Цикл пісень митця з Донбасу Павла Тютюнника висунуто на здобуття Шевченківської премії

13.12.2017

«Ви порвали зал!», «Де ти взяв цього Тютюнника?» — запитують мене люди у залі» — з цими словами забіг у гримерку Львівської філармонії після концерту, присвяченому творчості неперевершеної Ліни Костенко його організатор Роман Маланчук.
 
У цей день співак і композитор із Донбасу Павло Тютюнник співав свої пісні та романси у спільній літературно-музичній композиції з народною артисткою України Раїсою Недашківською (Раїса Степанівна читала вірші Ліни Василівни, а він «одразу» перетворював їх на пісні).
 
На кожну пісню зал реагував оваціями. Коли Ліна Василівна прослухала цикл пісень «Зачарована Квітко моя!..», вона сказала: «Всі дев’ятнадцять пісень — це єдиний твір. Це справжня опера!..»
 
Керівник Хору імені Григорія Верьовки Анатолій Авдієвський, прослухавши цей цикл пісень, сказав: «Багато хто пише на українську тематику, але в них немає України, а у вас що не пісня — то Україна! Обов’язково візьму щось до репертуару нашого хору!»
 
Видатний композитор Ігор Поклад так оцінював: «Мені все подобається! Треба роздруковувати ці твори і розсилати по консерваторіях та музичних училищах! Треба нести цю музику зі сцени до слухача!»
 
Прослухавши цикл пісень Павла Тютюнника, у 2016-му композитор Мирослав Скорик відзначив переконливий мелодизм творів, а його не менш знаний колега Євген Станкович зробив наголос на їхній духовній домінанті. 
 
Українська культура твориться і на Донбасі. А це ще раз підтверджує, що Донбас — українська земля, там живе український народ і український дух.
 
Хто ж він такий, цей Донбаський Орфей? Насамперед щирий українець, потомок запорозького отамана Тютюнника, який свого часу підняв повстання на Січі, як розповідав трьом своїм синам батько Павла Васильовича, аби діти знали, якого вони роду. Василь Тютюнник — останній справжній козак роду, як каже про нього старший син Павло.
 
Це був істинний герой, фронтовик із могутнім голосом, поставленим самою природою.
 
«Чуєте, у селі  хтось співає? Це Василь Тютюнник шляхом іде» — так уже через багато років старші люди батькового села розповідали про Василя Тютюнника.
 
А до шляху від села більше двох кілометрів!
 
Павло Тютюнник — випускник вокального факультету Донецької консерваторії. У цьому вузі він отримав фах камерного співака та вокального педагога.
 
Практично одразу після консерваторії він почав розробляти свою авторську методику постановки голосу і, як його предок у свій час на Запорожжі, підняв «повстання» у традиційній школі вокалу, створивши свою унікальну школу співу.
 
В його генах, схоже, пробудився дух далекого предка — отамана Тютюнника. Наслідки цього «повстання» вражають.
 
За короткий термін його учні починають по-справжньому співати, перемагають у різноманітних вокальних конкурсах, вступають до кращих консерваторій: Москва, Київ, Львів, Одеса і навіть Відень. 
 
Але вокальна педагогіка — не єдиний талант Павла Васильовича: на своїх майстер-класах він проявив себе як оригінальний мислитель.
 
Його несподівані погляди на сучасну цивілізацію, науковий світогляд, сутність влади вражають сміливістю й новизною.
 
Його книга «Приречені на щастя!» може бути рятівним кругом для тих, хто розчарувався, втратив душевні сили у боротьбі з бездуховністю нинішнього світу, для тих, хто заблукав у хитро­сплетіннях обставин сьогодення.
 
А ще вона може допомогти тим, хто хоче розкрити свій неповторний голос, проспівати світові і людям свою пісню.
 
Як стверджує автор, постановка голосу є постановкою душі на своє місце через подолання страхів та комплексів. 
 
Так відбувається диво: змінюються люди — змінюється світ. За своєю суттю ця книга є справжнім гімном Людині і Людяності. Та це ще не всі таланти маестро з Донбасу.
 
Як сказано вище, він є самобутнім композитором, по-суті самородком, бо композиторській справі не навчався.
 
Його доробок вражає: написав більше 500 пісень та романсів на вірші класиків української, російської та світової літератури і сучасних поетів: Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Івана Драча та інших. 
 
Митець переконаний, що пісня врятує світ. Він знає, що українці знову можуть заспівати по-справжньому, як було у всі віки на нашій землі.
 
До речі, під назвою «Пісня врятує світ!» у червні цього року в Українському домі з успіхом відбувся концерт маестро.
 
Маестро Тютюнник має намір створити осередок «Українського бельканто» в Ірпені, що поблизу Києва, і проводити майстер-класи для всіх, хто бажає розкрити свій неповторний природний голос завдяки унікальній авторській методиці, подолавши страхи та комплекси. Маестро запрошує на заняття всіх бажаючих незалежно від віку та здібностей.