Подвійна арифметика: скільки насправді отримують депутати і чиновники

12.01.2018
Подвійна арифметика: скільки насправді отримують депутати і чиновники

З 1 січня в Україні мінімальна зарплата збільшилася на 523 грн. — до 3 723 грн.

Про це днями вкотре повідомив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, зазначивши, що пріоритетним завданням уряду у 2018 році стане підвищення рівня соціальних стандартів вищими темпами, ніж інфляція.

«Це наша принципова позиція, це є одним із пріоритетів, у тому числі бюджету 2018 року», — наголосив Розенко в ефірі «5-го каналу».

За прогнозами, середня зар­плата у 2018 році номінально зросте до 8623 грн. по Україні, а в столиці вона становитиме більше 10 тисяч.

Утім формулювання «середня зарплата» часто нагадує вираз «середня температура по лікарні».

Бо на столичну «середню зарплату» впливають не лише доходи топ-менеджерів фірм, які переважно зосереджені в Києві, а й депутатські та міністерські зарплати.

І якщо порахувати доходи «мужів державних» та їхніх заступників, можна лише прикинути, скільки киян отримуватимуть у цьому році «мінімалку», щоб вийти на ті ж «середні» 10 тисяч.

«І не забудь про мене»

У грудні минулого року Верховна Рада встановила  розмір посадових окладів народних депутатів на рівні посадових окладів членів Кабінету Міністрів.
 
Номінально, згідно з Державним бюджетом на 2018 рік, залежно від посади депутатська зарплата становить тепер 17-20,4 тис. грн.
 
Зокрема, «ставка» Голови Верховної Ради відповідає 12 прожитковим мінімумам, тобто 20 400 грн. Першого заступника — 19 550 грн. (11,5 п.м.).
 
Звичайний заступник має 18 700 грн. (11 п. м.). Голови комітетів, спецкомісій, керівники депутатських фракцій отримуватимуть 17 850 грн., секретарі, заступники керівників фракцій та голови підкомітетів — 17 510 грн., звичайні депутати — не менше 17 тис. грн.
 
Однак це лише «ставки». Бо, крім окладів, депутати отримують гроші на відшкодування витрат, пов’язаних iз виконанням депутатських повноважень, оренду житла, компенсацію проїзду, а також надбавки за інтенсивність праці, ранги, вчені ступені. І ці суми можуть бути набагато більшими.
 
Наприклад, як свого часу повідомив сайт Politeka із посиланням на прес-службу Мінсоцполітики, лише за листопад минулого року міністр соціальної політики Андрій Рева (той самий, який скаржився, що українці занадто багато грошей тратять на їжу) отримав 74 169,8 тис. грн. Зокрема, його посадовий оклад склав 11 601,73 грн.
 
Також Рева отримав надбавку за вислугу років — 5 800,87 грн., надбавку за роботу з секретними документами — 2 320,35 грн., надбавку за інтенсивність праці — 11 601,73 грн.
 
Окрім цього, міністру видали на відрядження 18 069,07 грн., він отримав індексацію в розмірі 188,05 грн., а до всього — ще й премію в розмірі 11 636 грн.
 
Загалом же, за даними Мінсоцполітики, у 2017 році Андрій Рева отримав 711 тисяч 289,43 грн. — в середньому близько 60 тис. грн. на місяць. 
 
Не надто «відстають» і доходи заступників міністра. Так, у листопаді минулого року перший заступник міністра Ольга Крентовська отримала загалом 166 223,56 грн.
 
Інші три заступники отримали відповідно: Наталя Федорович — 82 615,55 грн., Микола Шамбір — 104 752 грн. і Олександр Привалов — 48 090,27 грн.
 
Молода заступниця міністра з питань євроінтеграції Олександра Чуркіна заробила 93 197,04 грн., а держсекретар Віктор Іванкевич — 169 981,9 грн.
 
Це — інформація лише по одному міністерству, яке має в першу чергу опікуватися тим, щоб зростали наші доходи. Але, очевидно, вони вирішили таки почати із себе.
 
До речі, цього року зросли і бюджетні витрати на діяльність глави держави та його адміністрації, які сягнуть 1,038 млрд. грн. 

Грошей багато не буває

Попри те, що народних депутатів, як свідчать їхні електронні декларації, важко віднести до малозабезпечених людей, вони, як зазначалося вище, регулярно отримують з державного бюджету передбачені законом компенсації на транспортні витрати та оренду житла.
 
Так, у відповіді апарату ВР на запит «Українських новин» лише для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номера у 2017 році з державного бюджету було виділено 32,6 млн. грн.
 
Цим правом скористалися 175 депутатів разом зi спікером парламенту Андрієм Парубієм, які отримали в середньому по 192 тис. грн.
 
Серед тих, хто значиться в списку на компенсацію, є i досить заможні люди — бізнесмени Аркадій Корнацький, Антон Кіссе та Яків Безбах, Олександр Сугоняко, власник футбольного клубу «Зоря» (Луганськ) Євген Геллер та власник каналу NewsOne Євген Мураєв.
 
Також 250 депутатів Верховної Ради отримали 9,4 млн. грн. (по 38 170 грн.) компенсації вартості проїзду по території України в 2017 році.
 
Зокрема, таку компенсацію отримали представник Президента в Раді Ірина Луценко, яка також відзначилася появою у Верховній Раді у брендових речах вартістю в кілька тисяч доларів, фігурант «бурштинового скандалу» бізнесмен Борислав Розенблат і навіть депутат від групи «Воля народу» В’ячеслав Богуслаєв, який задекларував за 2016 рік 1,1 мільярда гривень доходів. Але, як-то кажуть, грошей багато не буває.
 
Ще 93 народні депутати одержали в 2017 році компенсацію з державного бюджету в сумі 8 млн. гривень за закордонні відрядження.
 
Зокрема — і спікер парламенту Андрій Парубій, який у державних справах відвідував США, Японію, Польщу, Грузію, Італію, Латвію й Туреччину, отримавши 219 тис. грн. компенсації.
 
А також — син Президента, депутат від БПП Олексій Порошенко, якому компенсували 51,2 тис. грн. відрядження в Бангладеш.

Українці думкою багатіють

Водночас напередодні Нового року Київський міжнародний інститут соціології ошелешив усіх зізнанням, що за останній рік в Україні різко знизилося число тих, хто проживає за межею бідності — із 17% у 2016-му до 12% у 2017-му.
 
Про це повідомило «Дзеркало тижня», із посиланням на заступницю виконавчого директора КМІС Вікторію Захожу.
 
«І це одне з небагатьох, але важливих досягнень України за ці роки. У 2008 році після початку світової кризи рівень бідності зріс до 21%, але потім ситуація стала поліпшуватися. Перед початком військового конфлікту, у 2013-му, рівень бідності становив 9% iз 2014-го по 2016 рік збільшилася майже вдвічі — до 17%. Але впродовж останнього року ситуація покращилася, і рівень бідності знизився до 12%», — цитує видання слова соціолога, додаючи, що найгірша ситуація була наприкінці 1990-х років — у 1998 році 52% респондентів вважали, що вони майже голодують. 
 
Утім саме це і викликає найбільший інтерес у дослідників. Самі експерти КМІС зізнаються, що їхні дослідження базуються на суб’єктивному сприйнятті дійсності, а не на об’єктивних реаліях.
 
«Для визначення рівня добробуту ми беремо тільки одну шкалу — збираємо людей, які кажуть, що їм не вистачає грошей навіть на харчування», — поділилася свого часу виконавчий директор КМІС Наталія Харченко.
 
Водночас iще одне опитування КМІС напередодні Нового року засвідчило, що найбажанішим подарунком українці бачать гроші — про це заявило 17% опитаних.
 
«Що це означає? Тут є два фактори. З одного боку, формально зарплати і справді дещо виросли і з’явилося психологічне відчуття покращення ситуації. З іншого — у людей за останній час значно знизилася самооцінка і вимоги до власного рівня забезпеченості. Якщо у 2013 році бідними себе вважали ті, хто не міг собі дозволити купити статусну річ чи поїхати з дітьми на відпочинок на море, то нині, якщо ти здоровий і є що поїсти — ти вже щасливий.
 
Мені це нагадує маніпуляції у сталінські часи, коли з одного боку влада регулярно знижувала ціни на товари і скрізь це подавала, як турботу про народ. А з іншого, облігаціями держпозики та податками витягувала з людей останнє. Щоб реально оцінити нинішню ситуацію, давайте подивимося, які ринки в Україні найбільш стрімко розвиваються? В першу чергу — це мережі соціальних магазинів: «Усе за півціни», «Від 5 грн.», «АТБ» як продуктовий супермаркет нижчої категорії, магазини секонд-хенду.
 
Тобто з голоду померти нікому не дадуть, і вдягнутися з чужого плеча за кілька гривень завжди буде в що. Але паралельно з цим стрімко розвивається ринок статусних речей — дорогих телефонів, автомобілів, годинників, ресторанів тощо. І на це теж є неабиякий попит. Це як два паралельнi світи, коли один може зазирнути в інший хіба що в шпаринку програми «Світське життя». Це наші реалії, і прірва між цими двома світами тільки зростає», — констатує кандидат історичних наук Олександр Хоменко.
 
А тим часом уряд звітує, що в 2017 році середньомісячна заробітна плата в Україні збільшилася на понад 37% порівняно з минулим роком і становить 6,9 тисячі гривень.
 
І що, як ми зазначали вище, в цьому році зарплати зростатимуть і далі.
 
Але вже зараз з’явилися побоювання, що слідом за таким зростанням доходів зростуть і ціни, і транспортні витрати, і тарифи.
 
Як і курс долара, який останнім часом повільно, але впевнено повзе вгору. А от державна допомога може різко зменшитися — у тому ж проекті Держбюджету на 2018 рік у зв’язку зі зростанням добробуту передбачено зменшення фінансування субсидій на 5 млрд. грн. 
 
А нам залишається бути щасливими попри все — за даними того ж КМІС, у 2017-му індекс щастя в Україні сягав 53%. Бо щастя, як і свобода, — це не те, що тобі дарують, а те, що в тебе не можуть відняти.