Минув рік, як у червні 2017 року ЄС надав українцям право на безвізові поїздки до Шенгенської зони.
І хоча за цей час мільйони українців отримали необхідні для подорожей біометричні паспорти, проте настільки ж масового безвізового паломництва українців до ЄС не сталось, констатує Бі-Бі-Сі.
«Біометрика»: черг нема
У квітні 2017 року, коли українці тільки починали усвідомлювати реальність безвізового режиму, на руках було трохи більше трьох мільйонів біометричних паспортів.
Найбільший ажіотаж з отриманням біометричних паспортів спричинив сам «безвіз»: улітку 2017-го до паспортних столів вишикувалися довжелезні черги, а щоб отримати документ, доводилося чекати не менше кількох місяців.
Як повідомили Бі-Бі-Сі Ньюс Україна у міграційній службі, станом на 31 травня 2018 року вже 8,5 мільйонів українців отримали біометричні паспорти. У 2017-му був найбільший пік видачі — близько 4 мільйонів.
У 2018-му видали ще два мільйони. Нині ажіотаж на «біометрику» спав: паспорт можна отримати за три тижні.
Проте звіти прикордонників про виїзд українців до ЄС за «безвізовий рік» яскраво свідчать, що значна частина людей, які вистояли у черзі за паспортом, так ним і не скористались.
У Держприкордонслужбі зазначають, що за рік українці скористались безвізом 517 тисяч разів. І це кількість в’їздів, а не людей. Тому реальна цифра тих, кому «безвіз» відчинив двері в Європу, може бути значно меншою.
Більшість же українців їздили до ЄС за старими правилами. Загалом з червня 2017-го по червень 2018-го українці їздили до ЄС 19,5 мільйона разів, і з них близько 4 мільйонів — за біометричними паспортами, але з чинною візою.
Поступово термін дії цих віз закінчується і безвізових подорожніх ставатиме все більше. Та й громадська організація «Європа без бар’єрів», спираючись на дані ЄС, порахувала, що у 2017 році, коли півроку діяв «безвіз», кількість запитів від українців на візи скоротилась удвічі — з 1,4 мільйона до 720 тисяч.
Туроператори раді, заробітчани теж
У туристичній сфері також швидко помітили зміни від введення безвізового режиму для українців з ЄС.
«За рік після початку безвізового режиму зростання туристичного потоку у європейські країни становило 7-8%», — розповів Бі-Бі-Сі Ньюс Україна голова Української асоціації туроператорів Євген Голубаха.
За його словами, «безвіз» спростив можливості продажу турів. Раніше через необхідність оформлення візи продажі закривали десь за 10 днів до поїздки.
А зараз продають до останнього дня. Має значення також те, що не треба платити за візу. Втім, втративши доходи від оформлення віз турфірми підняли ціни на суміжні послуги, як-то оформлення медичного страхування. Інколи навіть вдвічі, в чому мали змогу переконатися співробітники «УМ».
Але далеко не лише туристи користуються принадами безвізового режиму. Навіть український уряд визнав, що безвізовий режим сприяє трудовій міграції з України.
Формально безвізове перебування в країнах ЄС не дає права на офіційне працевлаштування.
Проте, як з’ясувала Бі-Бі-Сі Ньюс Україна у дослідженні польського ринку праці, місцева влада знайшла спосіб, як легально працевлаштовувати українців. Це ж підтверджують польські ЗМІ. Безвізовий режим дає право перебувати у Шенгенській зоні впродовж 90 днів протягом кожних півроку.
Щоб легально влаштуватися на короткострокову чи сезонну роботу в Польщі, українцям не потрібно отримувати спеціальну робочу візу, а можна заїхати по «безвізу» і працювати в країні три місяці.
На практиці це призвело до того, що тисячі українців, які раніше і не замислювалися про поїздки на Захід, оформили собі «безвізові» паспорти та перейшли на режим «три місяці роботи — три місяці вдома». А хтось в’їжджає до країн ЄС за «безвізом», знаходить там роботу, а потім отримує постійну робочу візу.
За таких обставин постає питання: чи не заберуть в України «безвіз»?
«Упродовж року безвізового режиму українці дотримувалися законодавства і не становили загрози масової, безладної міграції в європейські країни, — вважає виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. — У 2017 році були затримані майже 32 тисячі неврегульованих українських мігрантів, але при цьому 24 тисячі з них повернулися. Це 12%, а критичним прийнято вважати зростання на 50%».
