«Де було мало України — там сьогодні чобіт окупанта»: у Києві зібралися україністи з усього світу

27.06.2018
«Де було мало України — там сьогодні чобіт окупанта»: у Києві зібралися україністи з усього світу

IX Міжнародний конгрес україністів (фото: Maya Klishchevska / Facebook)

У Києві розпочав роботу IX Міжнародний конгрес україністів. Півтисячі вчених, із них — понад 80 із-за кордону, прибули на це поважне зібрання.
 
Упродовж трьох днів вони дискутуватимуть на тему української історії, мови, літератури, релігії та інших актуальних питань нашої ідентифікації. 
 
«Я сьогодні з особливим хвилюванням прибув на цей конгрес, тому що пригадую 1989 рік, коли в Неаполі ми, вчені від України та українських діаспор, організували Міжнародну асоціацію україністів, — каже «УМ» академік Микола Жулинський. — Це було перше єднання науковців України материкової та зарубіжжя. Уявіть собі, які імена — Юрій Шевельов, Ігор Шевченко, Іван Фізер. Саме ці та інші відомі вчені й започаткували потужну наукову дискусію довкола України. Це була можливість поділитися своїм знаннями одне з одним та розповісти про Україну світові». 
 
Тоді, на початку 90-х, коли Україна себе тільки відкривала світові, було вкрай важливо заявити про себе міжнародній спільноті, пояснити — хто ми, чиїх батьків і що можемо привнести у світову цивілізацію. Проте сьогодні це питання аж ніяк не втратило своєї актуальності.
 
«Сьогодні місія конгресу — зібрати на цьому майданчику україністів з усього світу, тому що україністика та українознавчі студії — це саме те, що допомагає утверджуватися нашій нації, яка сьогодні переживає дуже складні часи, коли мусить у центрі Європи захищати свою незалежність, — каже міністр освіти і науки Лілія Гриневич. — Адже україністика на різних етапах становлення нашої країни фактично була тим джерелом, яке пропагувало світові й пояснювало, що таке українська нація, її мова і культура. В умовах гібридної війни, яка полягає у величезній кількості сфальсифікованої інформації, ми маємо розповідати про себе світові. Посилаючись на авторитетну думку науковців-україністів, громадяни інших країн матимуть більш адекватну оцінку України як держави». 
 
  ...Гортаю програму конгресу. Ярослав Яцьків, Максим Стріха, Володимир Сергійчук, архієпископ Євстратій (Зоря), Сергій Тримбач, Володимир Ушкалов і десятки інших авторитетних імен...
 
Здається, жоден відомий науковець не лишився осторонь цієї події. Теми, які порушуватимуть учені, стосуються найрізноматніших аспектів української культури та історії.
 
Починаючи від проблеми пошуку авторства «Слова о полку Ігоревім» і закінчуючи прецедентами отримання Томосу про церковну самостійність іншими державами (конгрес працюватиме за тематичними секціями). Здається, весь Київ у ці дні перетворився на велику наукову студію, яка генеруватиме нові думки та ідеї.
 
І не тільки для світу, а й для нас самих. Віце-прем’єр iз гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, звертаючись до учасників конгресу, цілком слушно зазначив: «Ваша робота, спрямована на те, щоб українці пізнали самих себе, давно (з 2014 року принаймні) перестала бути суто науковою роботою. Це робота, спрямована на зміцнення національної безпеки України. Бо там, де було мало України, мало української мови, зараз — чобіт російського окупанта».