не поспішатиме, то нічого хорошого українську валюту не чекатиме. 

 

«Я вважаю, що курс буде практично таким же, як і у вересні. Триватимуть коливання, уповільнена девальвація, але якихось істотних потрясінь очікувати не варто. Долара по 30 не буде однозначно, а й по 25 — теж не варто очікувати. Може, побачимо 28,5, потім 28,9», — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

 

«Зростання цін на нафту на зовнішніх ринках, за яким підуть зростання цін на вугілля і газ, провокує потреби в додатковому імпорті, а значить, матиме місце подорожчання долара. Але ці ж процеси породжують і зворотні: зростання цін на агропродукцію і продукцію металургії. Значить, Україна може отримати додаткову експортну виручку від цих товарів, що матиме стабілізуючий вплив на гривню», — погоджується з ним економічний експерт Борис Кушнірук.

Існують також суто внутрішні причини, іноді адміністративні, які також мають вплив на динаміку гривні. «Коли Мінфін буде розміщувати облігації, відразу гривня буде девальвувати... Як тільки емісія закінчилася — пішла ревальвація», — продовжує Кушнірук. Олександр Охріменко пояснив останнє валютне коливання саме цією причиною. «Нещодавно Мінфін розмістив облігації, і ми побачили девальвацію. Зараз він припинив їх випуск — і сталася невелика ревальвація», — говорить Олександр Охріменко.

 

А тому, на думку експертів, роль державних інститутів у забезпеченні стабільного курсу гривні є значно вищою, ніж заведено вважати. «Необхідно підняти ціни на газ, а також ухвалити узгоджений з Міжнародним валютним фондом Держбюджет на 2019 рік. Після ухвалення збалансованого бюджету доволі оптимістично виглядає перехід у наступному році на нову програму співпраці з МВФ, яка може зняти спекулятивні ризики на весь рік виборів», — сказав Андрій Шевчишин, старший аналітик Forex Club в Україні.

 

Підтримку гривні, за його словами, нададуть інтервенції НБУ, висока облікова ставка й активізація абсорбування гривневої ліквідності через інструменти боргового ринку. «У вересні ринок отримав курс на 28,5 грн. за долар, І, ймовірно, регулятор втримає цей рівень у жовтні. Нижня межа діапазону перебуватиме на рівні 28 грн. за долар. Ця відмітка у вересні виявилася доволі потужною, і ринок, попри доволі оптимістичні очікування із приводу перемовин з МВФ, так і не зміг її подолати», — додає він. 

 

Негативно на гривні, за словами Шевчишина, відіб’ється закупівля енергоресурсів для опалювального періоду на тлі підвищення цін на газ і нафту, а також зростаючий попит на валюту з боку населення. «Ризики для гривні пов’язані і з глобальними тенденціями — зміцненням долара США проти світових валют на тлі жорсткої політики Федеральної резервної системи Америки й очікуваннями підвищення облікової ставки в грудні. Це тягне за собою відтік капіталу з ринків, що розвиваються, а також тисне на валюти розвинених країн. У результаті девальвації локальних валют український експорт стане неконкурентним, гривня буде слабшати», — прогнозує експерт.

 

Додасть негативу і торговельна війна між США і Китаєм, яка вже призвела до гальмування глобальної торговельної активності і падіння цін на сировину, крім нафти. У зв’язку з цим знижуються валютні надходження від українських експортерів і збільшується дисбаланс ринку.