Вони мають знати, що не забуті: стартував марафон написання листів політв’язням Кремля

23.03.2018

Десятки львівських школярів прийшли до музею «Територія терору», аби написати послання бранцям Кремля. Захід проводився у рамках благодійної програми «Допоможи політв’язням», організованої львівськими закладами культури для підтримки ГО «Об’єднання родичів бранців Кремля» та Благодійного фонду «Родичі бранців Кремля».
 
Акція є надзвичайно актуальною в реаліях сьогодення, адже за ґратами перебувають  близько 70 політичних в’язнів, які за власні погляди і переконання були заарештовані за сфабрикованими кримінальними звинуваченнями.
 
Серед них — кримські татари Руслан Зейтулаєв, Енвер Бекіров, Ремзі Меметов, Ферат Сайфуллаєв та інші.
 
Список також доповнюють українці Олег Сенцов, Павло Гриб, Роман Сущенко, Станіслав Клих. Чи не кожного дня вони відчувають на собі колосальний фізичний і моральний тиск, зазнають жахливих тортур. Хлопці опираються тиску, проте їм потрібна активна моральна підтримка. 
 
«Дуже важливо тим людям не дати втратити надію. Вони мають розуміти, що вони політв’язні та їхня боротьба є недаремною. Люди, які читатимуть ці листи, розумітимуть, що вони не забуті», — розповів радник міністра закордонних справ України, колишній політв’язень РФ Юрій Яценко.
 
Він три останніх роки акцентовано займається звільненням політв’язнів і зауважує, що бранцям доволі мало пишуть листів. Тому разом із керівниками музею «Територія терору» вирішив організувати тематичний марафон.
 
За перший день організатори зібрали кількадесят листів підтримки. Їх учасники кинули до спеціальної скриньки.
 
Проте, аби послання дійшло до адресата, організатори провели майстер-клас, на якому розповідали, як правильно скомпонувати листа, аби він пройшов російську цензуру.
 
Правила прості: текст повинен бути політично нейтральним і написаним російською мовою.
 
Незважаючи на цензуру, охочих долучитися до марафону було вдосталь, чи не найбільше завітало учнів. Школярів надихнула історія львівського хлопця, що восени 2016 року надіслав свого листа політв’язневі Ахтемові Чийгозу.
 
Тоді Богдан написав кілька рядків підтримки незаконно засудженому кримськотатарському активісту і навіть не був упевнений, що той отримає послання. Проте лист таки дійшов і у надважкий для політв’язня час надав йому сили духу і віри в нашу перемогу.