ПОЛІТПАРНАС: Мамо, погляньте, у шибку тріпоче пташина

22.11.2017

Мамо, погляньте, у шибку тріпоче пташина

 
Мамо, погляньте, у шибку тріпоче пташина.
Це вже усьоме нам звістку недобру несе.
Тиждень, як татка не стало... Я, нене, спочину...
Рідна, все добре. Ні, їсти не хочу. Не ссе
 
Звір мої соки. Та дивно було б... Де їм взятись?
Легший від вітру тепер я: лиш очі й живіт.
Сили немає із лавки на ноги піднятись.
Хоч би дійти (щоби знали: живий) до воріт...
 
Там, на дорозі, я певен, таких не злічити:
З крихтами хліба в холодних, мов скельця, очах.
Нащо Ви, нене, впустили у дім ворожбитів?
Чом вже півроку я бачу Вас тільки у снах?
 
Та не сьогодні... Матусю, яка Ви красива!
Світло у Ваших обіймах — де й дівся мій страх.
Рідна, пробачте, спустошена батьківська нива
Голодом... Нене, куди ж це відносить нас птах?..
 
Олена ВИШНЕВСЬКА

  • «На моє глибоке переконання...»

    Із цих слів починається майже кожен виступ наших можновладців. І не має значення, що це переконання — фальш або ж пристосуванство до певних обставин. Головне тут — «глибоке переконання». >>

  • За Уралом голоду не було...

    Мій дід, Семашко Михайло Іларіонович, народився в Білорусії, в селищі Іванець Мінського повіту. Дід любив свою батьківщину, добре знав білоруську мову, спілкувався з родичами і знайомими тільки рідною мовою. >>

  • Не вчіть учених їсти хліб печений,

    Критика несподіваного опонента в соцмережі генерувала необхідність висловити власну думку з приводу однієї психологічно-світоглядної проблеми, яка домінує в політиці, відлунює в суспільстві і перекочувала в соцмережі... >>

  • Усі ми пов’язані Долею

    Останні сiм років мого життя нерозривно пов’язані з Олексієм Долею. Хоч знайомі значно давніше, але тісно спрацювалися зараз. «Майстер-клас», «ПроОбраз», «Культ предків» ми знімали разом. >>