У президенти — патріота,

21.03.2018

Упродовж рокiв незалежності нашої держави суспільство ніяк не може відшукати у багатомільйонній державі особистості, яка б зуміла повести народ до світлого майбутнього, зате добровольців правити багатством держави — хоч відбавляй.
 
До виборів Президента — ще далеко, а низка претендентів уже вважає себе переможцем на головну посаду країни.
 
Нещодавно прочитав у вашій газеті статтю «Принцеса цирку» — дуже цікавий матеріал. І справді, вибори в нашій державі перетворюються на цирк.
 
А ще в одній підсумковій передачі на «1+1» побачив цілий віночок претендентів на президентське крісло. Похідним строєм — усі в президенти.
 
Бідна Україна, ніхто не хоче садити картоплю, пасти корів, вирощувати свиней — тільки владу подавай.
 
Навіщо працювати фізично, коли можна, не працюючи, отримувати захмарну зарплату, крім того, можна нагло і безкарно красти.
 
Один із телеканалів оприлюднив зарплату, яку отримує Генеральний прокурор. Якщо порахувати місячний дохід пана Луценка, то видно, що пересічному пенсіонеру потрібно з десять років, аби зрівнятися з його доходом. Люди добрі, що відбувається?
 
Як запитує мій товариш по військовій службі, також ветеран Збройних сил, а чим усі бажаючі балотуватися у президенти відзначились за чверть століття незалежності України?
 
На пам’ять приходить 1991 рік, коли в нашій молодій державі проживало понад 52 млн. громадян, економіка в той період була значно кращою, порівнюючи з іншими республіками СРСР.
 
А зараз населення скоротилося майже до рівня Угорщини, яка сьогодні повчає нас, як нам жити.
 
Днями слухав інтерв’ю з Віктором Івановичем Балогою і ще раз переконався у своїх висновках про президентів. Пан Балога, даючи характеристику всім президентам, відзначив, що справжнім Президентом-патріотом був Віктор Ющенко.
 
Після цього інтерв’ю на згадку прийшли всі історичні моменти, пов’язані з Віктором Андрійовичем, починаючи з керівництва Національним банком, періодом правління Кабміном, президентства. На всіх цих посадах він успішно справлявся з поставленими завданнями.
 
Простий виборець із любов’ю та повагою ставився і ставиться до Ющенка, про що свідчать не тільки мої спостереження.     
 
Приходить на згадку одна з виборчих кампаній до Верховної Ради України. Створена Ющенком партія «Наша Україна» своїм авторитетом у масах налякала тодішнього Президента Кучму, з ініціативи якого терміново було зорганізовано політпроект «За нашу Україну», доручили очолити його вірній людині — Володимиру Литвину.
 
Команда «Нашої України» отримала тоді значну перемогу на виборах до ВР.
 
Особливостями того періоду були масовий підкуп або залякування депутатів з метою посилення влади Кучми, що виконувалося не без допомоги Голови Верховної Ради, яким став колишній голова апарату адміністрації Президента Кучми Володимир Литвин.
 
Робилося все можливе, щоб знищити авторитет партії Ющенка, який вона завоювала в народі. Дещо тодішній владі вдалося, і низка депутатів від партії «Наша Україна» опинилася навіть у партії Януковича, а зараз засідає в Опоблоці.
 
Більше того, готуються в президенти України. На пам’ять приходить день, коли комуно-бандитська більшість у Верховній Раді України позбавила Віктора Ющенка посади голови уряду, і, вийшовши до людей перед Верховною Радою, він заявив: «Ми ще повернемося».
 
Тисячі присутніх на площі вітали його. Дійсно, він повернувся, ставши кандидатом у президенти, а згодом — і Президентом України.
 
Незважаючи на ті події, які відбувалися в період передвиборчої кампанії, на той бруд, який вилили на кандидата, Ющенко переміг як дійсно народний Президент-патріот.
 
Потрібно нагадати всім нинішнім кандидатам у президенти, народ наш розумний, що й було доведено перемогою на виборах Віктора Ющенка. 
 
Мені довелося очолювати команду офіцерів запасу у відставці як спостерігачів на президентських виборах кандидата Ющенка у Кіровоградській області. Віддалений від обласного центру Долинський район, у якому вільно почували себе різні бандформування, що залякали мешканців району настільки, що ті вголос боялися вимовити ім’я Ющенка.
 
Наш приїзд у районний центр обрадував місцеве населення, а наші зустрічі з виборцями показали, що, незважаючи на залякування, погрози і підкуп, люди зовсім по-іншому думають, ніж це показували офіційні опитування.
 
Попри шалений тиск влади Кучми—Януковича, народ на нашому окрузі віддав перевагу Вікторові Ющенку, що засвідчує мудрість нашого народу.
 
Впевнений, якби Президентом України був Ющенко, то війни в нашій країні не було б і Крим був би українським.
 
У тому, що Україна веде зараз війну, провина не лише Януковича і його поплічників. У трагічних подіях сьогодення насамперед винні ті, хто підтримував і з Донбасу доставив до Києва банду Януковича, і ті, хто його підтримував під час правління країною.
 
До всіх кандидатів у президенти ми, бойові офіцери, хочемо звернутися: припиніть із виборів робити цирк! 
 
А. КАДЕНЮК
Житомир 

  • Легше горло дерти, ніж плуга перти

    Не скажу, що належу до вірних прихильників Президента Порошенка, але моя думка така: якщо Порошенко відчуває, що може перемогти на виборах — то нехай побореться. >>

  • «Геть царя!»

    Минулої неділі, 9 вересня, в єдиний день так званих виборів у Росії, коли голосували за губернаторів, мерів і депутатів, у кількох десятках російських міст пройшли протести проти пенсійної реформи. >>

  • На перехресті шляхів і віків

    «Ой три шляхи широкії до купи зійшлися...» — багато пісень співає наш народ про свої дороги. Ми часто опинялися край битого шляху — така наша доля, наша історія. >>