Зовсім доступна гривня: чому національна валюта почала зміцнюватися

Станом на вчорашній день Національний банк зміцнив офіційний курс гривні до долара на 4 копійки, встановивши його на 12 червня на рівні 26,09 гривні. Офіційний курс гривні до євро встановлений на рівні 30,76 гривні, за десять російських рублів дають 4,1851 гривні.

 

«Ми вже давно відійшли від фіксованого курсу. Курс зараз визначає не Національний банк, а ринок. Уряд використовує при складанні бюджету ті чи інші технічні, розрахункові показники, однак кон’юнктура ринку їх реалізації може і не сприяти. Якщо імпорт і експорт сьогодні формують інший курс, ніж закладено в бюджеті, ми в це втручатися не можемо, — пояснив сприятливу тенденцію голова Національного банку Яків Смолій. — Ми тільки стежимо, щоб коливань великих не було, адже вони збільшують невизначеність в економіці й заважають бізнесу і населенню приймати довгострокові рішення. Ось це і є найбільша об’єктивність». 

 

Як каже голова НБУ, вони постійно присутні на міжбанківському ринку. Тобто купують чи продають гривню. Із початку року регулятор поповнив наші валютні резерви на 1,2 млрд. грн. Які було закуплено на цьому ж міжбанківському ринку. 

 

«Ми приблизно орієнтуємося, який у нас обсяг пропозиції валюти і попиту на неї, і виходимо з того, що повинні нарощувати резерви, але одночасно і не повинні заважати ринку визначати курс гривні, який відповідає стану економіки. Ми всі вже бачили, до чого призводить підтримання курсу гривні на штучному рівні, відірваному від економічних реалій, — до накопичення дисбалансів і криз», — наголосив Смолій.

 

За його словами, Нацбанк може короткостроково вирівняти тенденцію за допомогою тиску на курс гривні і задовольнити Прем’єр-міністра.

 

«Але навіщо? Це рішення не вбереже нас від повторення ситуації через певний час. В НБУ, якщо ми утримаємо його незалежність, керівництво повинно приходити на сім років і працювати на тривалу перспективу. Ми не можемо зациклюватися на короткостроковій ситуації і не можемо дозволити собі «одноразові» рішення, які не вирішують суті проблеми», — резюмував Яків Смолій.

Як зазначають експерти, тримати нашу рідну валюту на плаву допомагають не тільки експортери, навіть при високому попиті та високих цінах на метали, руди, зернові.

 

Сприяють позитивному процесу і пересічні українці, які нинішньої весни активно продають долари... Так, у травні чистий продаж готівкової іноземної валюти населенням через банківську систему становив 350,6 мільйона доларів. Варто зазначити, що в цю суму не увійшли нелегальні «обмінки», які нині все ж продовжують залишатися популярними. 

 

Згідно з даними НБУ, за минулий місяць банки купили у населення готівкової валюти на 1,074 млрд. доларів, встановивши рекорд із 2015 року, а продали їм валюти на 723,3 млн. доларів: рекордний показник із грудня 2017 року.

 

З початку нинішнього наші співвітчизники продали через банки валюти на суму, еквіваленту 966 млн. доларів. Переважна кількість — 771,1 млн. доларів — була номінована в американській валюті, решта —  в євро та інших грошових одиницях.

 

Іншими словами, на українському валютному ринку зростає пропозиція валюти при одночасному зниженні попиту на неї. Тобто, йдеться про сприятливу тенденцію для курсоутворення.

 

«Зміцнення курсу гривні, яке спостерігається з січня, свідчить, що на ринку домінують сприятливі фактори, під впливом яких... на міжбанківському ринку зростала пропозиція валюти з боку клієнтів при зниженні попиту на неї», — сказав Яків Смолій. 

Тим часом Національний банк та Міні­стерство економічного розвитку і торгівлі очікують, що наприкінці нинішнього року курс гривні наблизиться до показника 30 гривень. А вже у 2019 році, як свідчать дані консенсус-прогнозу, становитиме 30,5 грн. за один американський долар. На тлі сьогоднішньої тенденції у подібні перспективи віриться важко, але економісти застерігають, що існує чимало небезпек для курсу нашої національної валюти: як усередині країни, так і за її межами. Одним із найгостріших викликів для нашої держави є пік валютних платежів, які нам доведеться здійснити упродовж 2019-20 років. І наш успіх тут значною мірою залежить від результативності співпраці з МВФ.

 

Після гучної відставки міністра фінансів Олександра Данилюка цей процес, що і раніше відбувався доволі непросто, отримав додаткові фактори гальмування. Українська влада робить вигляд, що ситуація перебуває під контролем і жодні відставки їй не загрожують. 

 

Національний банк очікує отримання чергового траншу в сумі близько 2 млрд. доларів у нинішньому, 2018, році.  У Нацбанку повідомили, що незалежно від того, хто є підписантом програми співпраці з МВФ, зобов’язання за програмою бере на себе Україна. Для Фонду ж головне, щоб країна дотримувалася умов програми. 

 

Оптимізм демонструє і Міністерство фінансів, очікуючи отримання п’ятого траншу від Міжнародного валютного фонду до осенi нинішнього року. Виконувач обов’язків міністра фінансів України Оксана Маркарова, та сама, що очолила Мінфін після відставки свого колишнього боса Олександра Данилюка, відзначила: ведуться перемовини щодо цін на газ для населення. «І  Міністерство фінансів розраховує, що це питання буде вирішене найближчим часом», — сказала чиновниця.

 

«Чим швидше ми отримаємо транш, тим краще. Це доводить, що ми просуваємося по нашій програмі реформ, це дуже хороший сигнал для інвесторів», — додала вона. Маркарова також наголосила на важливості співпраці з МВФ: «Дуже важливо, щоб ми були в програмі. Ми не розглядаємо варіантів, в яких співпраця з Фондом припиниться», — сказала вона.

Національний банк, утiм, не поділяє оптимізму пані Маркарової. І таки готує план дій на випадок зриву співпраці України з МВФ.

 

«Коли у нас запитували, що ви будете робити, якщо не буде програми співпраці з МВФ, ми озвучили, що у нас вже є кілька опрацьованих альтернативних сценаріїв і навіть продумані критерії, за якими ми будемо впроваджувати ті чи інші заходи в разі настання тієї або іншої ситуації», — пояснив голова НБУ Яків Смолій.

 

Утiм деталізувати цей план дій Смолій відмовився, заявивши, що це «внутрішні напрацювання».

 

Утім експерти зазначають: йдеться про можливе посилення валютних обмежень. До якого регулятор буде змушений вдатися у час Х.

 

«Ми сподіваємося, що співпраця з Фондом триватиме, і нам не доведеться їх застосовувати, але ми про це відкрито говоримо: у нас є критерії, в разі реалізації яких нам доведеться перейти до більш жорсткої монетарної політики і навіть, у крайньому випадку, розглянути можливість введення валютних обмежень», — підтвердив Смолій. 

 

А ТИМ ЧАСОМ...