Мозковий штурм з діаспорою: українські вчені у лютому представлятимуть проекти в Берліні

30.01.2018

Використання потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування у світовий науковий простір наукових систем багатьох країн, особливо пост­тоталітарних, у яких трансформація суспільного ладу супроводжується зниженням фінансування науки, скороченням наукової галузі та виїздом перспективних молодих учених в дослідницькі центри багатших країн.
 
Такі негативні тенденції впродовж багатьох років притаманні українській науці, що засвідчено низкою досліджень і неодноразово обговорювалося в пресі.
 
Водночас за ці роки в закордонних дослід­ницьких центрах зміцніла, утвердилася й активно переймається проблемами науково-освітньої галузі в Україні наша наукова діаспора, що, наприклад, проявилося в протесті понад 140 учених, які працюють в університетах і промислових компаніях Західної Європи, Канади і США, проти інтеграції анексованих українських інституцій у російську наукову систему. Інформація на цю тему публікувалася ще 2016 року в таких найпопулярніших наукових журналах, як Science і Nature.
 
Новим прикладом активності наукової діаспори є проведення 7-12 грудня минулого року першого етапу Німецько-українського форуму молодих учених, організатором якого виступили Університет міста Тюбінген, Німецько-українське академічне товариство та Українська академічна міжнародна мережа за підтримки Федерального міністерства освіти і досліджень Німеччини та Німецької служби академічних обмінів.
 
Учасників Форуму з Німеччини та України відібрано за попереднім конкурсом поданих заявок.
 
Програма Форуму включала ознайомлення з напрямками досліджень в окремих університетах, наукових центрах і дослідних інститутах НАНУ в Києві, Харкові та Львові, виступи молодих учених із власними науковими проектами, які могли б стати предметом майбутньої співпраці (заслухано 43 доповіді з природничих, технічних та гуманітарних наук), а також презентацію результатів досліджень, які вже виконуються в німецько-українському науковому співробітництві.
 
Окреме інформаційне засідання було присвячено обговоренню проблеми фінансування науки в Україні та можливостям, які надають німецькі фонди і міжнародні наукові програми.
 
У кожному з міст учасники Форуму знайомилися з культурними пам’ятками.
 
Заплановано, що 10 укра­їнських учених, наукові дослідження котрих мають потенціал для двостороннього співробітництва, візьмуть участь у другому етапі Форуму, який відбудеться 9-10 лютого в Берліні. Мета його — навчання і тренування в написанні заявок на гранти та відвідання дослідницьких лабораторій німецьких партнерів. 
 
Необхідно зазначити, що, окрім молодих дослідників, у роботі Форуму з обох сторін брали участь і досвідчені вчені та керівники наукових установ, які презентували свої заклади чи вже виконані спільні проекти.
 
Загалом у роботі заходу взяло участь близько 90 вчених. Приємне враження справляла активність молодих, їх практично вільне володіння англійською як міжнародною науковою мовою, зацікавленість у розвитку контактів і співпраці.
 
Сподіваємося, що допомога наукової діаспори у цей складний для наукової галузі період, період її реформування, сприятиме вдосконаленню наших учених та підтриманню наукового потенціалу України.
 
У команді організаторів із Німеччини — голова Українсько-німецького академічного товариства Ольга Гаращук, ініціаторка створення Української академічної міжнародної мережі Оксана Зойменіхт, регіональна координаторка для Центральної та Східної Європи університету м. Ганновер Наталія Бутич та фахівець з історії університету міста Тюбінґен Наталія Сінкевич.
 
Про інші заходи і плани діяльності Української академічної міжнародної мережі та Товариства можна дізнатися на їхній сторінці в інтернеті: www.ukrainet.eu. 
 
Віра ТРОЯН, 
співголова громадської організації «Жінки в науці», професор